Неформальна соціальна група

— мала соціальна група, яка сама ство­рює свою структуру. Вона складається на основі особистих симпатій і антипа­тій.

Формальна соціальна група — мала соціальна група, що має задану структуру і функціонує у відповідно­сті із заздалегідь установленими, офі-

ційно фіксованими метою, завданнями, інструкціями, статутами. Характерно, що в формальних соціальних групах такс»; мають місце неформальні від­носини між її членами, тому успіх ді­яльності формальних соціальних груп в багатьох випадках залежить від того, наскільки співпадають її формальна й неформальна структури.

д

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ [misleading

information, misinformation] (від франц. des... та інформація) — 1) Свідоме поширення неправильної інформації. 2) Навмисне поширення неправильних відомостей про власні збройні сили й плани воєнних дій, щоб ввести в оману противника. 3) Спосіб технічного за­хисту інформації, що полягає у фор­муванні свідомо хибної (фальшивої) інформації для виключення несанкціо­нованого одержання істинної. ДЕШИФРУВАННЯ [deciphering] (від франц. dechiffrer — розбирати, відгадувати) — 1) Читання (розши­фровування) тексту, написаного умов­ними знаками (шифром), тайнописом. 2) Процес перетворення шифртексту у відкритий текст без знання ключа та, можливо, при невідомому алгори­тмі шифрування; процес, зворотний процесу зашифровування (див. такс»; розшифровування).

ДЖЕРЕЛО [source] — те, що дає початок чому-небудь, звідки виходить що-небудь.

Джерело інформації [informati­on source] — в інформаційній безпеці — суб'єкти і об'єкти, від яких інфор­мація (дані і відомості) може посту­пати до несанкціонованого одержувача (зловмисника). Основними джерелами інформації є наступні: люди; докумен­ти; продукція; вимірювальні датчики; інтелектуальні засоби оброблення ін­формації; чернетки і відходи виробни-

цтва; матеріали і технологічне обла­днання.

ДИСОНАНС (франц. dissonance, від лат. dissonans — різноголосий, різнозву-чний) — відсутність у чомусь гармо­нії, невідповідність слів або поведінки когось настроям, переконанням інших людей.

ДІЇ [action, operation] — 1) Робо­та, діяльність, здійснення чого-небудь. 2) Операції, пов'язані із боротьбою.

Бойові дії — організовані дії частин, з'єднань, об'єднань всіх видів збройних сил при виконанні поставлених бойо­вих завдань. Основні види бойових дій — наступ і оборона. Сучасні бойові дії характеризуються рішучістю цілей, ве­ликим просторовим розмахом, високою маневреністю і динамічністю. До бойо­вих дій стратегічного масштабу засто­совують термін "воєнні йг".

Воєнні дії [military operation, hostilities] — організоване застосуван­ня сил і засобів для виконання по­ставлених завдань бойових частина­ми, з'єднаннями, об'єднаннями всіх ви­дів збройних сил. Ведуться на зем­лі, у повітрі і на морі у формі боїв, битв, операцій, ударів. Сучасні воєнні дії характеризуються рішучістю цілей і великим просторовим розмахом, уча­стю в них великих угруповань військ (сил), широким застосуванням усіх ви­дів зброї і бойової техніки, високою маневреністю, динамічністю і швидко­плинністю, різкими змінами обстанов-

Словник додаткових термінів і понять

ки, великими витратами матеріальних засобів. Термін "воєнні дії" застосову­ється до дій стратегічного масштабу, до дій оперативно-тактичного масшта­бу — "бойові дії'.

ДОВІДКА-ДОСЬЄ — систематизо­вана за тематикою і часом добірка ма­теріалів на одну тему. В залежності від обсягу наявної інформації вона мо­же поділятися на рубрики (розділи). Для зручності користування розділи (рубрики) позначаються порядковими номерами, шифрами, назвами. Див. та­кож досьє.

ДОКУМЕНТ [document] (від лат. documentum — повчальний приклад, взірець, доказ) — 1) Матеріальний об'­єкт із зафіксованою на ньому інфор­мацією у вигляді тексту, звукозапису або зображення, призначений для пе­редавання у часі і просторі з метою збереження і суспільного використан­ня. До документів відноситься службо­ва інформація, наукові публікації у від­критих і закритих виданнях, статті в газетах і журналах про діяльність ор­ганізації або її співробітників, констру­кторська і технологічна документація і т.ін. Документи — найбільш інформа­тивні джерела інформації, так як во­ни містять, як правило, достовірну ін­формацію в обробленому і стисненому вигляді, особливо, коли вони підписані або затверджені. Що стосується інфор­мативності різноманітних публікацій, то вони мають достатньо широкий ді­апазон оцінок: від дуже високої, коли описується відкриття, до навмисної або ненавмисної дезінформації. 2) Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось; у праві — складе­ний відповідно до вимог закону акт, що посвідчує факти, які мають юри­дичне значення (диплом про освіту, за­повіт). 3) Офіційне посвідчення особи. 4) Історично-достовірні письмові дже­рела.

ДОПУСК [clearance] — дія, що надає змогу або дозволяє кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь.

Допуск до державної таємниці [secret (top secret) clearance] — проце­дура оформлення права громадян на доступ до відомостей, що складають таємницю державну, підприємств, за­кладів і організацій — на проведення робіт з використанням таких відомо­стей. Допуск посадових осіб і грома­дян до державної таємниці здійснює­ться у добровільному порядку і перед­бачає відповідну процедуру допуску до державної таємниці. При цьому вста­новлюються три форми допуску, які відповідають ступеням секретності ві­домостей, що складають державну та­ємницю: до відомостей державної ва­жливості, цілком секретних і секре­тних.

ДОСТУП [access] — 1) Взаємодія між суб'єктом і об'єктом доступ, що забез­печує обмін даними між ними. 2) У фізичній безпеці — можливість входу на територію, що знаходиться під за­хистом.

Доступ до інформації [access to information] — 1) Ознайомлення з ін­формацією, її оброблення, а саме, копі­ювання, модифікація або знищення ін­формації. 2) Наближення органів роз­відки (агентів, технічних засобів) до джерел (або носіїв) інформації для за­безпечення з ними контакту розвіду­вального. 3) В мережах обчислюваль­них — можливість одержання, обробле­ння та (або) порушення цілісності ін­формації. 4) Вид взаємодії двох об'­єктів комп'ютерної системи, внаслі­док якого створюється потік інформа­ції від одного об'єкта до іншого і (або) відбувається зміна стану об'єкта.

ДОСТУПНІСТЬ [availability] -1) Можливість проникнення куди-небудь. 2) Властивість ресурсу системи (комп'ютерної системи, послуги, об'є­кта комп'ютерної системи, інформації), яка полягає в тому, що користувач і (або) процес, який володіє відповідни­ми повноваженнями, може використо­вувати ресурс відповідно до правил, встановлених політикою безпеки, не

Словник додаткових термінів і понять

очікуючи довше заданого (малого) про­міжку часу, тобто коли він знаходиться у вигляді, необхідному користувачеві, і в той час, коли він йому необхідний. ДОСЬЄ [dossier] (франц. dosser) — су­купність документів, матеріалів, що стосуються певного питання, справи,

особи, а такс»; папка, в якій містяться ці матеріали.

ДУБЛЮВАННЯ [doubling] (франц. doubler — подвоювати) — виготовлення будь-чого у двох екземплярах, повто­рювання; паралельне з будь-ким вико­нання схожої, однакової роботи.

Е

ЕКСПЕРИМЕНТ [experiment] (від лат. experimentum — проба, дослід)

— науково поставлений дослід відповідно до мети дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень. Проводиться в умовах, які дають змогу спостерігати за ходом явища і відтворювати його в заданих умовах. ЕКСПЕРТ [expert] (від лат. expertus

— досвідчений) — фахівець, який здійснює експертизу.

ЕКСПЕРТИЗА [(expert) examinati­on] (франц. expertise, від лат. expertus

— досвідчений) — 1) Розгляд, дослідження експертом певних справ, питань, що потребують спеціальних знань. 2) Процес опитування експертів, збирання і первинний аналіз експертної інформації.

ЕЛЕМЕНТ [element, item] — (від лат. elementum — первісна речовина) — складова частина будь-чого цілого. ЕМОЦІЇ [emotion] (франц. emotion — хвилювання, від лат. emoteo — хвилюю, збуджую) — душевні переживання, по­чуття гніву, печалі, страху, радощів і т. ін. ЕТАП [halting place, stage] (від франц.

etape — перегін, перехід) — 1) Частина шляху — дистанція. 2) Відрізок часу, відзначений певними подіями. ЕТНОС [ethnic group] (від грец. ei?i/0s

— народ)— спільність людей (плем'я, народність, нація), що склалася в ході соціально-історичного розвитку. ЕФЕКТ [effect] (лат. effectus — виконання, дія, від efficio — дію, виконую)

— 1) Результат, наслідок яких-небудь причин, заходів, дій. 2) Сильне враження, спричинене ким-небудь або чим- небудь. 3) Засіб, що має на меті справити сильне враження, викликати здивування.

ЕФЕКТИВНІСТЬ [efficiency] (від лат. effectus — виконання, дія) — 1) Ре­зультат, наслідок будь яких причин, сил, дій. 2) Ступінь співвідношення результатів з затратами; система по­казників, що характеризують рівень використання потужностей різномані­тних систем. Розрізняють ефектив­ність технічну і економічну. В обчислю­вальній техніці технічна ефективність

— це швидкість обробки одиниці інформації, питомі затрати на обробку одиниці інформації.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [support] — суку­пність методів, засобів і заходів, необ­хідних для нормального функціонува­ння того чи іншого об'єкта, процесу і

ЗАВДАННЯ [assignment, task, job, mission] — 1) Визначений, заплано­ваний для виконання обсяг роботи.

Словник додаткових термінів і понять

2) Одиниця роботи, яка визначається користувачем і виконується обчислю­вальною машиною; одиниця операцій­ної системи, що являє собою послідов­ність управляючих операторів, які ви­значають виконувані програми і вико­ристовувані ними дані. 3) Доручення. 4) Мета, ціль.

Оперативне завдання — завда­ння, поставлене об'єднанню вищестоя­щим начальником для досягнення пев­ної мети в операції до встановленого строку. Виконання оперативного завда­ння сприяє успішному проведенню всієї операції.

ЗАКЛАДКА [bug] — потай вста­новлений технічний засіб або власти­вість деяких програм, які спрямовані на здійснення загрози для інформації (див. такс»; пристрої закладні).

Апаратна закладка [hardware bug] — див. апаратна інформаційна зброя.

ЗАКОН [law] — 1) Не залежна ні від чиєї волі, незаперечність, заданість, що склалася в процесі існування да­ного явища, його зв'язків і відношен­ня з навколишнім світом. 2) Постано­ва державної влади, нормативний акт, прийнятий державною владою; уста­новлені державною владою загально­обов'язкові правила. 3) Загальнообо­в'язкове незаперечне правило. 4) За­гальна назва основних принципів і ідей релігійних віровчень, звід правил якої-небудь релігії. ЗАКОНОДАВСТВО [legislation] -

1) Встановлення, видання законів.

2) Сукупність усіх законів, що діють у будь-якій державі; юриспруденція. ЗАКОНОМІРНІСТЬ -1) Властивість відбуватися відповідно до законів природи або суспільства, зумовленість цими законами. 2) Об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами, процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності.

ЗАСІВ [facility, tools] — те, що слу­жить знаряддям в якійсь дії, справі.