![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Учбові питання: 1. Продовольче забезпечення. 2. Речове забезпечення. 3. Житлове забезпечення. 4. Грошове забезпечення. 5. Медичне забезпечення та торгово-побутове забезпечення. |
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
(ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”)
Продовольче забезпечення – це система заходів, які проводяться з метою задоволення потреб особового складу в харчуванні за встановленими нормами.
Вирішення задач харчування покладається на продовольчу службу.
Продовольча служба – сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються продовольчим забезпеченням особового складу.
Особливості:
1. Система забезпечення продовольством може бути організована як з самостійним приготуванням їжі штатними фахівцями так і залученням до надання послуг з організації харчування суб’єктів господарчої діяльності (аутсортсинг). |
2. Норми за якими здійснюється харчування особового складу визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту ”. |
3. Для деяких категорій військовослужбовців передбачені спеціальні норми харчування, що враховують специфіку покладених на них завдань, наприклад льотна норма, морська, підводна, тощо. |
4. Підчас виконання підрозділами завдань за призначенням поза межами пунктів постійної дислокації харчування може бути організовано в польових умовах з використанням польових засобів приготування їжі. |
5. У разі неможливості забезпечення військовослужбовців гарячою їжею передбачається видача загальновійськових наборів сухих продуктів, але не більше ніж на три доби. |
6. Юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на продовольче забезпечення є продовольчий атестат. |
7. У військових частинах Статутом внутрішньої служби встановлений спеціальний порядок контролю за якістю, санітарним станом і кількістю приготування їжі. |
Продовольче забезпечення може бути у вигляді:
Речове забезпечення – система заходів, що проводиться з метою задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.
Вирішення питань речового забезпечення покладається на речову службу.
Речова служба – це сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються речовим забезпеченням (склади, і бази, майстерні по ремонту, швейне і банно-пральне обладнання та ін.)
Порядок та норми речового забезпечення визначені Постановою КМУ від 28.10.2004 № 1444 „Про затвердження Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час”.
Юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на речове майно є речовий атестат.
Нормами забезпечення речовим майном військовослужбовців визначається кількість предметів, що видається на одного військовослужбовця у військових частинах та строки їх носіння (експлуатації).
Речове майно класифікують:
Військовослужбовцям строкової служби обмундирування, взуття видається в особисте користування.
Військовослужбовцям за контрактом, офіцерам, речове майно особистого користування видається у власність.
Військовослужбовці строкової служби звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилась в їх особистому користуванні. За бажанням вони можуть бути звільнені у запас у власному цивільному одязі.
Вирішення питань житлового забезпечення покладається на квартирно-експлуатаційну службу (КЕС).
Житлове забезпечення – система заходів, які проводяться з метою створення належних умов для проживання і службової діяльності особового складу військових частин, закладів і установ.
Квартирно-експлуатаційна служба (КЕС) – сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються питаннями житлового забезпечення (казармовий житловий фонд, комунальні споруди, склади і бази, будівельні підприємства, готелі, лісгоспи та ін.)
Для розміщення військових частин використовуються:
↔ будинки і споруди, земельні ділянки, що належать МОУ;
↔ будинки і споруди, земельні ділянки, що належать іншим міністерствам і відомствам;
↔ будинки і споруди, що належать місцевим адміністраціям.
Військові частини розміщуються у військових містечках.
Військові містечка – це комплекс будинків та споруд, що розміщуються на одній земельній ділянці.
Право на житлове забезпечення військовослужбовців реалізується у наступних формах:
● розміщення в казармах (для військовослужбовців строкової служби, курсанти);
● розміщення в гуртожитках (військовослужбовці за контрактом, курсанти, офіцери);
● надання службових квартир (для тих, хто має вислугу років до 20 років);
● надання квартир (для тих, хто має вислугу років більше 20 років);
● надання місць в готелях (при відрядженнях);
● виплата грошової компенсації за тимчасовий піднайом житла;
Норми житлового забезпечення:
Ü при розміщенні в казармах в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5-4 м² на кожного військовослужбовця; (ст.135 ЗУ ”Про Статут внутрішньої служби ЗС України”)
Ü квартири – не менше загальновстановлених норм житлової площі на
кожного члена сім’ї;
Військовослужбовці, які не мають житла, відповідною житловою комісією становляться на квартирну чергу.
Житло (квартири) розподіляються відповідно черги.
Грошове забезпечення – грошові кошти, що отримують військовослужбовці із державного бюджету для задоволення своїх матеріальних і культурних потреб.
Вирішення питань грошового забезпечення покладається на фінансову службу.
Фінансова служба – сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються грошовим забезпеченням військовослужбовців та здійснюють бухгалтерський матеріальних засобів.
Грошове забезпечення визначається залежно від:
ö посади, військового звання;
ö тривалості, інтенсивності та умов військової служби;
ö кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
(п.3 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”)
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на грошове забезпечення є грошовий атестат.
Розміри посадових окладів, окладів за військові звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення визначені Постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”.
Медичне забезпечення -це система заходів, які проводяться з метою збереження та зміцнення здоров’я особового складу, надання медичної допомоги військовослужбовцям, їх лікування.
Медична служба- сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються питаннями медичного забезпечення, медичної допомоги та лікування військовослужбовців, основними завданнями якої є:
![]() | |||
![]() | |||
Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
Торгово-побутове забезпечення – надання за плату товарів та послуг суспільного харчування та побутового обслуговування. Виконують комерційні структури на підставі конкурсу.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 3769 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!