Бухгалтерські рахунки: будова та порядок здійснення записів

Тема 2. Система рахунків бухгалтерського обліку і подвійний запис. Бухгалтерський баланс.

План

2.1 Бухгалтерські рахунки: будова та порядок здійснення записів.

2.2 Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку.

2.3 Сутність подвійного запису та алгоритм складання бухгалтер­ської проводки.

2.4 Узагальнення поточної облікової інформації.

2.5 Зміст, будова та види бухгалтерського балансу.

2.6 Характеристика розділів активу та пасиву балансу.

2.7 Типи операцій, які спричинюють зміни в балансі.

Бухгалтерські рахунки: будова та порядок здійснення записів

Поточний облік стану і змін засобів та джерел їх утворення, господарських процесів та явищ у діяльності підприємства забез­печується за допомогою системи рахунків.

Бухгалтерський рахунок - спосіб систематичного спосте­реження, поточного групування та відображення інформації про стан та зміни в складі окремих об'єктів обліку. Для кожної групи засобів, джерел їх формування та господарських процесів відкри­вають рахунок.

У результаті господарської діяльності активи та пасиви мо­жуть збільшуватися або зменшуватися, що відображається на ра­хунках окремо. З цією метою рахунок бухгалтерського обліку побудовано у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої називають "дебет", а праву - "кредит". Шифр і назву рахунка за­значають посередині таблиці.

Рис.2.1.1. Будова рахунка бухгалтерського обліку.

Об'єкт обліку характеризується наявністю на певний момент ча­су засобів або джерел, тому спочатку за рахунком відображають цей стан, який називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього за рахунком відображають суми господарських операцій, які спричинили зміни в складі відповідного об'єкта обліку. Збільшення об'єкта обліку записують на одній стороні рахунка, а зменшення - на протилежній. На підставі інформації про початкове сальдо об'єкта обліку та зміни протягом звітного періоду визначають сальдо на кінець звітного періоду. Узагальнена інформація про зміни в складі об'єкта обліку, відображена за дебетом і кредитом, назива­ється оборотом. Підсумки записів за дебетом рахунка називають де­бетовим оборотом, підсумки записів за кредитом рахунка - кредито­вим оборотом.

Залежно від виду об'єктів обліку (засоби або джерела їх утворення) бухгалтерські рахунки поділяють на активні та пасив­ні. Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху за­собів і відкриваються для об'єктів, які відображаються в активі бухгалтерського балансу. Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для об'єктів, які відображаються в пасиві балансу.

При відкритті рахунків початкові сальдо в них записують на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби роз­міщені на лівій стороні балансу - активі, то й сальдо за активни­ми рахунками записують зліва у дебеті рахунка. Оскільки джере­ла господарських засобів відображаються в балансі праворуч, то сальдо за пасивними рахунками записують справа в кредиті рахунка. Таким чином, сума всіх залишків за активними рахунками відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу, а сума всіх залишків пасивних рахунків відображає загальний обсяг джерел формування засобів і дорівнює підсумку пасиву балансу. З тієї сторони рахунка, де показується залишок, відображається збільшення об'єкта обліку, а з протилежного - зменшення.

Рис. 2.1.2 Характер записів за активними і пасивними рахунками

Активні рахунки завжди мають залишок (сальдо) дебетовий (оскільки не можна витратити більше, ніж є в наявності та надій­шло); пасивні рахунки - тільки кредитовий (оскільки джерела за­собів обмежуються наявними господарськими засобами).

Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку

Бухгалтерські рахунки класифікують так:

1. За економічним змістом об'єктів обліку:

1.1. Рахунки господарських засобів (активів) - призначені для відображення наявності та руху засобів. Залежно від виду ак­тивів рахунки поділяються на рахунки для обліку:

- необоротних активів - використовуються для отримання та узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, нематеріальних активів, фінансових та капіталь­них інвестицій та інших необоротних активів;

- запасів - використовуються для обліку виробничих запа­сів, готової продукції, товарів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

- грошових коштів - використовуються для узагальнення даних про наявність і рух грошових коштів у касі, на по­точних та інших рахунках у банках, грошових документів тощо;

- коштів у розрахунках - використовуються для узагаль­нення інформації про розрахунки дебіторами підприємст­ва (покупцями та замовниками, за виданими авансами, підзвітними сумами, нарахованими доходами тощо).

1.2. Рахунки джерел формування засобів (пасивів) - відобра­жають наявність та рух джерел. Залежно від виду пасивів рахун­ки поділяються на рахунки для обліку:

- власних джерел (власного капіталу і забезпечення зо­бов'язань) — використовуються для узагальнення інфор­мації про стан і рух різних видів власного капіталу - ста­тутного, пайового, додаткового, резервного, нерозподіле­них прибутків тощо, а також забезпечень, цільового фі­нансування і цільових надходжень;

- залучених джерел - використовуються для узагальнення відомостей про стан і рух довго- та короткострокових зо­бов'язань підприємства (за кредити, отримані від банків, за випущеними облігаціями, за виданими векселями, з оплати праці, перед постачальниками та підрядниками, за отриманими авансами тощо).

1.3. Рахунки господарських процесів - використовуються для відображення господарських операцій, пов'язаних із заготівлею і придбанням ресурсів, для здійсненням капітальних інвестицій, виробництвом та реалізацією продукції.

2. За призначенням і структурою.

2.1. Основні - призначені для обліку наявності та руху госпо­дарських засобів та джерел їх утворення і є основою для складан­ня балансу. Поділяються на:

- матеріальні - призначені для обліку наявності й руху ма­теріальних цінностей підприємства (основних засобів, то­варів, виробничих запасів);

- грошові - використовуються для обліку наявності та руху грошових коштів підприємства (в касі, на рахунках в бан­ках, грошових документів, інших еквівалентів грошових коштів);

- розрахункові - використовуються для обліку розрахунко­вих відносин підприємства з іншими юридичними та фі­зичними особами (дебіторська та кредиторська заборго­ваність підприємства);

- рахунки капіталу - призначені для обліку та контролю стану та руху різних видів власного капіталу, забезпечення зобов'язань та цільового фінансування.

2.2. Регулюючі - призначені для коригування показників окремих статей балансу, через що кожен з них розглядається в суку­пності із основним рахунком. Самостійного значення не мають. По­діляються на: 1) контрарні (контрактивні і контрпасивні) - для фор­мування показників балансу сальдо за контрарними рахунками віднімається від сальдо за основними рахунками, зменшуючи ве­личину основного об'єкта обліку; 2) доповнюючі - для формування показників балансу сальдо за доповнюючими рахунками додається до сальдо за основними рахунками, збільшуючи величину основного об'єкта обліку.

2.3.Операційні - призначені для відображення господарсь­ких процесів постачання, виробництва, реалізації, витрат, доходів та результатів діяльності підприємства. Більшість з них не мають сальдо. Поділяються на:

- розподільчі - призначені для обліку витрат, які не можуть бути віднесені до конкретних об'єктів обліку, а потребу­ють розподілу за встановленими критеріями. Поділяються на збірно-розподільчі (призначені для попереднього зби­рання витрат, пов'язаних із здійсненням загально-виробничих функцій з метою наступного їх розподілу за відповідними об'єктами), і звітно-розподільчі, або бюджетно-розподільчі (використовуються для розмежування витрат і доходів між звітними періодами для формування досто­вірного показника фінансового результату згідно з прин­ципом нарахування та відповідності доходів і витрат);

- калькуляційні - призначені для обліку витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг для обчислення їх собівартості (виробництво, ка­пітальні інвестиції);

2.4. Результатні - використовуються для порівняння доходів з витратами. Поділяються на:

- операційно-результатні - призначені для визначення ре­зультатів господарської діяльності підприємства шляхом
порівняння валових доходів і валових витрат (фінансові результати);

- фінансово-результатні - призначені для обліку чистих фі­нансових результатів діяльності підприємства, нерозподі­леного прибутку або непокритих збитків.

Основні, регулювальні, операційні та результатні рахунки складають систему балансових рахунків, оскільки їх сальдо відо­бражаються в цій формі фінансової звітності. В обліку також використовуються рахунки, які не відображаються в балансі, а роз­міщуються за його підсумком, їх називають позабалансовими.

Поділ рахунків на балансові і позабалансові здійснюється за та­кими критеріями:

1) імовірність того, що підприємство отримає майбутню економічну вигоду, пов'язану з даним ви­дом активу або пасиву;

2) конкретний вид активу або пасиву має вартість, яка може бути точно оцінена. Якщо засоби або джерела не відповідають цим критеріям, то їх обліковують на позабалан­сових рахунках.

2.5. Позабалансові - призначені для обліку наявності та руху цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебу­вають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (умовні права і зобов'язання, бланки суворого обліку; списані ак­тиви). Поділяються на:

- рахунки для обліку майна (орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, бланки суворого обліку);

- рахунки для обліку зобов'язань (контрактні зобов'язання, непередбачені активи і зобов'язання, гарантії та забезпечення надані і отримані).

Облік на позабалансових рахунках ведеться без застосування методу подвійного запису.

Порівнюваність і узагальнення даних обліку та звітності за­безпечується використанням єдиної системи рахунків бухгалтер­ського обліку, яка має форму Плану рахунків.

План рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення обліко­вої інформації про діяльність підприємства, необхідної користу­вачам для прийняття рішень. На сьогодні в Україні застосовують п'ять планів рахунків бухгалтерського обліку:

- підприємств і організацій;

- суб'єктів малого підприємництва;

- бюджетних установ;

- Національного банку України;

- комерційних банків.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов'язань і господарських операцій підприємств і організацій складається з десяти класів (табл.. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1 Взаємозв'язок Плану рахунків з формами фінансової звітності

У Плані рахунків використана децимальна система кодуван­ня, за якої кожна цифра в коді рахунка визначає відповідну скла­дову (клас, синтетичний рахунок, субрахунок). Наприклад, код 281 означає: 2 - клас "Запаси", 8 - синтетичний рахунок "Това­ри"; 1 - субрахунок "Товари на складі".