Відомості в галузі зовнішньої політики і економіки, які можуть

складати державну таємницю — ві­домості про зовнішньополітичну і зов­нішньоекономічну (торговельну, креди­тну і валютну) діяльності держави, пе­редчасне розповсюдження яких може нанести шкоди її інтересам.

Відомості в галузі розвіду­вальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльно­сті, які можуть складати держав­ну таємницю — відомості в галузі розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про сили, засоби, джерела, методи, плани і ре­зультати розвідувальної, контррозвіду­вальної і оперативно-розшукової діяль­ності, а такс»; дані про фінансування цієї діяльності, якщо ці дані розкрива­ють перелічені відомості; про осіб, що співпрацюють або співпрацювали на конфіденційній основі з органами, які здійснюють розвідувальну, контрро-звідувальну й оперативно-розшукову діяльність; про систему урядового та інші види спеціального зв'язку, про державні шифри, методи і засоби їхньо­го аналізу; про методи і засоби захи­сту секретної інформації; про державні програми і заходи в галузі захисту дер­жавної таємниці.

Відомості у воєнній галузі, які можуть складати державну та­ємницю — відомості воєнної галузі, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про зміст стратегічних і оперативних планів, до­кументів бойового управління з підго­товки та проведення операцій, страте­гічного, оперативного і мобілізаційно­го розгортання військ, про їхню боє­здатність і мобілізаційну готовність, про створення і використання мобілі­заційних ресурсів; про напрями розви­тку озброєння і воєнної техніки, зміст і результати виконання цільових про­грам, науково-дослідних і дослідно-

Словник додаткових термінів і понять

конструкторських робіт, спрямованих на створення і модернізацію зразків озброєння і воєнної техніки; про кіль­кість, будову і технології виробни­цтва ядерної і спеціальної зброї, техні­чні засоби і методи його захисту від несанкціонованого застосування; про тактико-технічні характеристики і мо­жливості бойового застосування зраз­ків озброєння і воєнної техніки, власти­вості, рецептури або технології виро­бництва нових видів ракетного палива або вибухових речовин воєнного при­значення; про дислокацію, призначен­ня, ступені готовності і захищеності ре­жимних і особливо важливих об'єктів, про їхнє проектування і будівництво, а також про відведення земель, надр і акваторій під ці об'єкти; про дислока­цію, дійсні найменування, організацій­ну структуру, озброєння і чисельність об'єднань, з'єднань і частин збройних сил.

Відомості, що складають дер­жавну таємницю — відомості, розпо­всюдження яких може заподіяти шко­ду державі. До таких відомостей мо­жуть бути віднесені відомості: у воєн­ній галузі; в галузі економіки, науки і техніки; в галузі зовнішньої політи­ки і економіки; в галузі розвідуваль­ної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності.

Відомості, які не підлягають засекречуванню — відомості, засе­кречення яких здатне спричинити шко­ду суспільству, державі і громадянам. До них можуть бути віднесені насту­пні відомості: про надзвичайні події і катастрофи, що загрожують безпеці і здоров'ю громадян, і їхні наслідки, а такс»; про стихійні лиха, їхні офіцій­ні прогнози і наслідки; про стан еко­логії, охорони здоров'я, санітарії, демо­графії, освіти, культури, сільського го­сподарства, а такс»; про стан злочинно­сті; про привілеї, компенсації і пільги, що надаються державою громадянам, посадовим особам, підприємствам, за­кладам і організаціям; про факти по-

рушення прав і свобод людини і гро­мадянина; про розміри золотого запа­су і державних валютних резервів дер­жави; про стан здоров'я вищих посадо­вих осіб держави; про факти порушен­ня законності органами державної вла­ди і їхнім посадовими особами.

ВІЙНА [war, warfare]— 1) Організо­вана збройна боротьба між держава­ми, іноді всередині держави (громадян­ська війна). 2) Крайня ступінь жор­стокої боротьби, ворожі відносини між будь-ким. Розрізняють наступні види воєн: світова, локальна; колоніальна, несправедлива, визвольна, справедли­ва, загарбницька; образно говорять — газетна, інформаційна, митна війна і т.ін. 3) Складне суспільно-політичне явище, що включає сукупність різно­манітних видів боротьби: політичної; економічної; збройної; інформаційної і т.ін., які ведуть між собою держави або суспільні системи. Збройна бороть­ба є основною формою боротьби у вій­ні. Формула збройної боротьби у вій­ні може бути представлена у вигляді чотирьох обов'язкових взаємозв'язаних елементів: ураження військ і об'єктів противника; захист своїх військ і об'­єктів від ураження; усебічне забезпече­ння дій військ сторін; управління си­лами і засобами в збройній боротьбі. У війні поряд з усіма іншими форма­ми боротьби обов'язково присутня ін­формаційна складова боротьби. Вона є в політичній, ідеологічній, економі­чній і власне збройній боротьбі. Мас­штаби інформаційного протиборства в усіх складових формах боротьби нев­пинно зростають і потребують високої організованості при його підготовці. На основі аналізу впливу зброї (озброєнь) і інформації на форми і способи веде­ння збройної боротьби можна виділи­ти шість поколінь війн, з яких чоти­ри покоління доядерних війн і воєнних конфліктів. Основні рубежі зміни поко­лінь таких воєн співпадають, головним чином, з історичними якісними стриб­ками в розвитку економіки, які при-

Словник додаткових термінів і понять

водили до появи нових озброєнь, а це призводило до зміни форм і способів збройної боротьби. У доядерний пері­од практично усі війни були інструмен­том політики, її продовженням сило­вим способом. Ядерна ж війна, у ви­падку її розв'язання, неминуче вийшла би за рамки політики, що породила її, і привела би до кінця всякої політики і до катастрофічних наслідків на плане­ті.

ВІРОГІДНІСТЬ (ДОСТОВІР­НІСТЬ) [validity, adequacy] — 1) Фор­ма існування істини, обґрунтованої яким-небудь способом (наприклад, екс­периментом, логічним доказом) для об'єкта, що пізнається (вивчається). 2) Властивість інформації бути пра­вильно сприйнятою; ймовірність відсу­тності помилок.

ВІРУСИ [viruses] (від лат. virus — отрута) — збудники інфекційних захво­рювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно дрібні розміри, проходять через бактеріальні фільтри. ВЛАДА [authority, ] — 1) Здатність, право і можливість розпоряджатися будь-ким, будь-чим, здійснювати вирі­шальний вплив на долі, поведінку і ді­яльність, мораль і традиції людей за допомогою різного роду засобів — за­кону, права, авторитету, волі, суду, при­мусу. 2) Політичне панування над лю­дьми, їхніми спільнотами, організаці­ями, над країнами і їхніми угрупова­ннями. 3) Система державних орга­нів. 4) Особи, органи, наділені відповід­ними державними, адміністративними повноваженнями.

Інформаційна влада [informati­on power] — здатність, право і можли­вість розпоряджатися будь-ким, будь-чим, здійснювати вирішальний вплив на будь-кого на основі зростання зна­чення інформації та сили її впливу на політичні процеси, на процедури виро­блення й прийняття важливих рішень, їхньої пропаганди та реалізації. Ліди­рує той, хто володіє повною і своєча-

сною інформацією. Цілеспрямована ін­формація, важлива такс»; для створе­ння іміджу владі, політиці та політи­кам, вона здатна керувати поведінкою великих груп людей. Зростання ролі такої інформації привело до появи по­літичного маркетингу.

ВОКОДЕР [vocoder] (англ. vocoder, від voice — голос і code — шифр, код) — клас передавальних систем, що ба­зуються на принципі аналізу і синтезу мовного сигналу. У передавальній ча­стині вокодера з мовного сигналу виді­ляються інформаційні параметра спе­ктра мови, що змінюються повільно, основний тон вокалізованих (дзвінких) звуків і переходи тон-шум глухих зву­ків. Вокодери розрізняються в зале­жності від параметрів, які виділяю­ться. Розповсюджені смугові вокоде-ри і вокодери з лінійним передбачен­ням. Вокодери для телефонного закри­того зв'язку із швидкістю передавання 4800 біт/с забезпечують розбірливість складів до 93% (розбірливість слів ся­гає 99%) при задовільному упізнаванні абонента). В телефонних каналах низь­кої якості швидкість інформаційного потоку на виході в. знижують до 2400 біт/с при збереженні достатньої розбір­ливості, але низького упізнавання голо­су абонента.

Вокодери з лінійним передба­ченням [linear predictive vocoder] — во­кодери, у яких вхідний мовний сигнал апроксимується кусково-лінійною фун­кцією, кожний поточний відлік якої є лінійною функцією п попередніх від­ліків. У цих вокодерах мовна інфор­мація передається величиною ампліту­ди, значеннями коефіцієнта лінійного передбачення, періодом основного то­ну і рішенням про тон або шум. Швид­кість передавання мовної інформації у розповсюджених вокодерах даного ви­ду для гг=10 складає 2400 біт/с, але існує можливість зниження її до 800 біт/с і менше з допустимою якістю мо­ви.

Смугові вокодери [channel

Словник додаткових термінів і понять

vocoder] — вокодери, в яких аналізу­ється форма мовного сигналу з пері­одом аналізу 10-30 мс, виділяються і передаються телефонним каналом у цифровому вигляді: значення амплітуд обмеженого числа частотних смуг спе­ктра мовного сигналу, величина пері­оду основного тону для вокалізованих звуків і рішення тон/шум, що відпо­відає наявності або відсутності вокалі-зованої ділянки в мовному сигналі. У приймальному вокодері синтезуються

звуки з переданими параметрами. У більшості практичних випадків аналіз мовних сигналів здійснюється з періо­дом 20 мс для 16-20 частотних смуг, що виділяються смуговими фільтрами, а параметри мови передаються із швид­кістю 2400 біт/с. При зниженні вимог до якості синтезованої мови швидкість передавання мовної інформації може бути зменшена до 1200-1800 біт/с. ВПЛИВ [impact] — дія, здійснювана ким-, чим-небудь на кого-, що-небудь.

ГРИФ [label] — нанесений на носій ін­формації умовний знак корисності ін­формації, що міститься на ньому, — гриф секретності або конфіденційно­сті.

ГРУПА [group] — сукупність лю­дей, об'єднаних спільністю інтересів, професії, діяльності, а також суку­пність предметів, об'єднаних спільні­стю ознак.

Соціальна група — спільність людей, що існує в масштабах суспіль­ства, та розвивається відповідно до соціально-психологічних закономірно­стей прояву масової психіки. Див. та­кс»; соціальна психологія. Розрізняють наступні види соціальних груп: за роз­міром — великі, середні, малі групи та мікрогрупи; за суспільним статусом — формальні (офіційні) і неформальні (неофіційні); за стійкістю взаємозв'яз­ків членів групи — реальні (контактні) і умовні (формально виділені за будь-якою ознакою); за рівнем розвитку — дифузні, асоціації, корпорації, колекти­ви; за значимістю для членів — рефе­рентні (еталонні) і нереферентні.

Велика соціальна група — спіль­ність людей, що існує в масштабах суспільства, та розвивається відповід­но до соціально-психологічних зако­номірностей прояву масової психіки і на відміну від малих соціальних груп

не припускає обов'язкових особистих контактів. У великих соціальних гру­пах, як правило, створюються загаль­ноприйняті норми поведінки, культур­ні цінності і традиції, суспільна думка і масові рухи. До великих соціальних груп відносяться класи, соціальні про­шарки, етноси (нації, народності), ре­лігійні конфесії, партії і суспільні орга­нізації, вікові групи і т. ін.

Мала соціальна група — невели­ка спільність людей, між членами якої існують безпосередні контакти, а та­кс»; ієрархічні відносини верховенства (лідерства, популярності, авторитетно­сті, симпатії/антипатії) і підпорядкува­ння. До малих груп відносяться сім'ї, невеликі військові підрозділи, сусіди, дружні компанії і т.ін. Кожна група має певну структуру, що складається під впливом як зовнішнього середови­ща, так і внутрішньогрупових міжосо-бистністних відносин. Розрізняють ма­лі соціальні групи формальні і нефор­мальні. У групах, де встановлюються дуже міцні міжособистністні зв'язки, спостерігається надто високий рівень спільності поглядів, вкрай рідко відмі­чаються будь-які окремі думки (а тим більше дії), що йдуть врозріз із дум­кою більшості. Установлено, проте, що лідери малих груп більше підпадають впливу ззовні, ніж рядові члени.

Словник додаткових термінів і понять