Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ за допомогою органів чуття.
З позиції безпеки життєдіяльності особливо важливим є те, що органи чуття сприймають і сигналізують про різноманітні види і рівні небезпеки.
Інформація передається в мозок людини, він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам.
Сучасна наука про відчуття використовує кілька майже рівнозначних термінів, таких як «органи чуття», «аферентні системи», «сенсорні системи», «аналізатори».
Наука про закономірності і механізми функціонування аналізаторів має довгу історію свого становлення і ґрунтується на законах фундаментальних наук (фізики, хімії, математики) та інтегральних знаннях з анатомії, фізіології, психології, біофізики, біохімії.
Сучасні уявлення про фізіологію органів чуття сформовані такими відомими вченими, як І.М.Сєчєнов (1829-1905) і І.П.Павлов (1849-1936). Логічним продовженням праць Сєчєнова про рефлекси головного мозку стало вчення Павлова про аналізатори як сукупність нервово-рецепторних структур. що сприймають енергію зовнішніх подразників і трансформують її в нервовий імпульс.
Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.
У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів, враховуючи їх анатомічну єдність і спільність функцій.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 1604 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!