Розвиток психіки – це результат еволюції нервової системи: під впливом навколишнього середовища ускладнюється нервова система

Психіка – це здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі відчуття, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів об’єктивного світу.

Психіка людини проявляється у таких видах: психічні явища, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.

Психічні процеси – це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, емоції, воля і ін.).

Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).

Психічні властивості – це сталі душевні якості. що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

Психіка людини тісно пов’язана з безпекою її життєдіяльності. У 70% нещасних випадків їх винуватцем є людина, тобто «людський фактор». Але люди, як і інші живі істоти, мають інстинкт самозахисту. Чи він не спрацьовує, коли людина сама собі завдає шкоди? Річ у тім, що на людину діють різні фактори: внутрішні (емоції, недостатній досвід і знання) і зовнішні.

Людина, на відміну від інших живих істот, має дві сигнальні системи:

1) реакція на подразнення органів чуття (дотик, нюх, смак, зір, слух);

2) реакція на слова, словосполучення, які вона чує, бачить або промовляє.

За допомогою слова передаються сигнали про подразники, слово може бути подразником. Знаємо, що слово може вилікувати, врятувати; але може і знищити, вбити, викликавши стреси, розлади нервової системи.