Виробництво додаткової вартості

Робочий день умовно поділяється на 2 частини:

- необхідний робочий час додатковий робочий час

(відтворення вартості ро- (створення додаткової вартості) бочої сили)

необхідна праця додаткова праця

Додаткова вартість - вартість, що встановлюється абстрактною працею найманих робітників, повна вартість їхньої робочої сили і яка безоплатно привласнюється капіталістом (підприємцем).

Основним рушійним мотивом капіталізму виступає гонитва підприємців за додатковою вартістю.

Найзагальніше уявлення про сутність капіталу, як самозростаючої вартості, дає формула його руху:

Капітал у своєму русі проходить три стадії. На першій стадії, яка має місце в сфері обігу, капітал з грошової форми перетворюється на продуктивну. Підприємець виходить на ринок як покупець. Він купує потрібні для своєї діяльності засоби виробництва та наймає робочу силу необхідної професійної підготовки та рівня кваліфікації. При цьому підприємець лише авансує гроші, оскільки вони за нормальних умов господарювання повернуться до нього через певний час.

Схему кругообігу капіталу підприємства можна показати так:

… …

I стадія (обігу); II друга стадія (виробництва); III стадія (обігу), де Г- грошові кошти,

- вартість закуплених засобів виробництва і робочої сили:

- виробництво, у процесі якого вартість спожитих засобів виробництва (ЗВ) переноситься конкретною працею на продукт, що виробляється, створюється нова вартість (ВН);

- готова для реалізації продукція; Т

- грошові кошти від реалізації продукції;

де Г - авансовані гроші, ДВ - додаткова вартість.

Кругообіг капіталу — це такий його рух, що охоплює послідовне проходження ним трьох стадій та набуття ним трьох форм і повернення до початкової. Кругообіг різних форм капіталу можна подати так:

У процесі відтворення капіталу його крогообіг постійно повторюється. Кругообіг як періодично повторюваний процес, а не як окремий акт, у якому авансована вартість повертається до своєї вихідної форми, називається обігом капіталу. Оборот капіталу - це безперервний кругооборот капіталу в результаті якого авансовані коштиповністю повертаються до своєї початкової форми. У процесі обороту різні частини промислового капіталу одночасно функціонують у грошовій, продуктивній і товарній формах. Тривалість обігу характеризується часом обігу капіталу. Час обігу капіталу - це період руху вартості від моменту її авансування до моменту її повернення до підприємства у грошовій формі. Швидкість обігу капіталу (П) прийнято визначати кількістю його обігів, які відбулися за певний період, як правило за рік (О), і тривалістю (часом) одного обігу капіталу (О). Залежність між цими показниками можна виразити формулою:

Швидкість обігу капіталу має велике значення для господарської діяльності підприємства. Збільшення швидкості обігу капіталу сприяє зниженню витрат виробництва, підвищенню ефективності діяльності підприємства. На швидкість обігу капіталу впливають час виробництва і час обігу.

Каппітал, що перебуває у виробничій формі, за характером обороту поділяють на основний і оборотний.

Основний капітал - частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношення). До основного капіталу відносять ту частину авансованого капіталу, яка втілюється в засобах праці (споруди, машини, устаткування, інструменти).

Існують два види зношування основного капіталу - фізичне і моральне.

Фізичне зношування основного капіталу відбувається у процесі виробничого споживання його елементів. а також під фізико-хімічним впливом навколишнього природного середовища.

Моральне зношування основного капіталу - техніко-економічне старіння його елементів, що виявляються у втраті доцільності їхньої подальшої експлуатації через появу дешевих або досконаліших засобів праці. Тобто, тут відбувається зниження вартості основних фондів в результаті науково-технічного прогресу.

Оборот основного капіталу, завдяки багаторічному функціонуванню його матеріально-речовихиелементів відбувається у формі амортизації.

Амортизація основного капіталу - це заміщення у грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляються. Загальна сума грошей, призначених для відшкодування вартості зношеного основного капіталу, утворює амортизаційний фонд.

Оборотний капітал- частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у створені товари цілком і яка повністюповертається у грошовій формі після реалізації сировина, матеріали, енергія, паливо, вартість робочої сили).

Затрати підприємця складаються з двох частин: постійний і змінний капітал.

* Постійний - це частина капіталу яка перетворюється в засоби виробництва і в процесі виробництва не змінює своєї величини (Позначається буквою “С”).

Виступає передумовою створення і збільшення вартості.

* Змінний - це частина капіталу, яка витрачається на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину (зростає) (позначається буквою “V”).

ОТЖЕ, капітал є виробничим відношенням, що проявляється як в натурально-речовій так і суспільно-соціальній сутності.