Рекомендації щодо застосування системного підходу в управлінні організацією

1. Число компонентів організації, які визначають її розмір, повинно бути мінімальним, але достатнім для реалізації організаційних цілей.

2. Для спрощення структури організації потрібно скорочувати кількість рівнів управління, зв’язків між її компонентами, автоматизувати процеси виробництва і управління.

3. Структура організації повинна бути гнучкою, з найменшою кількістю жорстких зв’язків, спроможною швидко переналагоджуватися на виконання нових завдань, пристосовуватись до нових вимог ринку.

4. Зміни у вертикальних зв’язках компонентів організації повинні здійснювати мінімальний вплив на її функціонування. Для цього необхідно розвивати делегування повноважень суб’єктам управління, забезпечувати оптимальну самостійкість і незалежність структурних підрозділів організацій.

5. Кількість горизонтальних зв’язків між елементами одного рівня організації повинна бути мінімальною, але достатньою для нормального її функціонування.

6. Вивчення ієрархічності системи та її структуризації потрібно починати з визначення систем вищого рівня (кому підпорядковуватися і куди входить дана організація), визначення її зв’язків з цими системами.

7. Число зв’язків організації із зовнішнім середовищем повинно бути мінімальним, але достатнім для нормального її функціонування. Надмірне зростання чисельності зв’язків ускладнює керованість організації, а їх брак знижує якість управління.

8. Для побудови, функціонування і розвитку організації в умовах розширення міжнародної інтеграції потрібно досягнення її сумісності з іншими системами за правовим, інформаційним, науково – методичним, ресурсним забезпеченням.

9. Ефективність і перспективність організації досягається оптимізацією її цілей, структури, системи менеджменту, інших параметрів.

10. При формуванні цілей організації потрібно враховувати невизначеність інформаційного забезпечення.

11. В умовах швидких змін зовнішнього середовища організація повинна бути здатною оперативно адаптуватися до змін.