Інформаційні канали і мережі

Інформаційна мережа “Зірка”

В інформаційній мережі “зірка” один керівник контролює діяльність декількох підлеглих. Інформаційні потоки виходять з одного центру. “Зірка” дозволяє швидко приступати до дій, оскільки інструкцію і інформацію з центру можна відіслати одночасно у всі точки. В “зірці” є визнаний лідер (керівник), який займає ключову позицію, він може контролювати інформацію в своїх інтересах.

Якість праці “зірки” визначається в центрі. Вона не може бути вище ніж рівень якості праці лідера (А). Мережа “Зірка” стійка і ефектвна у невеликому колективі (до 10 співробітників). Якщо в мережі працює більше 10-12 співробітників, керівнику буде складніше оброблювати інформацію.

Інформаційна мережа “Шпора”

Особливість інформаційної мережі “шпора” полягає в тому, що між керівником (А) і підлеглими (В, Г, Д и т. д.) з’являється працівник (Б), який займає ключову позицію і відділяє номінального керівника від виконавців, контролює інформацію у своїх інтересах. Ним може бути перший заступник, помічник, референт, офіс-секретар і т. д. Керівник на цю позицію повинен підбирати професіональних і відданих співробітників.

Інформаційна мережа “Коло”

Інформаційна мережа “коло” може бути сформована в невеликих організаціях з гнучкою структурою управління, при роботі проблемно-цільових груп, на засіданнях комітетів, комісій і при проведенні проблемних нарад.

Головна особливість даної інформаційної мережі – обмеження чи повна відсутність формального керівництва.

Характеристика інформаційної мережі “коло”: більш сприятливий моральний клімат; можливість висування лідерів; розвиток творчого підходу до роботи; ефект синергії; нестійкість; обмежене фільтрування інформації.

4.2. Вторинні інформаційні мережі

Інформаційна мережа “Тент”

“Тент” – розповсюджена мережа, в якій інформаційні потоки йдуть до однієї людини (керівника), який оброблює інформацію і здійснює керівництво.

Це міцна та стійка інформаційна мережа з високим ступенем централізації керівництва, чітко та ясно визначеною владою і відповідальністю; створюється в випадках, якщо основні напрямки діяльності фірми не пов’язані між собою. Вся інформація проходить через керівника (А).

Інформаційна мережа “Намет”

Інформаційна мережа “намет” утворюється тоді, коли керівник (А) вважає, що вирішення загальних проблем його безпосередніми підлеглими (наприклад, заступниками (Б-1 і В-1) ефективніше, ніж передача їх для вирішення наверх.

Канал “Б-1 – В-1” може бути створений офіційно, неофіційно і без відома керівника.

Мережа “намет” дозволяє швидко вирішувати виникаючі проблеми без узгодження з керівником (що послаблює його владу).

Інформаційна мережа “Будинок”

Інформаційна мережа “будинок” утворюється в тому випадку, якщо всі посадові особи можуть обмінюватись інформацією не тільки по вертикалі, але і по горизонталі.

Така система дозволяє узгодити діяльність та швидше вирішувати загальні проблеми навіть на нижчих рівнях керівництва. Стабільність положення керівника зменшується. Рекомендується посилення контролю за діями підлеглих.

5. Ділові наради

Нарада – метод керівництва, в процесі якого відбувається обмін інформацією та досвідом на основі колективних знань, а також виробляються та приймаються рішення, які доводяться до виконавців.

Проблемна нарада проводиться з метою пошуку оптимального рішення проблеми в обмежений термін. Схема її проведення: повідомлення або доповідь; питання до доповідача; обмін думками; пропозиції по виробленню рішень.

Інструктивна нарада проводиться для доведення наказів, розпоряджень і необхідної інформації підлеглим. Учасникам наради звичайно доводяться рішення, прийняті керівництвом фірми, державними органами управління, що стосуються різних аспектів діяльності фірми, дається інструктаж.

Оперативна (диспетчерська) нарада проводиться з метою отримання від підлеглих інформації про поточні справи в організації. Повинна проводитись регулярно, у той самий день і в ту ж годину тижня; склад учасників повинен бути постійним.

Нарада без збирання учасників передбачає вирішення проблемних питань у робочому порядку. Проводиться в три етапи:

1. Проблема, що вимагає вирішення, формулюється керівником у письмовому вигляді. Підбираються необхідні вихідні матеріали для її вирішення і складається список осіб, які можуть прийняти участь в пошуку оптимального рішення.

2. Зазначеним особам відсилаються бланки з письмовим формулюванням проблеми і вказівкою місцезнаходження матеріалів для її можливого вирішення. Кожен учасник повинен виробити свою точку зору і письмово викласти її на тому же бланку.

3. Керівник збирає заповнені бланки, знайомиться з їх змістом, спілкується з кожним учасником, уточнює пропозиції.