Біодеградація довкілля і основні чинники деградації довкілля

Людство зазвичай занадто інтенсивно експлуатує природні ресурси, забруднює екосистеми агресивними речовинами і спричиняє процеси біодеградації довкілля. Біодеградація (біологічний розпад, біорозкладання) – це руйнування складних речовин або істотне порушення екологічних зв’язків у природі унаслідок діяльності живих організмів.

Біодеградація має позитивні та негативні наслідки (біоушкодження). При біодеградації змінюється структура і властивості матеріалів. Різні об'єкти – від харчових продуктів до будівельних конструкцій – стають непридатними для використання. Це здавна відомо людині – відколи вона почала переробляти природну сировину і піклуватися про забезпечення їжею.

У більшості випадків деградація природного середовища починає по-справжньому турбувати суспільство тільки тоді, коли відмічається істотне зниження продуктивності екосистем. Процес деградації довкілля – це процес унаслідок якого знижується здатність екосистем підтримувати постійність якості життя. Деградація природних систем веде до дестабілізації біосфери, втрати її цілісності і здатності підтримувати якість довкілля, що необхідна для життя.

Основними причинами незадовільної екологічної ситуації є:

– зростання споживання природних ресурсів при скороченні їхніх запасів;

– збільшення чисельності населення планети при скороченні територій, придатних для проживання людей;

– деградація основних компонентів біосфери, у т.ч. скорочення біологічної різноманітності, зниження здатності природи до саморегуляції і як наслідок – неможливість існування людської цивілізації;

– можливі зміни клімату і виснаження озонового шару;

– зростання екологічних збитків від стихійних лих і техногенних катастроф;

– недостатній для переходу до стійкого розвитку людської цивілізації рівень координації дій світової спільноти при вирішенні екологічних проблем і регулюванні процесів глобалізації;

– тривалі воєнні конфлікти і терористична діяльність.

Одним із факторів деградації довкілля та небезпеки для населення є хімічні забруднювачі. Діяльність людини супроводжується надходженням у навколишнє середовище шкідливих хімічних речовин, що забруднюють біосферу та отруюють живі організми. Джерелами екологічно токсичних речовин є промисловість (підприємства гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового, агропромислового і військового секторів а також хіміко-фармацевтичні підприємства), енергетика, транспорт, сільськогосподарське виробництво, підприємства, що використовують атомну енергію. Чинником екологічної нестабільності та виникнення надзвичайних ситуацій є накопичення твердих, рідких, побутових відходів та небезпечних речовин. Збереження природи і поліпшення довкілля мають бути пріоритетними напрямами діяльності держави і суспільства. Природне середовище повинно бути включено в систему соціально-економічних стосунків як цінний компонент національного надбання. Формування і реалізація стратегії соціально-економічного розвитку України і державна політика у галузі екології мають бути тісно взаємопов’язані.