Мова Short Code

Перша з цих нових мов, названий Short Code, була розроблена Джоном Мочлі (John Mauchly) у 1949 році для комп'ютера BINAC. Пізніше мова Short Code була перенесена на комп'ютер UNIVAC I і протягом декількох років була одним з основних засобів програмування цих машин. Незважаючи на те, що про вихідну мову Short Code відомо дуже мало (повний її опис ніколи не публікувався), зберігся посібник із програмування для версії UNIVAC I (Remington-Rand, 1952). Доречно буде припустити, що ці дві версії були дуже схожі.

Слова мови UNIVAC I складалися з 72 біти, згрупованих у 12 шестибітових байтів. Мова Short Code складалася із закодованих версій математичних виразів, які потім потрібно було обчислювати. Команди були двобайтними величинами, і більшість виразів вміщалися в одному слові. Ось кілька прикладів команд мови Short Code:

- 06 модуль In (n+2)-ий степінь

) 07 + 2n корінь (n+2)-ого степеня

= 08 пауза 4n якщо <= n

/ 09 (58 друк і табуляція

Змінні, чи комірки пам'яті, іменувалися двобайтними кодами, тому що комірки пам'яті повинні були використовуватися як константи. Наприклад, величини ХО і YO могли бути змінними. Оператор

ХО = SQRT(ABS(YO))

можна було закодувати в слово 00 ХО 03 20 06 YO. Заголовний код 00 використовувався як доповнення для заповнення слова. Цікаво, що команди множення не існувало; на цю операцію вказувало просте розміщення двох операторів поруч, як це прийнято записувати в алгебрі.

Мова Short Code не була переведена у машинні коди; вона була реалізована за допомогою чистого інтерпретатора. Згодом подібний процес був названий автоматичним програмуванням. Він сильно спростив процес програмування, щоправда, за рахунок часу, затрачуваного на виконання програми. Інтерпретація мови Short Code була приблизно в 50 разів повільніша, ніж інтерпретація машинних кодів.