Тактичні прийоми проведення ділових переговорів

Тактика проведення переговорів безпосередньо реалізується за допомогою певних прийомів, які дозволяють досягнути бажаних цілей (Рис. 1).

Рис. 1. Класифікація прийомів проведення ділових переговорів.

Універсальні тактичні прийоми можна застосувати на будь-якій стадії комерційних переговорів. До них відносяться наступні прийоми.

Прийом ухилення від боротьби. Застосовується у випадку, коли вирішуються питання, небажані для обговорення, коли переговори зайшли в тупик, коли потрібно обдумати пропозицію ділових партнерів по переговорам, порадитися із керівництвом. У таких випадках партнерам по переговорам висувається прохання відкласти розгляд проблеми, перенести її на інший час, перейти до наступних питань, оголосити перерву.

Прийом затягування часу – полягає у витягуванні із партнера по переговорам максимальної кількості інформації для того, щоб на її основі прийняти більш обгрунтоване власне рішення.

Прийом „салямі” – це повільне, поступове відкриття власної позиції (точки зору на проблему). Мета – одержати максимально можливу інформацію від партнера, сформулювати і забезпечити прийняття вигідного для себе варіанту рішення проблеми, затягнути переговори при неготовності вирішення проблеми.

Прийом „пакетування” – полягає в тому, що для обговорення пропонується не одне питання чи пропозиція, а кілька. При цьому вирішуються два завдання:

§ в „пакет” поєднуються привабливі і не зовсім прийнятні для партнерів пропозиції;

§ забезпечується прийняття основних пропозицій шляхом поступок по незначним пропозиціям.

Прийоми демонстрації згоди та демонстрації незгоди – полягають у підкреслювання спільності, чи, навпаки, повного розходження у точках зору.

Прийоми завищення вимог. До списку проблем для обговорення включаються пункти із пропозиціями, неприйнятними для партнерів. Потім під виглядом значних поступок вони пом’якшуються чи знімаються зовсім, а від партнерів по переговорам вимагаються аналогічні кроки.

Прийом відвертання уваги партнерів полягає в тому, щоб продемонструвати партнерам крайню зацікавленість у вирішенні певного питання, яке насправді є другорядним. Це робиться для того, щоб після зняття його з обговорення одержати необхідні рішення по іншому, більш важливому питанню.

Прийом „висування вимог в останню хвилину” полягає в тому, щоб в кінці переговорів, коли залишається тільки підписати угоду, один із партнерів висуває нові вимоги. Якщо інша сторона зацікавлена в угоді, вона прийме ці вимоги. Але інколи буває, що підписання угоди переноситься по цій причині чи взагалі зривається.

Прийом поступового підвищення складності питань. Переговори починаються з найбільш легких, незначних питань, вирішення яких демонструє можливість досягнення домовленостей, що позитивно впливає на психологічний стан партнерів. Далі пропонується для обговорення більш складні питання

На етапах обговорення, уточнення і узгодження пропозицій сторін застосовуються наступні прийоми.

Прийом „прямого відкриття позицій” – добровільне і повне розкриття своїх потреб, інтересів і пропозицій з подальшим обгрунтуванням необхідності та важливості їх задоволення.

Прийом прийняття першої пропозиції партнера – застосовується, коли ця пропозиція цілком прийнятна, але існує загроза, що в подальшому друга сторона не піде на поступки.

Прийом заперечення партнеру – звернення уваги на слабку аргументація і непідготовленість пропозицій іншої сторони.

Прийом „ультиматуму”. Ультиматум, чи останнє слово, висувається зразу: чи приймаєте наші пропозиції, чи ми йдемо із переговорів. Вважається ризикованим, але інколи ефектним прийомом.

Прийом подвійного тлумачення. В змісті розробленого в ході обговорення документу одна із сторін вкладає подвійне тлумачення, яке не помічається партнерами, щоб у майбутньому використати його у власних інтересах, формально не порушуючи текст угоди.

„Сюрприз” полягає у прийнятті пропозицій, які за розрахунками іншої сторони не могли бути прийняті вами. Мета застосування прийому – перехватити ініціативу, викликати розгубленість у партнерів.

Пошук спільної зони рішення – вислухати точку зору партнерів по переговорам, порівняти із власними пропозиціями, спробувати знайти спільні моменти, інтереси, використати це в переговорах.

Нерідко при проведенні комерційних переговорів необхідно реагувати на неетичну, маніпулятивну лінію поведінки ділових партнерів. Для цього пропонуються наступні прийоми.

Реакція на обман. Партнери по переговорам ідуть на обман, наводять дані, які не відповідають дійсності. Якщо ви показуєте сумніви у їх доводах, вони зображують образу і навіть обурення.

Переговори можуть продовжуватися, але уже без довіри іншій стороні. Непотрібно старатися одразу ловити партнерів на брехні. Необхідно в коректній формі з відповідними вибаченнями заявити партнерам, що ви ведете переговори незалежно від того, довіряєте ви їм, чи ні, а також збираєтесь перевірити всі фактичні заяви, оскільки це ваша принципова позиція на переговорах.

Реакція на сумнівні наміри. Якщо наміри іншої сторони виконати угоду сумнівні, необхідно внести в договір пункти, що забезпечують виконання зобов’язань і містять жорсткі санкції при недотриманні умов угоди. Для дотримання пристойності необхідно при цьому виразити впевненість у порядності, чесності іншої сторони, малій вірогідності порушень нею умов договору.