Табл. 2.
| Умови розвитку
| Фактори розвитку
| Можливі негативні риси
|
| Зародження організації
|
| - наявність оригінальної ідеї;
- в управлінській команді зібралась група сміливих, активних однодумців – ентузіастів;
- існує перспектива виробництва і збуту продукції, надання послуг на основі наявної ідеї.
| - ентузіазм і цілеспрямованість лідера колектива;
- згуртованість команди навколо лідера;
- мобільність, гнучкість, швидке опановування нових видів діяльності;
- мінімальний управлінський апарат;
- прості організаційні зв’язки;
- творча атмосфера в колективі.
| - надмірний фанатизм лідера, невміння його йти на компроміс;
- прихід в колектив іншого лідера;
- обмеженість фінансових, матеріальних, людських ресурсів;
- значна залежність від ринкової кон’юнктури;
- слабкі кредитні можливості;
- перевантаження, незадовільні умови праці та соціальне забезпечення.
|
| Етап зростання організації
|
| - наявність нових виробів (товарів, послуг), які користуються попитом;
- наявність фахівців, зацікавлених у захоплені ринку;
- достатня кількість фінансових, матеріальних ресурсів;
- перспективи виробництва і збуту продукції.
| - лідери працюють в одному напряму;
- згуртованість колективу навколо лідерів;
- мобільність і гнучкість переходу до інновацій;
- прості організаційні зв’язки;
- невеликий управлінський апарат;
- значна взаємозамінність фахівців;
- творча атмосфера в колективі;
- значна кількість ідей, нових розробок продукції.
| - поява серйозних суперечок в колективі;
- створення в колективі іншої ініціативної групи;
- обмеженість ресурсів;
- залежність від ринкової кон’юнктури;
- значне перевантаження у роботі;
- умови праці та непідготовленість виробництва;
- проблеми перетворення інтелектуального продукту в інтелектуальну власність;
- недостатні виробничі потужності.
|
| Етап зрілості організації
|
| - освоєння певного сегменту ринку;
- наявність фахівців, зацікавлених в удосконаленні виробництва і збуту;
- стабільність в діяльності організації;
- можливості одержання прибутків.
| - наявність колективу, який працює над іміджем організації;
- висока якість кадрового складу;
- фінансова стійкість;
- низькі відносні витрати;
- висока технічна озброєність;
- сформована і стабільна номенклатура продукції;
- значні виробничі потужності;
- можливість значних прибутків;
- конкурентноспроможність продукції;
- висока соціальна забезпеченість кадрів.
| - поява значних суперечок в колективі;
- організація опозиції в колективі;
- обмеженість ресурсів;
- залежність від ринкової кон’юнктури;
- організаційна інертність структури;
- консерватизм вищого керівництва;
- складність комунікаційних зв’язків;
- значна чисельність адміністративних служб;
- уповільнена реакція на виклики бізнес – середовища.
|
| Етап старіння і занепаду організації
|
| - розподіл компанії на кілька малих і середніх фірм;
- наявність бажання у фахівців зберегти свій колектив;
- відсутність у конкурентів бажання поглинути організацію.
| - наявність лідера, який добре розуміє специфіку ринку;
- уміння утримувати своїх покупців, клієнтів;
- конкурентоспроможність продукції;
- невимогливість кадрів до їх соціальної забезпеченості;
- висока технологічна озброєність організації.
| - звуження ринку;
- значне недозавантаження виробничих потужностей;
- стабільна номенклатура продукції;
- організація в колективі опозиції;
- високі відносні витрати;
- організаційна інертність;
- значна чисельність управлінського апарату;
- неможливість удосконалення продукції.
|
4. Властивості організації як системи
| Властивості організації
| Характеристика властивості організації
|
| Властивості, які характеризують сутність і складність організації як ситеми.
|
| Первинність системи як цілого
| Системи існують як ціле, яке розподілюється на компоненти. Не компоненти складають ціле, а навпаки – ціле склідається із компонентів. В цілісній системі окремі частини функціонують спільно.
|
| Розмірність
| Кількість компонентів системи і зв’язків між ними. В залежності від кількості компонентів системи розподіляються на малі, середні та складні.
|
| Складність структури
| Характеризується:
- кількістю рівнів управління
- різноманітністю компонентів і зв’язків
- складністю управління
- обсягом інформації, необхідної для управління
|
| Жорсткість
| Характеризується:
- ступенем зміни пераметрів системи за певні відрізки часу
- ступенем впливу об’єктивних законів і закономірностей на функціонування системи
- ступенем свободи системи
- іншими
|
| Вертикальна цілісність
| - кількість рівнів ієрархії, зміни в яких впливають на всю систему;
- ступінь взаємозв’язку ієрархічних рівнів;
- ступінь самостійності підсистем організації
|
| Ієрархічність
| Властивість ієрархічності проявляється при структуризації (побудові дерева цілей) і декомпозиції цілей організації.
Приклад ієрархічності елементів виробничої структури: корпус – цех – виробнича дільниця – робоче місце.
|
| II. Властивості, які характеризують зв’язок організації із зовнішнім середовищем.
|
| Взаємозалежність організації та зовнішнього середовища
| Організація функціонує у процесі взаємодії їз зовнішнім середовищем. Вона реагує на вплив зовнішнього середовища, змінюється, але при цьому зберігає якісну визначеність і стійкість.
|
| Ступінь самостійності
| Характеризує кількість зв’язків системи із зовнішнім середовищем в середньому на один її компонент (параметр).
|
| Сумістність
| Правова, інформаційна, науково – методична, ресурсна сумісність організації з чинниками (суб’єктами) зовнішнього середовища. Інструментом забезпечення сумісності є стандартизація елементів, процесів організації.
|
| III. Властивості, які характеризують особливості визначення цілей організації.
|
| Цілеспрямованість
| Ієрархія цілей визначає напрямок розвитку будь – якої організації. Для ефективного функціонування і розвитку потрібно будувати дерево цілей.
|
| Спадковість
| Характеризує передачу головних успадкованих властивостей організації на етапах її розвитку від старого покоління до нового.
|
| Пріоритет інтересів (цілей) системи більш високого рівня
| Спочатку повинні задовольнятися інтереси організації в цілому, а потім інтереси її підсистем, підрозділів.
|
| Надійність
| Характеризується:
- стабільністю функціонування організації при виході із строю одного з її компонентів;
- збереженням параметрів розвитку організації протягом певного періоду;
- стійкістю фінансового стану організації.
|
| Оптимальність
| Характеризує ступінь задоволення вимог до організації, реалізацію запланованих цілей, які забезпечують найкраще використання її потенціалу.
|
| Невизначеність інформаційного забезпечення
| Відображує випадковий, ймовірносний характер ситуацій, параметри яких впливають на розвиток організації.
Своєчасність, достовірність, надійність інформаційного забезпечення є основними чинниками досягнення визначених цілей.
|
| IV. Властивості, які характеризують особливості функціонування і розвитку організації як системи.
|
| Безперервність функціонування і розвитку
| Поки організація розвивається, вона функціонує. Процеси в будь–якій системі безперервні і взаємообумовлені. Організація для власного самозбереження повинна бути готовою до розвитку і навчання. Тільки так вона може вижити в умовах конкуренції, різноманіття форм і методів бізнесу.
|
| Альтернативність шляхів функціонування і розвитку.
| Може мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. В залежності від конкретних пераметрів ситуації у стратегічному і оперативному управлінні застосовуються кілька шляхів досягнення певної цілі. Також рекомендується розроблювати кілька альтернативних варіантів програм, планів, сітьових моделей в умовах високої невизначеності ситуації.
|
| Синергічність
| Ефективність функціонування організації не дорівнює сумі ефективностей функціонування її підрозділів. При ефективному управлінні в організації досягається ефект синергії – ефект взаємодії, до одержання якого повинні прагнути менеджери.
|
| Інерційність
| Характеризується швидкістю /затримкою реакції організації на зміни зовнішнього середовища.
|
| Адаптивність
| Характерезується спроможністю організації пристосовуватись до змін зовнішнього середовища і при цьому нормально функціонувати.
|
| Організованість
| Характеризується ступенем наближення показників та параметрів організації (наприклад, пропорціональності, паралельності, прямоточності, норми управління, централізації) до оптимального рівня.
Неорганізована система неефективна, вона швидко руйнується.
|
| Рівень стандартизації
| Сумістність організації з іншими системами, відповідність її показників, особливостей виробничого та управлінського процесів, технологій існуючим галузевим, державним та міжнародним стандартам.
|
