Підготовчі роботи, їх мета та склад

Лісосіка розробляється тільки після ретельно проведених підготовчих робіт, мета яких полягає в створенні безпечнихумов і кращої організації праці на основних лісосічних роботах. Такі роботи дозволяють підвищити ефективність використання машин, механізмів, а також продуктивність праці. До складу підготовчих робіт входять: лісосировинна і технологічна підготовка, прибирання небезпечних дерев, підготовка відвантажних пунктів (верхніх складів), влаштування майстерської дільниці, будівництво лісовозних вусів.

Лісосировинна і технологічна підготовка. Від своєчасного виділення, одержання і підготовки лісосічного фонду залежить успіх якісного проведення лісозаготівель тому відведення лісосік здійснюється звичайно за 2 роки до початку їх розробки. На таких лісосіках підприємство може проводити підготовчі роботи, заздалегідь створюючи необхідні умови для проведення робіт в майбутньому.

У відповідності із затвердженим планом держлісгоспу по видам рубок проводять відводи лісосік. При відводі лісосік в рубку їх відмежовують візирами і закріплюють межовими стовпчиками на яких вказують номер кварталу, номер виділу, спосіб рубання і рік його проведення, а також номер лісосіки і її площу.

На відмежованих лісосіках проводять облік деревини. Спосіб обліку залежить від способу рубань (суцільний або ж вибірковий перелік дерев і др.). В результаті обліку визначають кількість дерев призначених в рубку, окремо по породам, ступеням товщини і якості (ділові, напівділові, дров`яні). На підставі одержаних даних складають відомість матеріально-грошової оцінки лісосіки, в якій за допомогою спеціальних таблиць (сортиментні таблиці) окремо по породам і розрядам висоти, визначають запас деревини на лісосіці і з врахуванням якості визначають грошову оцінку деревини яка відпускається на пні.

На виділений держлісгоспом лісоічний фонд лісокористувачу надається лісорубний квиток єдиного зразку. В лісорубному квитку вказують характеристику лісосіки, її розміщення, спосіб і порядок рубання, строк заготівлі, вивезення, очистки лісосік, а також спосіб відновлення лісу на лісосіці після вирубки, порядок обліку підросту і місця його збереження.

На підставі вивчення лісоексплуатаційних умов розробляють технологію лісосічних робіт і складають технологічну карту на розробку лісосіки. Розробка лісосіки без технологічної карти суворо заборонена.

Кваліфіковано складена технологічна карта сприяє розробці лісосіки з найменшими затратами на 1 м³ заготовленої деревини і зменшенню її втрати при заготівлі.

Технологічна карта складається із схеми і текстової частини.

На схемі розробки лісосіки вказують її конфігурацію (межі), розташування лісовозного вуса, відвантажені пункти, сітку волоківі пасік, порядок та черговість освоєння пасік, розстановка бригад і їх переходи, розміщення обігрівальних вагончиків. На схемі також вказують зони безпеки (пунктирною червоною лінією), а також місця встановлення забороняючих знаків.

В текстовій частині приводяться основні положення і показники: характеристика лісосіки (склад деревостану, запас на 1 га в м³, загальний запас деревини на лісосіці) та другі таксаційні показники на підставі якмх встановлюються змінні норми виробітку і завдання на бригаду.

Приводяться технічні вказівки про способи і прийоми виконання кожної операції лісосічних робіт, передбачених при розробці оптимальних умов виробництва.

Розраховуються виробничі показники про чисельний склад працючих, закріпленому устаткуванню, машинами та механізмами, добовому режими робіт на майстерській ділянці в цілому. Приводяться дані про виконання підготовки безпечних умов праці.

Комплектація машин, механізмів та пристроїв складу лісозаготівельної бригади, забезпечуючу злагоджену продуктивність по всій технологічній лінії, єнайважливішою метою організації виробництва.

У відповідності до технологічної картини проводиться технологічна підготовка самої лісосіки. На всій її території зрубують (вилучають) всі небезпечні дерева. До небезпечних дерев відносять всі завалені дерева, стовбури зі зламаною кроною, сухостійні, підгнилі, вітровальні, буреломні та ін. Небезпечні дерева прибирає спеціальна підготовча бригада, яка оснащена переносними лебідками, другими допоміжними пристроями (валочна вилка, валочна лопатка, кондак, бандажі) і застосовує безпечні прийоми для звалювання сухостійних дерев та зняття завислих дерев.

При звалюванні небезпечних дерев необхідна підвищена обережність. Слід звертати увагу на розташування гнилизни, сухих гілок, нахил дерева. Небезпечне дерево слід звалити в прогалину між ростучими деревами з тим щоб їх не пошкодити, а при великому нахилі – в бік йогозвичайного нахилу.

Ллісосіку звичайно готують в безсніжний період. Всю лісосіку ретельно перевіряють, щоб не залишити небезпечних дерев.

Звичайно перед розробкою лісосіки проводять розмітку трелювальних волоків. Майстер лісозаготівель (майстер лісу) розмічає магістральні волоки сумісно з бригадиром, який зі своєю бригадою буде працювати на даній лісосіці. При цьомуосновний напрямок волоків вказаний в технологічній карті, враховуються також особливості рельєфу місцевості, стан грунтів та деревостану для більш продуктивної роботи. Розмітка волоків закріплюється віхами та за допомогою затесок на деревах або ж візирами. Розрубка волоків при розробці лісосіки повинна завжди упереджувати розробку пасік, щоб на лісосіці був резерв розрубаних (підготовлених) волоків.

При розміщуванні трелювальних волоків вибирають і місця для відвантажених пунктів (верхніх складах) у відповідності з технологічною картою. Облаштування і технологічне оснащення відвантажених пунктів залежить від технологічного процесу лісосічних робіт, машин і механізмів які застосовують на трелюванні і навантаженні деревини, типу лісовозної дороги і вивозки заготовленої деревини (дерев, хлистів, сортиментів).

Підготівля відвантажного пункту (верхнього складу) полягає у виконанні наступних робіт: звалювання дерев нв території відвантажного пункту з пониженням пеньків, розчищення від сушняку, кущів, валунів, засипання ям, влаштування підштабельної основи (вкладання підкладок), монтування устаткування, розрубка зони безпеки. У разі примикання відвантажного пункту до стіни лісу, що не розробляється, зону безпеки не вирубують, а на відстані 50 м від нього прибрають всі небезпечні дерева.

В період проведення підготовчих робіт будують (проводять ремонт) лісовозних доріг (вусів). Схема розміщення вусів вибирається з урахуванням мінімальних затрат праці і засобів на їх будівництво. При цьому слід враховувати технологію розробки лісосіки з тим щоб відвантажні пункти (верхні склади) рівномірно розміщувались на ньому, була найкоротши відстань трелювання. Вибираються і влаштовуються місця встановлення обігрівальних вагончиків, пунктів технічного обслуговування машин і т.ін. По закінченню підготовчих робіт починаються основні роботи по заготівлі деревини.