Вибір і позначення матеріалів на робочих кресленях

Вибір матеріалу є важливим процесом при конструюванні деталі. Він здійснюється з урахуванням властивостей матеріалу, умов роботи, деталі (середовище, вид, навантаженість, довговічність роботи тощо), можливостей її виготовлення, вартості деталі тощо.

Позначення матеріалу містить вид матеріалу, його марку і стандарт, що регламентує властивості цього матеріалу.

Нижче наведено найбільш поширені види матеріалів та їхні марки.

Чавуни поділяють на сірі, ковкі, високоміцні та ін. Найбільш поширеними є відливки із сірого чавуну марок 10, 15, 18, 20, 25, 36 (ГОСТ 1412–85). Чим більше число, тим міцніший чавун на розтягання та згинання.

Приклад позначення: СЧ 25 ГОСТ 1412–85.

Для навантажуваних деталей складної конфігурації застосовують високоміцні чавуни марок 35…100 (ГОСТ 7293–85).

Приклад позначення: ВЧ 50 ГОСТ 7293–85.

Ковкий чавун застосовують для деталей, що піддаються динамічним навантаженням. Ці чавуни бувають двох видів (ГОСТ 1215–79): феритовий (Ф) марок 30–6, 33–8 і т. д. та перлітовий (П) марок 45–7, 50–5 і т. д. Перше число означає граничне напруження на розтягання (у кілограмах на квадратний міліметр), друге – відносне подовження (у відсотках).

Приклади позначення: КЧ 30 – 6 ГОСТ 1215 – 79; КЧ 60 – ЗП ГОСТ 1215 – 79.

Сталь за хімічним складом поділяють на вуглецеву, а за призначенням – на конструкційну, інструментальну та спеціальну.

Сталь вуглецеву звичайної якості (ДСТУ 2651 – 94) виготовляють семи марок – 0…6 (чим більше число, тим сталь твердіша, але більш крихка) і трьох груп: А – що поставляється за механічними властивостями, Б – за хімічним складом, В – за механічними властивостями та хімічним складом. Групи поділяють на категорії – 1…6. Сталі всіх марок і груп, крім марки 0, залежно від ступеня розкислення виплавляють киплячою (кп), напівспокійною (нс), спокійною (сп).

Приклади позначення: СтЗпс ДСТУ 2651–94 – сталь групи А (не показують), марки 3, категорії 1 (не показують), напівспокійна; БСт5кпЗ ДСТУ 2651–94 – група Б, марка 5, кипляча, категорії 3.

Позначення без зазначення групи, ступеня розкислення та категорії застосовують тоді, коли умови не вимагають якісної характеристики сталі.

Зі сталі марок 0 і 1 виготовляють малонавантажувані деталі (кожухи, труби); зі сталі Ст3 – прокат, гайки, шайби; зі сталі Ст5 та Ст6 – деталі, що витримують велике навантаження (заклепки, шпонки, вали, зубчасті колеса).

Сталь вуглецеву якісну конструкційну виготовляють за ГОСТом 1050–88 з гарантованим хімічним складом та механічними властивостями марок 08, 10, 15, 20…60. Тут число означає вміст вуглецю в сотих частках відсотка.

Приклад позначення: Сталь 45 ГОСТ 1050–88.

Зі сталі марок 10, 15, 20 виготовляють болти, гвинти, гайки; зі сталі марок 45…60 – вали, шестерні та інші важливі деталі.

Леговані сталі містять такі легуючі елементи: хром (Х), кремній (С), марганець (Г), нікель (Н) та ін.

Приклади позначення: 65Г ГОСТ 14959–79 – ресорно–пружинна сталь; Інструментальна сталь У7…У13 ГОСТ 1435–90 (інструментальні конструкції).

Ливарні сталі поділяють на три групи (ГОСТ 977–88): І – звичайного призначення, ІІ – відповідального призначення; ІІІ – особливо відповідального призначення.

Приклад позначення: Сталь 25 Л–ІІ ГОСТ 977–88. Надаються відливки у готовому вигляді: Відливок 25Л–1 ГОСТ 977–88.

Алюмінієві сплави призначені для литва, позначають АЛ1, АЛ2 і т. д.; для кування – АК1, АК2 і т.д.; оброблювані тиском – Д1, Д2 і т. д. (дюралюміній).

Сплав алюмінію з кремнієм називають силуміном – СИЛ–ОО, СИЛ–О і т. д

Приклади позначення: АК9 ГОСТ 4784–74; Д16 ГОСТ 4784–74.

Бронза – це сплав міді, олова та інших металів. У позначенні бронзи порядок літер такий: О – олово, Ц – цинк, С – свинець, Н – нікель, Ф – фосфор, А – алюміній, Ж – залізо, Мц – марганець. Цифри показують середній вміст елемента у відсотках.

Приклад позначення: БрОЦСНЗ –7–5–1 ГОСТ 613–79.

Бронзи застосовуються досить широко: від арматури до антифрікційних деталей та пружин.

Латунь – це сплав міді з цинком та іншими металами. Позначення містить літеру Л та цифру, що відповідає відсотковому вмісту міді.

Приклад позначення: Л65 ГОСТ 15527–70.

Якщо у сплаві є інші метали, то їх позначають так само, як і для бронзи.

Приклад позначення: ЛС59–1 ГОСТ 15527–70 (містить 59 % міді, 1 % свинцю, решта – цинк).

Із латуні виготовляють трубки, прутки, дріт.

Бабіт – сплав олова і свинцю з міддю, сурмою та ін. Марки бабіту: Б6, Бі6, Б88 та ін. Число показує відсотковий вміст олова.

Приклад позначення: Б88 ГОСТ 1320–74.

Бабіт застосовують у вигляді заливки в підшипники ковзання як антифрикційний матеріал.

Прес–матеріал АГ–4 застосовують для виготовлення різноманітних деталей та електроізоляції.

Приклад позначення: Прес–матеріал АГ–4В ГОСТ 20437–89.

Скло органічне конструкційне має товщину листів 0,8…24,0 мм. Скло поділяють на пластифіковане (СОЛ), непластифіковане (СТ–1), співполімерене (2–55).

Текстоліт конструкційний випускають за гост 5–78, електротехнічний – за ГОСТ 2910–74.

Приклади позначення: Текстоліт ПТК – 40 сорт І ГОСТ 5–78 (ПТК –марка, 40 – діаметр стрижня). Текстоліт А–10,0 ГОСТ 2910–74 (А – марка, 10.0 – товщина листа, мм).

Гетинакс випускають для виготовлення втулок підшипників, трубок. Є сім марок гетинаксу, що використовуються залежно від вологості, температури та інших умов (ГОСТ 2718–74).

Приклад позначення: Гетинакс VІ 12,0 ГОСТ 2718–74 (12,0 – товщина листа).

Пароніт випускають як прокладний матеріал, за ГОСТ 481–80 є сім марок, ПОН – загального призначення. ПМБ – маслобензиностійкий.

Приклад позначення: Пароніт ПОН 0,8 х 300 х 400 ГОСТ 481–80.

Крім того випускають вініпласт (ГОСТ 9639–71) марок ВН, ВП, ВНТ; фенопласт (ГОСТ 5689–79) групи 32 марки К–21–22; фторопласт (ГОСТ 10007–80) марок: С – для спецвиробів, П – електроізоляції, О – загального призначення, Т – товстостінних виробів: поліуретан марки ПУ – 1; поліетилен (ГОСТ 16388–70) марок 20306, 21006 та ін.

Приклад позначення: Фторопласт – 4П ГОСТ 10007–80; Фенопласт 32 К–21–22 ГОСТ 5689–79.

Пластини гумові (І) та гумотканини (ІІ) за ГОСТ 7338–90 – марки
МС – маслостійка, МБС – маслобензиностійка.

Приклад позначення: Пластина І лист МС–М – 3 х 200 х 250 ГОСТ 7338–90 (М – м¢яка, 3х200х250 – розміри листа).

Повсть технічна: тонкошерста (ГОСТ 288 – 72), напівгрубошерста (ГОСТ 6308–71), грубошерста (ГОСТ 6418–81).

Приклади позначення: Повсть ТС7 ГОСТ 288–72 (Т – тонкошерста, С – сальникова, 7 – товщина, мм).

Кільце СТ 75–50–7 ГОСТ 288–72 (числа – це розміри кільця, мм).

Для деталі, що виготовляють із сортового матеріалу визначеного профілю, наводять дані про сортамент (у чисельнику) та матеріал (у знаменнику) за типом: Шестигранник ,

де в чисельнику подано позначення розмірів прутка (8 – діаметр вписаного в профіль кола, h10 – поле допуску), в знаменнику – дані про матеріал прутка.

Позначення матеріалу деталі записують за стандартом у графі 3 основного напису.