Тонка груба

із склоподібним що не спікся гончарні

черепком вироби

фарфор фаянс майоліка

КЕРАМІКА

за щільністю черепка

щільнапориста

водопоглинання < 5% водопоглинання > 5%

фарфор фаянс

майоліка

гончарні вироби.

за наявністю глазурі

глазурована неглазурована

(тонка) (груба)

2. Сировинні матеріали для виготовлення керамічних виробів.

Процес виробництва керамічних виробів включає декілька етапів:

· отримання маси

· формування виробів

· декорування сортування.

Сировина для виробництва кераміки, її підготовка.

Всі матеріали

Основні Допоміжні

на утворення черепка для виготовлення форм;

глазурі, отримання капселів, вживаних

керамічних фарб при випалюванні; для забезпечення

технологічного процесу

Пластичні Непластичні

(глини, каоліни) (охлянувачі,

плавні,

глазуре утворювачі)

Пластичні

при змішуванні з H₂O здатні приймати під дією зовнішніх сил ту або іншу форму і зберігати її після сушки і випалу. Це тонкодисперсні породи осадкового походження.

глина каолін бентоніт

Тобто вони є продуктами руйнування гірських порід під впливам H₂O і CO. Це водні алюмосилікати складу

m Al₂O₃ n SiO₂ pH₂O.

Глини

за мінералогічним складом за хімічним складом

мономінеральні полімінеральні

містять мінерал містять:

каолініт - каолініт

- слюду

- кварц

Основний склад:

SiO₂ – кремнезем до 80 % Домішки

Al ₂O₃ – окисел Al Fe – знижує вогнетривкість

(збільшення SiO₂ – знижується

пластичність Вапняк – підвищує усадку

міцність при стисненні, знижує вогнетривкість.

збільшується пористість.

Пластичність глини залежить:

· мінералогічного складу

· хімічного складу рідкої фази

· форм глиняних часточок тощо.

Каолін – глиниста порода, яка складається переважно з каолініту, а також з мінералів каолінітових груп і незначних домішок інших мінералів. Має виражену кристалічну будову, малу пластичність велику вогнетривкість і температуру спікання, що ускладнює формування з нього виробів.

Каолін

первинний вторинний

Бентоніт - продукт гідратації і гідролізу склоподібної фази попелів, туфів і лав. Основна складова частина, сприяє гарному фарфороутворенню. При змішуванні з H₂O сильно набухають, збільшуються в 10 разів і утворюють глиноподібну масу.

НЕПЛАСТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

охлянувачіплавні

для регулювання вводять для регулювання

технологічних властивостей температури випалу

маси При їх збільшенні

зростає вміст

склоподібної фази

штучний природний

а) шамот - кварц

глина випалена кварцовий пісок

при 700-900 ^0С кремінь

б) Керамічний

бій польовий шпат

пігментна крейда

вони утворюють каркас при випалу і сушінні

Глазур – тонкий склоподібний шар для захисту від механічних пошкоджень. За хімічним складом це велика кількість плавнів, і менша кількість глин.

Керамічні фарби – це оксиди різних металів, у тому числі рідкоземельних.

9.4. ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ

ЗАГАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИРОБНИЦТВА ФАРФОРО-ФАЯНСОВИХ ВИРОБІВ ВКЛЮЧАЄ:

1.ОБРОБКА СИРОВИНИ І ПІДГОТОВКА МАСИ

Ø підготовка складових за рецептурою

Ø сортування

Ø подрібнення (грубе та тонке)

Ø просіювання

Ø електроочищення

Ø дозування (зважування)

розпуск у воді на шаровій мішальці

Ø проціжування

Ø електромагнітна сепарація

Ø проціжування на віброситі

Ø електромагнітна сепарація

2.ФОРМУВАННЯ ВИРОБІВ на

ü високопродуктивних напівавтоматичних

ü поточних лініях

ПЛАСТИЧНЕ ФОРМУВАННЯ

n вологість маси 20-26%

n вироби плоскі та порожнисті, що мають форму кола

ЛИТТЯ ІЗ ШЛІКЕРА

n вологість маси 32-36%

n вироби складних асиметричних форм

ДВОМА СПОСОБАМИ

· наливним (ручки для чашок, чайників, кавників, кришки для чайників, кавників)

· комбінованим

· (зливним)

НАПІВСУХЕ ПРЕСУВАННЯ
вологість маси 2-3%

вироби (тарілки незначної товщини):

n мають правильну форму, точні розміри, велику щільність, високу механічну міцність

n формуються у металевих прес-формах під великим тиском 25-30 МПа із подрібненої пластичної маси у вигляді порошку до якої додають пластифікатор

3.СУШКА ВИРОБІВ

проводиться різними способами в різних сушарках:

n карусельних

n камерних

n тунельних

n конверторних

ПОПЕРЕДНІЙ ВИПАЛ

n проводять з метою випалу зв'язуючих компонентів, зміцнення черепка і підвищення міцності напівфабрикату

n починається при t0 500-6000С

n завершується при t0 900-10500 С

ГЛАЗУРУВАННЯ

проводять для підвищення механічної та хімічної міцності.

ГЛАЗУРІ (ПОЛИВИ) за складом – це склоутворюючі силікати розведені у воді (60%).

НАНОСЯТЬ ГЛАЗУРІ:

o поливом

o розпилюванням

o занурюванням

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ (ПОЛИТИЙ) ВИПАЛ

v нагрівання та дегазація (1050-10800С)

v відновлення (до 13000С)

v максимальна витримка в нейтральному середовищі (1340-13800С)

ДЕКОРУВАННЯ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ проводять підглазурними, надглазурними і внутріглазурними фарбами. Підглазурними фарбами розписують неглазурований черепок, який потім глазурують і випалюють. Кількість підглазурних фарб, що витримують високу температуру политого випалення (1400°С), невелика. В основному це оксиди кобальту і хрому, з'єднання заліза, марганцю, нікелю, урану, титана і деякі рідкоземельні метали. З цієї причини палітра підглазурних фарб дуже обмежена.

При надглазурном декоруванні фарби наносять на глазурований випалений черепок і випалюють у окислювальному середовищі при температурі 800 - 850°С так, що фарба наплавляється на глазур, не вплавляючись в неї. Палітра надглазурних фарб охоплює всю колірну шкалу, причому змішуванням фарб можна отримати будь-які колірні відтінки. Надглазурні фарби зазвичай складаються з 15 - 20% пігменту і 80 - 85% флюсу. Флюси - це тонкоподрібнені, легкоплавкі свинцеві або свинцовоборні силікати, лужні, що містять, і лужноземельні оксиди, оксид алюмінію, а також іноді спеціальні добавки для набуття особливих властивостей. Призначення флюсу - закріпити пігмент на глазурі і додати фарбі блиск, твердість і стійкість до механічних і хімічних дій.

Внутріглазурне фарби наносять на глазурований обпалений черепок або на ще не обпалену глазур. Застосування внутріглазурного декорування викликане вимогою кислото- і лужностійкості виробів, стійкості їх до дії миючих засобів при обробці в мийних машина і мінімального виділення токсичних речовин.

Для декорування фарфорі - фаянсових виробів широко застосовують керамічні препарати дорогоцінних металів (золота, срібла і платини), які можна обпалювати разом з надглазурными фарбами в окислювальному середовищі при температурі 800, - 820°С, а також люстри.

ЛЮСТРИ - це розчини органічних сполук металів (кобальту, хрому, марганцю, заліза, урану) в ефірних маслах і органічних розчинниках, при випаленні утворюють на глазурі тонкі, блискучі, переливаючі веселковими квітами плівки оксидів звичайних і благородних металів. Веселковий блиск люстро-вого декору обумовлений різним віддзеркаленням поверхнею падаючого світла - колір міняється залежно від точки спостереження (ефект інтерференції). Люстри, також як і надглазурні фарби, обпалюють в окислювальному середовищі при температурі 800 - 820°С.

ДЕКОРУВАННЯ

· підглазурними фарбами

· v надглазурними фарбами

· v міжглазурними фарбами

ЗА ХАРАКТЕРОМ ПОВЕРХНІ ДЕКОРУВАННЯ

· рельєфне декорування

· гладке декорування (на сирому черепку, підглазурне, надглазурне)

На сирому черепку:

n МАЛЮНОК ВИПРАВИТИ НЕ МОЖЛИВО

n ФОРМА ТА КОНТУРИ НЕ ЧІТКІ, РОЗМИТІ

Підглазурне декорування:

n ШИРОКО ВИКОРИСТОВУЮТЬ КОБАЛЬТОВІ (СИНІ) АБО ХРОМОВІ (ЗЕЛЕНІ) ФАРБИ

Для фарфору:

n ПЕРЕВАЖНО НАДГЛАЗУРНЕ ДЕКОРУВАННЯ

n РІДКО РЕЛ’ЄФНЕ ТА ПІДГЛАЗУРНЕ

ОСНОВНІ ВИДИ ДЕКОРУВАННЯ:

n вусики, відводки, стрічки

n печать

n деколь

n штамп

n криття

n шовкографія

n живопис

n трафарет

n фото на кераміці

n декорування глазурями (поливами) тощо

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ, ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Див. НМКД с.113-119 (лабораторна робота 21,22) та “Робочий зошит для виконання лабораторних робіт з курсу “Матеріалознавство та основи технології виробництва товарів народного споживання ” (ч.ІІ).

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

СКЛО це речовина аморфно - кристалічної структури, яка одержується шляхом переохолодження розплаву, що складається з різних оксидів, яким притаманні незалежно від їх хімічного складу і температурної області затвердіння поступове підвищення в'язкості та механічні властивості твердих тіл. Перехід із рідкого стану в склоподібний є оберненим. Склад скла може бути виражений загальною формулою трисилікату – R ₂O RO 6SiO ₂.

МОЛЕКУЛЯРНІ ФАРБНИКИ: це окисли тяжких і рідкоземельних металів (кобальт, нікель, марганець, мідь, хром). Вони забарвлюють скло без додаткової термічної обробки.

КОЛОЇДНОДИСПЕРСНІ ФАРБНИКИ. Забарвлюють скло після теплової обробки, інтенсивність забарвлення залежить від величини та кількості часточок барвника.

Р ІДКОЗЕМЕЛЬНІ ФАРБНИКИ. Надають склу своєрідність кольору та відтінків, які підкреслюють прозорість та чистоту.

ГЛУШНИКИ вводять у шихту для надання склу молочно-білого кольору, а також для ліквідації прозорості та збільшення розсіючої здатності

СИЛІКАТОУТВОРЕННЯ – видалення гігроскопічної вологи (100 – 120 ⁰С). При підвищенні температури до 1000⁰ (кінець силікатоутворення) відбувається цілий ряд хімічних перетворень. Шихта перетворюється у спечену масу силікатів і кремнезему, що містить велику кількість газових включень.

СКЛОУТВОРЕННЯ – по мірі підвищення температури відбувається подальше розчинення зерен скла і силікатів у розплаві.. Склоутворення відбувається при температурі 1150-1500 ⁰С і відрізняється від силікатоутворення більшою інтенсивністю дифузійних процесів.

МОЛІРУВАННЯМ отримують прості за формою, неглибокі вироби шляхом приміщення заздалегідь нагрітої до розм'якшення плоскої заготівки у форму, де вона прогинається під дією власної ваги або невеликого зусилля. Край виробу можна оформити вручну.

ФЛОАТ-СПОСІБ (СПОСІБ ПЛАВАЮЧОЇ СТРІЧКИ) характеризується найбільш високою продуктивністю і високою якістю продукції. Основна особливість способу полягає в тому, що процес формування стрічки скла протікає на поверхні розплавленого металу. Нижня поверхня скла виходить гладкою і рівною, не вимагаючою подальшого полірування за рахунок контакту з поверхнею металу.

ПЛЮЩЕННЯ застосовується для отримання скла великих товщин (до 50-100 мм) і різного хімічного складу

КАОЛІН – глиниста порода, яка складається переважно з каолініту, а також з мінералів каолінітових груп і незначних домішок інших мінералів. Має виражену кристалічну будову, малу пластичність велику вогнетривкість і температуру спікання, що ускладнює формування з нього виробів

БЕНТОНІТ - продукт гідратації і гідролізу склоподібної фази попелів, туфів і лав. Основна складова частина, сприяє гарному фарфороутворенню. При змішуванні з H₂O сильно набухають, збільшуються в 10 разів і утворюють глиноподібну масу.

ЛЮСТРИ - це розчини органічних сполук металів (кобальту, хрому, марганцю, заліза, урану) в ефірних маслах і органічних розчинниках, при випаленні утворюють на глазурі тонкі, блискучі, переливаючі веселковими квітами плівки оксидів звичайних і благородних металів.

ЛІТЕРАТУРА

1.Дриц М.Е., Москалев М.А. Технология конструкционных материалов и материаловедение. М.: Высшая школа, 1990. - 447 с.

2.Ещенко В.Ф., Леженин Е.Д. Товароведение хозяйственных товаров. В 2-х томах. Т. 2. - М.: Экономика, 1984. - 400 с.

3.Закусілов А.П., Полікарпов І.С., Стадник Б.Я. Матеріалознавство і технологія виробництва товарів народного споживання. - К.: 1994. - 292с

4.Зіміна Н.К., Андрієнко В.М., Савчук Н.В. Матеріалознавство та технологія непродовольчих товарів:Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1998 р. с.114.

5.Федаева Н.И.Основы технологии производства товаров важнейших отраслей промышленности.- Гомель.-1995г.-152 с.

6. Гинберг А.М., Хохлова Б.А. Технология важнейших отраслей промышленности. - М.: Высша школа, 1985.- 246с.

4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ.

Робочою програмою дисципліни передбачене виконання шість обов’язкових індивідуальних завдань:

Індивідуальне завдання №1. Вивчення будови неорганічних матеріалів (НМКД стор.40-42, роб. 3, 4, 5).

1. Яким методом можна визначити мінералогічний склад та будову кераміки? Його сутність?

2. За допомогою якого приладу і як можна визначити товщи­ну глазурного шару кераміки?

3. Як визначити пористість кераміки?

Індивідуальне завдання №2. Вивчення методів визначення твердості (НМКД стор.48-52, роб. 5).

1. За допомогою яких приладів вивчають мікробудову дере­вини?

2. Що характерно для мікробудови листяних порід?

3. Чим відрізняється мікробудова хвойних порід?

4. Яку інформацію можна отримати, визначивши кількість річ­них шарів деревини на 1 см і процентний вміст пізньої дере­вини?

5. Якими методами визначають твердість матеріалів?

6. Як можна визначити твердість деревини?

Індивідуальне завдання №3. Вивчення будови та фізичних властивостей немета­ле­вих матеріалів. (НМКД стор.78-84, лабор.роб. 12).

1. Чим відрізняється папір від картону?

2. З яких основних компонентів складається папір і картон?

3. Якими методами можна визначити поздовжній та попереч­ний напрями паперу?

4. Як визначається відсоткове співвідношення основних скла­­дових паперу?

5. Як визначити наявність сторонніх домішок у папері?

6. Як готують препарат для дослідження волокнистого скла­ду паперу і картону?

7. Як визначити масу 1м² паперу та картону?

8. Як визначити щільність та пористість паперу і картону?

9. Як визначити об’ємну масу паперу та картону?

Індивідуальне завдання №4. Термічні та електричні властивості різноманітних ма­те­ріалів, методи їх визначення. (НМКД стор.84-88, лабор.роб. 13)

1. Як визначити теплостійкість гребінних виробів і пластма­сових ґудзиків?

2. Як визначити термічну стійкість посуду з пластмас для:

– гарячих продуктів;

– теплих і холодних продуктів?

3. Як визначити термостійкість керамічних виробів?

4. Визначення термостійкості побутових і господарських скло­виробів.

5. Які методи використовують для визначення електричних властивостей різноманітних матеріалів?

6. За допомогою якого пристрою визначають показники елек­­­­тричних властивостей?

7. Які показники можна визначити за допомогою цього при­ладу?

Індивідуальне завдання №5. Оптичні та акустичні властивості матеріалів, методи їх визначення. (НМКД стор.88-95, лабор.роб. 14)

1. За допомогою якого устаткування здійснюють визначення оптичних властивостей матеріалів?

2. Для чого використовують фотометр «ФО-1»?

3. Для яких цілей і в якій промисловості можна викорис­товувати універсальний фотометр «ФМ»?

4. З яких основних систем складається фотометр «ФМ»?

5. Що покладено в основу роботи універсального фотометра ФМ?

6. За допомогою якого приладу і як можна визначити діапа­зон відтворюваних звукових частот різноманітних акустичних систем?

7. Яким методом можна визначити тембр звучання різних матеріалів?

Індивідуальне завдання №6. Визначення геометричних характеристик матеріалів. (НМКД стор.95-100, лабор.роб. 15)

1. Які з геометричних характеристик нормуються діючою нор­мативною документацією?

2. Яким чином визначають товщину тканин та шкір?

3. Що таке поверхнева густина?

4. Як розраховується лінійна густина?

5. Як розраховується поверхнева густина?

6. Як визначається щільність деревинної речовини?

ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОДАТКОВИХ БАЛІВ ПЕРЕДБАЧЕНЕ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ (РЕФЕРАТІВ) З ТЕМ:

1.Вплив фізичних властивостей матеріалів на їх технологічні параметри і споживчі властивості товарів.

2.Матеріали з високою міцністю, з особливими технологічними властивостями, з високими пружними властивостями, з малою щільністю, з особливими фізичними властивостями.

3.Армуючі волокна та матеріали з ви­сокою питомою міцністю.

4.Інструментальні, корозієстійкі, жаростійкі матеріали.

5.Матеріали з особливими електричними властивостями. Електропровідні матеріали. Надпровідники. Напівпровідникові матеріали. Діелектричні матеріали.

6.Технологія, як наука, що вивчає способи і процеси переробки сировини і матеріалів у вироби споживання і засоби виробництва.

7.Технологічний процес і його зміст. Технологічна операція як складова частина технологічного процесу.

8.Засоби технологічного оснащування. Типи виробництва. Зв’язок типу виробництва із технологічним оснащуванням. Технологічна карта як форма технологічної документації.

9.Класифікація технологічних процесів. Основні технологічні поняття: продуктивність, потужність, вміст компонентів, вихід продукту, вилучення компонентів.

10.Матеріальний та енергетичний баланси технологічних процесів.

11.Економічна ефективність технологічного процесу. Показники економічної ефективності: капітальні витрати, продуктивність праці, технологічна собівартість, цехова собівартість.

12.Сировина і паливно-енергетичні ресурси. Сировинна база, запаси сировини.

13.Екологічні аспекти трудової діяльності людини. Створення екологічно нешкідливих виробництв. Максимально можливий ступінь очищення відходів від шкідливих речовин.

14.Маловідходні технології. Раціональне використання сировини. Використання вторинної сировини: металобрухту, макулатури, ганчір’яних матеріалів, полімерних відходів.

15.Основні схеми технологічного процесу: функціональна, структурна, кількісно-якісна, технологічна, операторна, ланцюга апаратів. Технологічні зв’язки між технологічними операціями: послідовні, паралельні, послідовно-паралельні, зворотні.

16.Принципи дії процесів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, які покладені в основу різних технологій.

17.Електрохімічні процеси - основа гальваностегії, гальванопластики, електроерозії.

18.Використання ударних та магнітних хвиль як носіїв енергії в процесі формування, з’єднання і нанесення покриття

19.Загальна схема технологічного процесу пакування продукції, характеристика окремих технологічних операцій. Спеціальні методи декорування тари: друк трафаретний, друк офсетний, друк флексографічний.

20.Шляхи раціоналізації і автоматизації технологічних процесів виробництва споживчих товарів.

21.Основні параметри технологічних процесів формування. Формування плівкових, листових та профільних матеріалів. Гаряче і холодне прокатування металів. Горизонтальне і вертикальне витягування скла і полімерних матеріалів. Кування. Каландрування. Обладнання для прокатування, каландрування, кування.

22.Екструзія. Отримання профілів з металів і неметалів неперервним і циклічним методами.

23.Вакуумне і пневматичне формування у матриці. Видування порожнистих деталей вільним у формі.

24.Особливі способи виготовлення виробів. Процес виробництва крупногабаритних виробів з волокнистих і шаруватих матеріалів - формування виробів із щільниковим заповненням, формування виробів з пенопластів.

25. Виготовлення виробів із паперової маси.

26.Виробництво деяких гумових виробів (шин, рукавів, шлангів тощо).

27.Дефекти процесів формування і їх вплив на споживні властивості виробів.

28.Загальні поняття про гнуття. Основні прийоми гнуття деталей з листових матеріалів та труб.

29.Мікроелектроніка і науково-технічна революція. Розробка інтегральних схем. Виготовлення закінчених інтегральних схем. Інтегральні схеми мікрокалькуляторів, годинників, фотоапаратів. Перспективи розвитку мікроелектроніки та її технології.

5.КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни " Матеріалознавство та основи технології виробництва товарів народного споживання "

Фах 6.0503.01 «Товарознавство і комерційна діяльність», 6.0503.02 «Товарознавство та експертиза в митній справі», курс ІІ, семестр 2

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
1. Обов’язкові види СРС
1.1. Підготовка до лабораторних занять	Систематично, відповідно до розкладу аудиторних занять	Усне опитування, письмове тестування, контрольні роботи, оформлення звітів виконаних лабораторних робіт.	6.0 (1,0б х 6)
1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт (до 2-х модулів)	Останнє заняття відповідного модуля	Перевірка модульної роботи	(4б х 2)
1.3. Виконання індивідуальних завдань(індивідуальна контрольна робота)	Відповідно до розкладу індивідуальних занять	Перевірка правильності виконання завдань	(1,5б х 6)
1.4. Підготовка конспекту питань передбачених робочою програмою для підсумкового контролю	Самостійно до лабораторної роботи.	Перевірка самостійного конспекту	(75 питань)
Разом балів за обов’язкові види СРС	33,0
2. Вибіркові види СРС (додаткове оцінювання)
Участь у наукових дослідженнях кафедри	Протягом року	Доповідь на: - засіданнях студентського наукового гуртка, - конференціях, - друкування результатів у наукових виданнях	3,0 4,0 5,0
Написання рефератів за заданою тематикою (див. р.4)	Протягом року	Виступ з рефератом під час лабораторних та індивідуальних занять	2,0
Участь у роботі студентського наукового гуртка	Відповідно до графіку гуртка	Доповідь на засіданнях гуртка, виготовлення мультимедійних та наочних засобів навчання	2,0
Разом балів за вибіркові види СРС	16,0

6. ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

6.1 Поточне оцінювання знань студентів

Поточний контроль здійснюється у вигляді усного та письмового опитування, тестування, роботи з контрольними зразками, захисту індивідуальних завдань, виконання модульних контрольних робіт. Об’єктами поточного контролю є: відвідування аудиторних занять та активність роботи протягом семестру; результати виконання модульних контрольних робіт; підготовка та захист індивідуальних завдань, підготовка та доповідь з рефератом (див. р.4); участь в наукових конференціях та науково-дослідній роботі кафедри тощо.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

МОДУЛЬ ІІІ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТІ МЕТАЛЕВИХ ТА НЕМЕТАЛЕВИХ МАТЕРІАЛІВ

ТЕМА 1: БУДОВА КРИСТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ.

1. Сутність макроаналізу.

2. Як можна дослідити макроструктуру металу?

3. Що можна визначити методом макроаналізу?

4. Як приготувати макрошліф?

5. Що можна визначити за допомогою поверхневого і глибо­кого травлення?

6. Сутність методу відбитків, що можна визначити цим мето­дом?

7. Що визначається методом зовнішнього огляду при вивчен­ні макроструктури металів?

8. Що можна встановити за виглядом зламу?

9. Як, відрізнити міжкристалітний, волокнистий і стомлений злами?

10. Сутність мікроаналізу.

11. Як приготувати мікрошліф?

12. За допомогою яких приладів здійснюють мікроаналіз, їх будова?

13. Як проводять дослідження неметалевих вкраплень?

14. Як відрізнити неметалеві вкраплення від мікропор?

15. Назвіть основні елементи мікроструктури сталі.

ТЕМА 2: ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ МЕТАЛЕВИХ СПЛАВІВ.

1.Поняття діаграм стану сплавів.

2.Характеристика типу діаграм – механічна суміш.

3.Характеристика типу діаграм – твердий розчин з необмеженою розчинністю.

4.Характеристика типу діаграм – твердий розчин з обмеженою розчинністю.

5.Характеристика типу діаграм – хімічна сполука.

6.Правило фаз

7.Правило відтінків

8.Зв’язок між властивостями та типом діаграм сплавів.

ТЕМА 3 БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ НЕМЕТАЛЕВИХ МАТЕРІАЛІВ.

1. Яка особливість макробудови різних видів скла, запропо­но­ваних для розгляду?

2. За допомогою якого методу і як визначають хімічний склад скла?

3. Чим відрізняються злами різних видів кераміки?

4. Яким методом можна визначити мінералогічний склад та будову кераміки? Його сутність?

5. За допомогою якого приладу і як можна визначити товщи­ну глазурного шару кераміки?

6. Як визначити пористість кераміки?

7. Навести приклади порід з регулярним і нерегулярним яд­роутворенням.

8. За допомогою яких приладів вивчають мікробудову дере­вини?

9. Що характерно для мікробудови листяних порід?

10. Чим відрізняється мікробудова хвойних порід?

11. Яку інформацію можна отримати, визначивши кількість річ­них шарів деревини на 1 см і процентний вміст пізньої дере­вини?

12. Якими методами визначають твердість матеріалів?

13. Як можна визначити твердість деревини?

МОДУЛЬ ІV МЕТАЛЕВІ ТА НЕМЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ, ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ЇХ ВИРОБНИЦТВА І ВИРОБІВ ІЗ НИХ

ТЕМА 6. МЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ. ОБРОБКА МЕТАЛІВ ТА ЇХ СПЛАВІВ, ЗАХИСТ ВІД КОРОЗІЇ.

1. Які відмітні ознаки виробів із чавуну, сталі?

2. Які зовнішні відмінні ознаки латуні?

3. Відмінні ознаки виробів виготовлених листовою штампов­кою?

4. Яким способом виготовляють оцинкований посуд?

5. Чим відрізняється штампований посуд від зшивного?

6. Назвіть види оброблення поверхні алюмінієвого посуду?

7. Які види декорування використовують для сталевого емальо­ваного посуду?

8. Як відрізнити алюміній від його сплавів?

9. Як визначити покриття із цинку?

10. Як визначити покриття із олова?

11. Як визначити покриття із свинцю?

ТЕМА 7. НЕОРГАНІЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ЇХ ВИРОБНИЦТВА (вироби зі скла)

1. Відмінні ознаки різних видів скла, що застосовуються для виготовлення побутових виробів (з демонстрацією зразків).

2. Способи забарвлення скла, відмінні ознаки (з демонстра­цією зразків).

3. Види барвників, відмінні ознаки (з демонстрацією зразків).

4. Приклади молекулярних барвників (з демонстрацією зраз­ків).

5. Приклади колоїдно-дисперсних барвників (з демонстраці­єю зразків).

6. Приклади рідкоземельних барвників (з демонстрацією зраз­­ків).

7. Способи формування скляних побутових виробів, відмінні ознаки (з демонстрацією зразків).

8. Види декорування скла, класифікація.

9. Декорування, що наноситься на вироби у гарячому стані (з демонстрацією зразків).

10. Декорування, що наноситься у холодному стані (з демон­страцією зразків).

11. Хімічне декорування, його види (з демонстрацією зраз­ків).

ТЕМА 8. НЕОРГАНІЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ЇХ ВИРОБНИЦТВА (вироби з кераміки)

1. Види кераміки, що застосовуються для виготовлення по­бу­тових виробів, відмінні ознаки (з демонстрацією зразків).

2. Способи виготовлення керамічних виробів, відмінні озна­ки (з демонстрацією зразків).

3. Види декорування керамічних виробів, класифікація.

4. Чим відрізняється штамп від печаті (з демонстрацією зраз­ків)?

5. Як відрізнити трафарет і живопис (з демонстрацією зраз­ків)?

6. Які види криття Вам відомі, відмінні ознаки (з демон­стра­цією зразків)?

7. Які види декалькоманії застосовуються при декоруванні ке­ра­міки, відмінні ознаки (з демонстрацією зразків)?

Зразок модульного завдання:

МКР №1

1. Сутність макроаналізу.

2. Як, відрізнити міжкристалітний, волокнистий і стомлений злами?

3. Характеристика типу діаграм – механічна суміш.

4. Правило відрізків

5. За допомогою якого методу і як визначають хімічний склад скла?

6. За допомогою яких приладів вивчають мікробудову дере­вини?

7. Якими методами визначають твердість матеріалів?

Зразок модульного завдання:

МКР №2

1. Які зовнішні відмінні ознаки латуні?

2. Які види декорування використовують для сталевого емальо­ваного посуду?

3. Відмінні ознаки різних видів скла, що застосовуються для виготовлення побутових виробів (з демонстрацією зразків).

4. Способи формування скляних побутових виробів, відмінні ознаки (з демонстрацією зразків).

5. Хімічне декорування, його види (з демонстрацією зраз­ків).

6. Види декорування керамічних виробів, класифікація.

7. Чим відрізняється штамп від печаті (з демонстрацією зраз­ків)?

Критерії оцінювання знань та система нарахування балів наведені в додатках 1 – 6.

6.3.ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Молекулярна будова матеріалів, поняття будова та структура.

2. Типи зв'язку у твердих тілах, вплив на властивості.

3. Поняття про кристалічні і аморфні тверді тіла.

4. Агрегатний стан речовин, вплив на властивості.

5. Атомно-кристалічна будова металів.

6. Властивості металів. Поняття анізотропії.

7. Градація структури твердих тіл, методи дослідження.

8. Дефекти структури, методи дослідження

9. Основні типи кристалічних ґраток.

10. Поняття поліморфізму. Алотропічні перетворення в кристалічних тілах.

11. Формування структури металів при кристалізації.

12. Типи кристалізації.

13. Будова реальних кристалів. Дефекти кристалічної ґратки.

14. Методи вивчення складу і будови металів.

15. Дифузія, механізм проходження.

16. Поняття про сплави, їх склад і класифікація

17. Класифікація металів і сплавів.

18. Фазові перетворення у сплавах, вплив на властивості.

19. Особливості кристалізації сплавів.

20. Побудова діаграм станів сплавів.

21. Основні типи діаграм станів сплавів, зв'язок із властивостями.

22. Аналіз діаграм станів бінарних сплавів.

23. Правило фаз і відрізків.

24. Класифікація чавунів, їх призначення.

25. Сірі чавуни, властивості, застосування, маркування.

26. Білі чавуни, властивості, застосування, маркування.

27. Класифікація сталей.

28. Основні способи одержання сталей, їх характеристика.

29. Вуглецеві сталі, класифікація, застосування, маркування.

30. Конструкційні сталі, класифікація, застосування, маркування.

31. Сплави з особливими фізичними властивостями.

32. Термічна обробка металів, вплив на властивості.

33. Хіміко-термічна обробка металів, вплив на властивості.

34. Характеристика мідних сплавів, застосування, маркування.

35. Характеристика алюмінієвих сплавів, застосування, маркування.

36. Лиття, як процес формування металовиробів.

37. Основні види обробки металів тиском.

38. Поняття про обробку матеріалів і виробів різанням.

39. З'єднання деталей і вузлів у вироби.

40. Опорядження металовиробів: види, відмінні ознаки.

41. Поняття про корозію. Види, механізм руйнування матеріалів.

42. Характеристика основних засобів захисту металів від корозії.

43. Захист від корозії за допомогою металевих покриттів.

44. Неметалеві захисні покриття.

45. Захист металів від корозії оксидними плівками.

46. Поняття про неметалеві матеріали, загальна характеристика.

47. Класифікація неметалевих матеріалів.

48. Склад і основні види скла.

49. Структура скла(гіпотези будови).

50. Властивості скла.

51. Основи технології виробництва скловиробів.

52. Декорування скляних виробів.

53. Особливості складу і будови кераміки.

54. Властивості кераміки.

55. Класифікація промислової кераміки.

56. Види і відмінні ознаки кераміки.

57. Основи технології виробництва виробів із кераміки.

58. Декорування виробів із кераміки.

59. Особливості складу та будови ситалів.

60. Одержання та застосування ситалів.

61. Особливості структури і властивостей композиційних матеріалів

62. Композиційні матеріали із металевою матрицею.

63. Композиційні матеріали із неметалевою матрицею.

64. Деревина, властивості і застосування.

65. Елементи макробудови деревини.

66. Мікробудова листяних порід деревини.

67. Мікробудова хвойних порід деревини.

68. Фізичні властивості матеріалів: класифікація і загальна характеристика.

69. Маса матеріалів і виробів, її показники.

70. Геометричні характеристики матеріалів, значення для різноманітних матеріалів.

71. Електричні властивості матеріалів, показники. Класифікація матеріалів з урахуванням показника питомого електричного опору.

72. Оптичні властивості матеріалів: основні показники, методи визначення.

73. Теплофізичні властивості матеріалів, методи їх визначення.

74. Акустичні властивості матеріалів, методи їх визначення.

75. Твердість матеріалів. Методи визначення твердості металевих і неметалевих матеріалів.

ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ ВИКОРИСТАНІ ВІДПОВІДНІ СХЕМИ:

- характеристики зразків з металу:

а) вид металу (сплаву);

б) спосіб (метод) виготовлення;

в) вид покриття;

г) вид обробки;

д) вид оздоблення;

- характеристики зразків зі скла:

а) вид скла;

б) спосіб (метод) виготовлення;

в) спосіб оздоблення за часом нанесення;

г) вид барвника;

д) вид оздоблення;

- характеристики зразків з кераміки:

а) вид кераміки;

б) спосіб (метод) виготовлення;

в) спосіб оздоблення;

г) вид оздоблення;

д) характер розташування оздоблення.

Зразок екзаменаційного білету

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА ТА ЕКСПЕРТИЗИ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Спеціальність: 6.0503.01 та 6.0503.02

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _____

з дисципліни «Матеріалознавство та основи технології виробництва товарів народного споживання »

1. Молекулярна будова матеріалів, поняття будова та структура.

2. Поняття про неметалеві матеріали, загальна характеристика.

3. Декорування виробів із кераміки.

4. Дати характеристику запропонованого викладачем зразка за схемою:

- вид матеріалу;

- спосіб (метод) виготовлення;

- вид обробки поверхні матеріалу або виробу;

- вид покриття;

- колір (вид барвника);

- вид оздоблення (декорування).

Академічні успіхи з дисципліни (критерії оцінювання знань та система нарахування балів) визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у ПУСКУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS з використанням додатків 1 – 6.