Сутність організаційної діяльності та її місце в системі управління

Кожна організація складається з структурних підрозділів (цехів, відділів: маркетингу, технологічного, економічного, розробок нової продукції, тощо).

Структурні підрозділи організації є її структурними елементами. Для нормального функціонування організації її структурні елементи мають взаємодіяти один з одним. Тому, ще на етапі побудови організації, проводять організаційне проектування, у процесі якого визначають кількість та функціональний склад підрозділів, посадові обов'язки персоналу, формують систему зв'язків для ефективної взаємодії організаційних елементів.

Функція менеджменту спрямована на побудову організації і формування в ній системи відносин носить назву «організування».

Організування – вид управлінської діяльності, спрямований на формування структури управління організацією, встановлення в ній системи зв'язків та відносин, що дає змогу ефективно працювати для досягнення поставлених цілей.

Організація – це функція управління, в межах якої здійснюється групування та координації робіт, видів діяльності і ресурсів для досягнення поставлених цілей. Реалізація функції організації здійснюється у процесі організаційної діяльності.

Організаційна діяльність – це процес, за допомогою якого керівник усуває невизначеність, формує розподіл повноважень, відповідальності управлінського та виробничого персоналу, з метою формування ефективної спільної діяльності.

Функціональні області організації канадський соціолог Генрі Мінцберг описав як 6 базисних частин організації [11]:

· Операційне ядро – утворюють оператори, тобто працівники, які безпосередньо виробляють товари або надають послуги.

· Стратегічний апекс – топ-менеджмент компанії, який за посадою та статусом тримає в полі зору всю систему організації.

· Серединна лінія - ієрархія владних повноважень від операційного ядра до стратегічного апексу.

· Техноструктура – структура, яку утворюють аналітики - працівники, що мають адміністративні повноваження: планують і офіційним чином контролюють роботу інших працівників. Техноструктура разом із владною ієрархією складають організаційну техноструктуру.

· Допоміжний персонал – організаційні одиниці і їх співробітники, що забезпечують організаційну діяльність фірми (структурні підрозділи від канцелярії до юридичного відділу та відділу зв’язків з громадськістю).

· Ідеологія – складова організації, яка формує її організаційну культуру.

Схематично організаційну структуру за Г.Мінцбергом представлено на рис.1.

Рис.1 Вид організаційної структури за Г.Мінцбергом

Г. Мінцберг таким чином описує модель шести базисних частин організації: "Ми маємо невеликий стратегічний апекс, з'єднаний донизу серединною лінією, він розширюється, із площиною операційного ядра, що утворює основу всієї конструкції. Ми зобразили ці три частини у вигляді безперервного утворення для того, щоб показати, що звичайно вони об'єднані за допомогою єдиним ланцюжком формальних владних повноважень. Техноструктура й допоміжний персонал зображені з обох сторін від основного "стовбура", що підкреслює їхній непрямий зв'язок з основною лінією влади й опосередкований вплив на операційне ядро. Ідеологія зображена у вигляді ореолу, гало, що оточує систему в цілому".

Кожну базисну частину організації складають штатні працівники організації, яких Г. Мінцберг розглядає як фігури впливу. Фігури впливу складають систему організації, в межах якої співробітники суперничають між собою з приводу розподілу влади в організації та розширення своїх повноважень.

Елементи організаційної діяльності:

· розподіл праці;

· структуризація;

· звітність;

· повноваження;

· координація.