А. О.Капелюшний. 1. Висвітлити питання 'Текст як основний об'єкт редакторського аналі­зу"

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

Перший варіант

1. Висвітлити питання 'Текст як основний об'єкт редакторського аналі­зу".

2. На основі конкретних прикладів з редакційної практики (з практики діяльності редакції газети, телебачення, радіо, в якій працює студент) висвітлити питання про межі втручання редактора в текст.

3. Виявити в газетних текстах логічні помилки (наклеїти вирізки з газет) і запропонувати способи уникнення цих помилок (3-4 приклади).

4. Навести приклади (вирізки з газет) розповідного та описового тексту (20-30-рядкові фрагменти тексту); з'ясувати особливості редагування текстів зазначених видів.

5. Назвати основні правила редакційно-технічного оформлення цитат у журналістському тексті.

6. Відредагувати текст "Відомий поет і преса". Зазначити, які види правки ви тут використали, які фактичні, логічні, композиційні помилки усунули.

ВІДОМИЙ ПОЕТ І ПРЕСА

Геніальний поет-байкар Л.І.Глібов розпочав свою художню діяль­ність ще за життя І.П.Котляревського, продовжував її одночасно зі Степаном Руданським, а завершив тоді, як уже лунали молоді голоси Лесі Українки і М.Коцюбинського. Письменникові нераз довелося за­знавати утисків, переслідувань з боку російсько-самодержавної реак­ції. Кращі байки і ліричні поезії Леоніда Івановича, надруковані окреми­ми збірниками і в шкільних хрестоматіях, здобули зараз широку попу­лярність в народі. Нині ми відзначаємо 185-річчя з дня народження відомого публіциста, тому й наша газета не змогла пройти мимо цього ювілею. Він народився 27 лютого 1820 року в селі Поділ на Полтавщи­ні. В 1840 р. виходять з друку "Вірші Л.Глібова", в яких автор, тоді ще учень УІ класу, виявив неабиякий поетичний хист. На формуванні світо­гляду молодого публіциста особливо позначився вплив російських письменників-різночинців, особливо Т.Г.Шевченка. Ще 1880 р. у "Черни-говских губернских ведомостях" з'явилися перші байки Л.І.Глібова. 1887 р. в Петрограді починає виходити "Основа". Напрям її був лібе­ральний. Тоді вона була єдиним періодичним виданням українською мовою. В ньому були надруковані твори Шевченка та Марка Вовчка,

............................. Редагування в засобах масової інформації..............................

Степана Васильченка, С.Руданського. Внаслідок зусиль Глібова у лип­ні 1872 року починає виходити щотижнева газета "Черниговский листок" українською і російською мовою. Л.І.Глібову, напівсліпому після важкої хвороби, доводилося перемагати значні труднощі, пов'язані з видан­ням газети (переважно брак коштів і постійних співробітників), самому бути і редактором, і коректором, і найдіяльнішим співробітником "Чер-ниговского листка". Перові самого Л.І. Глібова в "Черниговском курье-ре", що виходив з тривалими перервами в 1861-1863 рр., належать майже всі передові (під назвою "Новости, вести и слухи"), чимало фейлетонів, кілька театральних рецензій і ціла низка прозових і поетич­них творів, надрукованих під псевдонімами "Л.Сонин", "Й.Кернер", "Простодушньїй". "Черниговские ведомости" висвітлювали також пи­тання громадського і культурного життя України того часу, ставлячись з неприхованою симпатією до українського селянства, які після 1881 року дістали "голодну волю". Після закриття журналу "Основи" в Петро­граді "Черниговский вестник" з жовтня 1860 р. до серпня 1863 року за­лишився єдиним періодичним органом українською мовою в усій імпе­рії. Він вийшов за вузькомісцеві рамки, мав своїх читачів на Поволжі, в Польші, на Кавказі і в Криму У цьому ж 1863 р. окремим наказом мі­ністра внутрішніх справ Валуєва було заборонено "Черниговский лис­ток", і Глібов був змушений переїхати в м. Ніжин до свого тестя. Позбав­лений роботи, Л.Глібов потрапив у матеріальну скруту. Спроби співро­бітничати в різних періодичних виданнях, зокрема в "Особьіх прибав-лениях" до "Черниговских губернских ведомостей" не давали бажаних наслідків. Навколо Глібова групуються літературні і театральні сили Чернігова. Зокрема, старіючий поет тепло привітав перші успіхи на сцені талановитої Марії Алдановської, пізніше відомої під ім'ям Марії Заньковецької. Марія Костянтинівна народилася 3 серпня 1860 року в селі Занька тепер Чернігівської області. Вона стала однією з осново­положників українського професійного театру, народною артисткою Республіки (1922 року). 27 жовтня 1882 року дебютувала в Єлисавет-граді в першому українському професійному театрі, очолюваному М.Л.Кропивницьким, була потім провідною артисткою найкращих труп. Померла в 1934 р. у Києві. З 1889 року Л.Глібов зв'язується з галицьки­ми періодичними виданнями, вміщує свої твори в журналах "Зоря" та "Дзвіночок". За останні чотири роки свого життя письменник створює

2з:

..................................................... А.О. Капелюшний.....................................................

удвічі більше творів українською мовою, ніж за весь попередній час.

Помер він 29 жовтня 1893 р. Поховано його в Чернігові, де він провів усе своє життя безвиїзно. На пам'ятнику на могилі його вирізьблено слова поета Самійленка, прочитані ним на похороні:

... І от замовк твій голос: погас огонь ясний,

Що в темному світив окопі,

Згадаєм ми тебе в недоленці лихій

І в кращий час нової волі!

ВАСИЛЕНКО, економіст.

............................. Редагування в засобах масової інформації..............................

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

Другий варіант

1. Висвітлити питання "Психологічні засади роботи редактора над текс­том".

2. На основі конкретних прикладів з редакційної практики (з практики діяльності редакції газети, телебачення, радіо, в якій працює студент) висвітлити питання про межі втручання редактора в текст.

3. Виявити в газетних текстах логічні помилки (наклеїти вирізки з газет) і запропонувати способи уникнення цих помилок (3-4 приклади).

4. Навести приклади (вирізки з газет) тексту-роздуму та тексту-дефіні-ції(20-30-рядкові фрагменти тексту); з'ясувати особливості редагуван­ня текстів зазначених видів.

5. Назвати основні правила редакційно-технічного оформлення число­вого матеріалу в журналістському тексті.

6. Відредагувати текст "Гетьман Петро Суховій проти Дорошенка". За­значити, які види правки ви тут використали, які фактичні, логічні, композиційні помилки усунули.

ГЕТЬМАН ПЕТРО СУХОВІЙ ПРОТИ ДОРОШЕНКА

Запорожжя висунуло свого кандидата на гетьманську булаву, свого військового писаря Петра Суховія, котрого проголосили Гетьманом ще у Січі. Він узяв на підмогу татар і пішов під Чигирин. Але тут розбив Дорошенко його військо, і сам він ледве втік на Запоріжжя. Петро До­рошенко був родом з козацької сім'ї Чигиринської сотні. Його дід, Ми­хайло Дорошенко, був Гетьманом у 1825 році і загинув під мурами Кафи; батько був полковником за Кирила Розумовського. Ще за Богда­на Петро вже мав високий пост, а за Ґ. Виговського, бувши Прилуцьким полковником, був його щирим прихильником. Після того, як З.Тетеря покинув гетьманський пост, гетьманства домагався Ведмедівський пол­ковник Опара, але, почуваючи непевність, бо старшина його не люби­ла, він обернувся у Крим до хана і став прохати його, щоб він допоміг стати Гетьманом. Мурзи татарські рушили в Україну, але їх перейняв Д.Дорошенко, піддобрився до них, і вони взялися йому допомагати зробитися Гетьманом. Опару заарештували і віддали П.Дорошенкові. А козаки, які йшли з ним, проголосили наказним Гетьманом Дорошенка М.П. З того часу він починає змагатися з П.Брюховецьким, щоб стати самостійним Гетьманом по обидва боки Дніпра.