Зміст, будова та види бухгалтерського балансу

Управління фінансово-господарською діяльністю підприємс­тва потребує своєчасної та достовірної інформації про стан та рух господарських засобів за складом і розміщенням, джерелами фо­рмування та цільовими призначеннями. Такі відомості можна отримати за допомогою бухгалтерського балансу. Бухгалтерсь­кий баланс - метод узагальнення даних про склад майна суб'єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джере­лами утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимір­нику.

За формою баланс являє собою двосторонню таблицю, ліва сто­рона якої називається активом і призначена для відображення госпо­дарських засобів за складом і розміщенням, а права сторона, що на­зивається пасивом, призначена для відображення джерела форму­вання господарських засобів. Така форма побудови бухгалтерського балансу називається горизонтальною. Вона широко використовуєть­ся в країнах континентальної Європи, в тому числі й в Україні. Анг­ломовні країни використовують вертикальну форму побудови бала­нсу, коли спочатку показують склад активу, а потім - пасиву.

У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприєм­ства та джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Статті балансу мають за­гальну назву, окремий код і записуються окремими сумами. Стат­ті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, що розміще­ні в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщені в пасиві балансу).

Статті активу характеризують господарські засоби: основні засоби, запаси, кошти, дебіторську заборгованість тощо. Статті пасиву характеризують джерела власних і залучених коштів: ста­тутний капітал, прибуток, кредити банку, кредиторську заборго­ваність тощо.

Загальні підсумки активу і пасиву балансу дорівнюють один одному. Це обов'язкова умова правильності його складання. Рів­ність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісній оцінці одні й ті самі госпо­дарські засоби, які згруповані за різними ознаками: в активі за складом і розміщенням, а в пасиві - за джерелами їх формування. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, Допущених при його складанні. Підсумок активу або пасиву (оскільки вони мають дорівнювати один одно­му) називається валютою балансу.

У практиці бухгалтерського обліку мають місце такі види ба­лансів:

1. початковий (вступний) - складається на дату створення під­приємства;

2. річний - складається за календарний рік як основний звіт­ний період в діяльності підприємства;

3. періодичний - складається за проміжні звітні періоди (місяць, квартал);

4. об'єднувальний - складається при злитті кількох підпри­ємств в одне;

5. розподільний - складається у разі поділу одного великого підприємства на декілька менших суб'єктів господарюван­ня з правами юридичних осіб;

6. зведений - складається об'єднанням підприємств і містить звітні дані всіх суб'єктів господарювання - учасників тако­го об'єднання;

7. консолідований - складається шляхом впорядкованого до­давання показників фінансової звітності дочірніх підпри­ємств до аналогічних показників фінансової звітності мате­ринського підприємства з урахуванням внутрішньогрупових сальдо;

8. ліквідаційний - формується у випадку ліквідації підприєм­ства з урахуванням умов розподілу активів для покриття зобов'язань підприємства та повернення коштів засновни­кам.

Змістовна частина балансу визначається його будовою та структурою. Розміщення статей в активі та пасиві у світовій і віт­чизняній практиці істотно відрізняється (табл. 4.1).

Таблиця 2.5.1 Порівняльна характеристика будови балансу у світовій і вітчизняній практиці