Кряжування стовбурів

Кряжування стовбурів – процес поперечного розпилювання стовбурів на частини для одержання лісоматеріалів (сортиментів), які відповідають вимогам ДСТ.

Залежно від типу технологічного процесу кряжування стовбурів на сортименти проводять на лісосіці, верхньому чи нижньому складі. Доцільно виконувати кряжування на нижньому складі, оскільки при цьому можлива повна механізація та автоматизація процесу. Стовбури на сортименти кряжують на лісосіці в гірських умовах при трелюванні лісу підвісними канатними установками. Кряжування здійснюють частіше біля місця звалювання дерева. При сортиментному способі заготівлі круглі лісоматеріали постачають безпосередньо в двір споживача – у випадку експлуатації дрібних розкиданих лісосік і близького розташування отримувача деревини. На верхніх складах кряжування стовбурів на сортименти виконують на лісозаготівельних підприємствах, де недоцільно створювати механізовані нижні склади, а також пр вивезенні лісу по дорогах з малими радіусами, кривих чи з крутими підйомами та спусками. Кряжують стовбури частіше на спрощених дерев`яних естакадах випуклої форми, які сприяють уникненню затискання пиляльного апарата в пропилі. При кряжуванні стовбурів на верхньому складі в наслідок скорочення переходів мотористів і виконання операцій на спеціально підготовлених майданчиках підвищується продуктивність праці і раціональніше використовується деревина.

Для кряжування стовбурів на сортименти на лісосіці та верхніх складах застосовують, в основному, ті ж бензомоторні пилки, які використовують на звалюванні дерев.

Кряжування стовбурів переносними пилками здійснюють починаючи з відземка з врахуванням не тільки зовнішніх прикмет якості деревини, але й внутрішніх вад, виявлених в процесі розпилювання.

Крім того, перед кряжуванням стовбури уважно оглядають для виявлення їхніх особливостей (порода, кривизна, збіжність стовбура) та інших вад деревини. Спочатку проводять розмічування, починаючи з найбільш цінної відземкової частини. Для зменшення втрат деревини довжину сортиментів встановлюють відповідно до передбачених стандартом припусків, оскільки при її заниженні лісоматеріали відносять до групи короткомірних сортиментів, а при завищенні надлишки не враховують. Раціональне розмічування стовбурів дозволяє отримати найбільший вихід високоякісних ділових сортиментів.

Зменшити дію вад на втрату деревини можна застосуванням різних способів кряжування на сортименти. Так, при кряжуванні деревних стовбурів з відземкової частини отримують довгомірні високоякісні сортименти, які мають незначну кількість поверхневих сучків. Верхівкову (більш сучкувату частину стовбура) розкряжовують так, щоб вплив сучків на якість випилюваних сортиментів був мінімальним.

Збіжність і кривизна стовбура визначає довжину сортиментів. Викривлені стовбури кряжують на короткомірні сортименти, оскільки на їх сортність кривизна впливає менше. Стовбури за різносторонньою кривизною розрізають в місцях різких перегинів. Якщо відземкова частина стовбура має велику кривизну або-ж окаренкуватість, з неї відпилюють однометровийкряж, який використовується надалі дляотримання іншої продукції. Основна сорто-визначальна вада деревини – гнилизна. В окремих випадках сорт лісоматеріалів зумовлюється кількістю і розмірами сучків на поверхні колоди.

Найбільш цінною деревиною є відземкувата частина стовбура, в якій сучки відмерли ще в ранньому віці дерева і встигли зарости або розміщені глибоко і його серцевинній зоні.

Тому при кряжуванні здорових стовбурів з відземкової частини стараються отримати сортименти вищих сортів і максимальної довжини. Більш сучкувату верхівкову частину стовбура розробляють так, щоб вплив сучків на сортименти був мінімальний. При наявності інших вад з цієї частини стовбура заготовляють лісоматеріали низьких сортів, проте з високим ціновим коефіцієнтом. Ділянки з великим скупченням сучків врізають.

Стовбури, уражені гнилизною, кряжують декількома способами, залежно від характеру і місця її розташування. При відземкуватій гнилизні кряжування виконують починаючи від нижнього краю відземка з отриманням короткомірних сортиментів до місця, де гнилизна має допустимі розміри для ділових довгомірних сортиментів. Якщо гнилизна розповсюдилась на невеликі відстані, спочатку відрізають кряж довжиною1м, потім випилюють довгу колоду. Якщо гнилизна знаходиться посередині стовбура, необхідно відділити уражену частину деревини від здорової; розмітку стовбура необхідно проводити так, щоб отримати ціле число сортиментів.

При кряжуванні стовбурів пропил стараються здійснювати перпендикулярно подовжній осі отриманих сортиментів.

Всі круглі ділові сортименти одержані при розкряжуванні, повинні відповідати вимогам державних стандартів.

На них розповсюджуються ДСТУ 9462-88 «Лісоматеріали круглі листяних порід»; ДСТ 9463-88 «Лісоматеріали круглі хвойних порід»; ДСТ 2292-88 «Лісоматеріали круглі, правила маркування, сортування, транспортування, методи вимірювання та приймання».

У відповідності з вказаними ДСТ, в залежності від якості деревини, лісоматеріали заготовляють 1-2-3 сортів.

По товщині їх поділяють на 3 групи:

1. Дрібні – від 6 до 13 см включно,з градацією через 1см;

2. Середні – від 14 до 24 см включноЮ з градацією через 2 см;

3. Великі – від 26 см і більше, з градацією через 2см.

В залежності від призначення круглих лісоматеріалів їх розміри, порода і сорт повинні відповідати даним ДСТ.

Якість деревини лісоматеріалів повинна відповідати вимогам ДСТ 2140-81 «Вади деревини».