Термінологічний словник. Ринок праці– це система економічних зв’язків між процесами відтворення і використання робочої сили, а у складі цих процесів – система таких зв’язків між

Ринок праці – це система економічних зв’язків між процесами відтворення і використання робочої сили, а у складі цих процесів – система таких зв’язків між підрозділами, які відтворюють робочу силу, і підрозділами, які її використовують.

До населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, належать особи працездатного віку і старшого, а також підлітки, які протягом року були постійно зайняті економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня), роботодавці, самостійно забезпечували себе роботою, включаючи підприємців, безоплатно працюючих членів їх сімей, служителів релігійних культів, військових кадрової служби, спецконтингентів та ін.

До зайнятого населення не належать: учні працездатного віку, які навчаються з відривом від виробництва; військові строкової служби; жінки, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею віку, обумовленого чинним законодавством; іноземні громадяни.

До населення, зайнятого в галузях економіки належать працівники державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, працівники агрофірм; особи, зайняті в особистому, підсобному сільському господарстві; зайняті у малих, приватних підприємствах, міжнародних організаціях, фермерських господарствах.

Економічно активне населення згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15–70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. До економічно активних належать особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітні (у визначенні МОП).

Зайнятими (за матеріалами вибіркового обстеження робочої сили) вважаються особи, які відпрацювали протягом обстежуваного тижня не менше чотирьох годин (в особистому підсобному сільському господарстві не менше 30 год.) незалежно від того, чи була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова або інша робота.

Рівень зайнятості – це відношення кількості зайнятого населення до економічно активного населення або населення відповідної вікової групи за статтю та по регіонах.

Безробітні за визначенням Міжнародної організації праці (МОП) – це особи у віці 15—70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:

– не мають роботи (прибуткового заняття);

– шукають роботу або намагаються організувати власну справу на обстежуваному тижні;

– готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

До категорії безробітних також належать особи:

– які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів;

– що знайшли роботу, чекають відповіді;

– зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу;

– які навчаються за направленням служби зайнятості.

Зареєстровані безробітні згідно з Законом України «Про зайнятість населення» – це працездатні громадяни робочого віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Рівень безробіття – відношення (у відсотках) кількості безробітних до економічно активного населення або до працездатного населення робочого віку.

Економічно неактивне населення (поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні»: учні та студенти; пенсіонери; особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими; особи, які зневірилися знайти роботу; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.

Методика індексного аналізу середнього рівня безробіття чи зайнятості відповідає класичній методиці індексного аналізу середнього рівня якісного показника.