Словник додаткових термінів і

Понять

АВТЕНТИФІКАЦІЯ [authenticati­on] (від грец. av'&evTiKcK, справленій і лат....ficatio, від facio — роблю) — 1) Перевірка належності суб'єкто­ві доступу пред'явленого ним іденти­фікатора; процес установлення досто­вірності ідентифікаційної інформації. 2) Процедура перевірки відповідності пред'явленого ідентифікатора об'єкта комп'ютерної системи на предмет нале­жності його цьому об'єктові; установле­ння або підтвердження автентичності. АДЕКВАТНІСТЬ [adequacy] (від лат. adaequatus — прирівняний) — від­повідність, тотожність. АДМІНІСТРАТОР [administrator, manager] (від лат. administrator — роз­порядник) — адміністративно-посадова особа, керівник, розпорядник, органі­затор.

Адміністратор безпеки [securi­ty administrator] — 1) Особа або гру­па осіб, відповідальних за забезпече­ння безпеки системи, за реалізацію й безперервність дотримання адміністра­тивних заходів захисту, які здійсню­ють постійну організаційну підтрим­ку функціонування фізичних і техні­чних засобів захисту, що застосовую­ться. 2) Адміністратор, відповідальний за дотримання політики безпеки. АКТ [act] (лат. actus від ago — приво­джу в рух) — 1) Вчинок, дія. 2) Рішен­ня державних органів утілене у форму

закону, указу, постанови І т.ін. держав­ного, суспільного значення. Розрізня­ють акти законодавчі, парламентські, конституційні, неконституційні, норма­тивні, підзаконні, правові, міжнаро­дні, а такс»; акти капітуляції, акти до­брої волі і т.ін.

Нормативний акт [normative act]

— акт компетентного державного органу влади (державної служби), офіційний письмовий документ, яким установлюються, змінюються або скасовуються норми права, нормативні акти класифікуються за їхньою юридичною силою, що визначається компетенцією і положенням органу, що їх видав, у загальній системі правотворчих органів держави, а також характером самих актів. Розрізняють основний закон (конституцію) і інші закони, що приймаються вищим органом державної влади, а такс»; підзаконні акти.

Підзаконний акт [subordinate act]

— правовий акт державного органу влади, виданий в межах його компетенції у відповідності з законом або на основі його і для виконання його. Принцип верховенства законів і підзаконно- сті усіх інших правових актів установлюється конституцією. АКТУАЛЬНІСТЬ [actuality] (від лат. actualis — справленій, теперішній, сучасний) — важливість у даний момент.

Словник додаткових термінів і понять

АКЦІЯ [action] (від лат. actio — дія, дозвіл) — дія, вчинена з будь-якою по­літичною, економічною або іншою ме­тою.

АЛГОРИТМ [algorithm] (лат. algori-thmus) — 1) Система точно визначених правил дії (програма) із зазначенням, як і в якій послідовності ці правила за­стосувати до первинних даних певної задачі, щоб одержати її розв'язок. На­зва походить від імені середньовічного узбецького математика Мухамеда-ібн-Суса (арабізоване аль-Хорезмі). Істо­тними рисами алгоритму е: детерміно­ваність (означеність) — однозначність виконання процесу при заданих пер­винних даних; дискретність означува­ного алгоритмом процесу — розчле­нованість його на окремі елементарні акти, можливість виконання яких лю­диною або машиною не викликає сум­ніву; масовість — первинні дані для ал­горитму можна вибирати з якоїсь мно­жини даних (потенційно нескінченної), тобто алгоритм повинен бути застосов­ний не до однієї задачі, а до цілого класу однотипних задач. Поняття ал­горитму — одне з основних у матема­тиці. Знаходження його для розв'язу­вання різних типів задач є метою ма­тематики. 2) Точний припис, який ви­значає обчислювальний процес, що йде від варійованих початкових даних до шуканого результату. Одним із спосо­бів задавання алгоритму є логічна схе­ма (блок-схема). Програма являє собою

опис алгоритму на мові програмуван­ня.

АНАЛІЗ [analysis, interpretation, study, review] (від грец. avaXvau; — розклад, розчленування) — 1) Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне син­тез. 2) Уточнення логічної форми (по­будови, структури) міркування засоба­ми формальної логіки. 3) Заключна та найбільш важлива частина інформа­ційної роботи, зв'язана з установлен­ням взаємозв'язку між витлумаченими фактами.

АРХІТЕКТУРА [architecture] (лат. architecture, від грец. арх^тєктші') — концепція взаємозв'язку елементів складної структури. Включає компо­ненти логічної, фізичної і програмної структури.

АУДИТ [audit] — 1) Процес одержа­ння і аналізу записів системного жур­налу з метою встановлення поточно­го стану системи. 2) Експертиза ав­томатизованої інформаційної системи та всіх її складових з метою визначе­ння стану безпеки системи, її відпо­відності до вимог діючого законодав­ства й організаційно-розпорядницьких документів організації. АФЕКТ [affect] (від лат. affectus — на­стрій, хвилювання, пристрасть) — ко­роткочасне бурхливе переживання лю­дини (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).

ВАЗА [base] (франц. base, від грец. fiacre — основа) — заклад, установа, центральний пункт із постачання або обслуговування кого-чого-небудь.

Ваза даних [database] — 1) Об'є­ктивна форма подання і організації су­купності даних, систематизованих та­ким чином, щоб ці дані могли бу­ти знайдені і оброблені за допомогою

ЕОМ. 2) Незалежна від прикладних програм сукупність даних, організова­них за певними правилами, які перед­бачають загальні принципи опису, збе­рігання і маніпулювання даними. Яв­ляє собою інформаційну модель пре­дметної частини. База даних, як пра­вило, представляється трьома рівнями абстракції: зовнішнім, концептуальним

Словник додаткових термінів і понять

і внутрішнім. Відповідно до цих рівнів розрізняють зовнішню, концептуальну і фізичну моделі (схеми) бази даних. Звернення до бази даних здійснюється за допомогою системи керування база­ми даних.

БИТВА [battle] — 1) Складова ча­стина воєнної операції, сукупність най­більш важливих і напружених боїв і ударів, об'єднаних загальним зами­слом, що здійснюються певними угру­пованнями військ (сил) і спрямова­них на виконання одного оперативного завдання; форма бойових дій. 2) Упер­та, наполеглива політична, господар­ська і т.ін. боротьба. ВІЙ [battle, combat, fight] — узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин (кораблів), підрозділів з метою знищення (розгро­му) противника, оволодіння важливи­ми районами (рубежами) або утрима­ння їх і виконання інших тактичних завдань в обмеженому районі протя­гом короткого проміжку часу; основна форма тактичних дій військ, авіації і сил флоту. Бій може бути загальновій­ськовим, протиповітряним, повітряним і морським.

БЛОКАДА [blockade] (від франц. bloquer — перекрити доступ) — воєнна, політична або економічна ізоляція чи оточення держави (або частини її, гру­пи держав, їхніх збройних сил), насиль­ницьке порушення її зовнішніх зв'язків із метою змусити виконати вимоги ор­ганізаторів блокади. БЛОКУВАННЯ [blocking] - ізоля­ція будь-якого об'єкта з метою насту­пного його знищення або захоплення при веденні бойових дій тактичного масштабу.

БОРОТЬБА [struggle] — 1) Актив­не противенство, зіткнення між проти­лежними соціальними групами, течія­ми у суспільстві і т.ін., протистояння.

2) Діяльність, що має на меті подола­ти або знищити кого-, що-небудь. 3) Ді­яльність, скерована на створення, дося­гнення чого-небудь.

Збройна боротьба [armed struggle] — процес протиборства зброй­них сил воюючих дерукав. Вона є го­ловною формою діяльності держави під час війни. Збройні сили викори­стовуються державами для здійснен­ня своєї політики, для продовження її в особливих умовах. Поряд з діями збройних сил, у ході війни ведеться боротьба економічна, дипломатична, ідеологічна і інформаційна бороть­ба. Усі ці форми боротьби, так же як і збройної боротьби, підпорядковуються політиці воюючих держав і спрямову­ються нею.

Ідеологічна боротьба [ideology struggle] — у війні — ідейно-політичні і морально-психологічні впливи на осо­бовий склад збройних сил і населен­ня воюючих держав з метою підірвати їхній моральний дух.

Фізична збройна боротьба —

вид збройної боротьби, в якій вико­ристовуються переважно фізичні фор­ми енергії для ураження противника і захисту від фізичного ураження про­тивника своїх військ, зброї, військової техніки, об'єктів і середовища. В май­бутніх війнах для фізичного уражен­ня може знайти широке застосування енергія усіх достатньо відомих форм руху матерії — кінетичної; акустичної; електромагнітної; енергії елементарних часток; ядерної енергії; теплової і т.ін. Тобто, у залежності від форм енергії, у війнах і збройній боротьбі майбутньо­го у відповідних озброєннях будуть ви­користовуватися різноманітні види кі­нематичного, акустичного, електрома­гнітного, радіаційного і теплового видів впливів.

В

Словник додаткових термінів і понять

ВИМОГИ [requirements] — норми, правила, яким хто-, що-небудь повин­ні підлягати.

ВІДОМОСТІ [list] — зведення, спи­сок яких-небудь даних.

Відомості в галузі економіки, науки і техніки, які можуть скла­дати державну таємницю — відомо­сті в галузі економіки, науки і техніки, розповсюдження яких може заподіяти шкоду державі. До них можуть бути віднесені наступні відомості: про зміст планів підготовки держави та її окре­мих регіонів до можливих воєнних дій, мобілізаційні потужності промислово­сті стосовно виготовлення озброєння і воєнної техніки, про обсяги поставок і про запаси стратегічних видів сиро­вини і матеріалів, а такс»; про розта­шування і фактичні розміри держав­них матеріальних резервів; про викори­стання інфраструктури держави в ін­тересах забезпечення її обороноздатно­сті і безпеки; про сили і засоби цивіль­ної оборони, дислокації, призначення і ступеня захищеності об'єктів адміні­стративного управління, забезпечення безпеки населення, про функціонуван­ня промисловості, транспорту і зв'язку в цілому по державі; про обсяги і пла­ни (завдання) державного оборонного замовлення, випуск і поставки озброє­ння, воєнної техніки та іншої оборонної продукції, про наявність і нарощуван­ня потужностей їхнього випуску, зв'я­зок підприємств по кооперації, розро­бників і виготовлювачів озброєння, во­єнної техніки і іншої оборонної про­дукції; про науково-дослідні, дослідно-конструкторські і проектні роботи, те­хнології, що мають важливе оборонне або економічне значення, що впливає на безпеку держави; про державні за­паси дорогоцінних металів і дорогоцін­них каменів держави, її фінанси і бю­джетну політику (окрім узагальнених показників, що характеризують загаль­ний стан економіки і фінансів).