Політична безпека

Політична безпека [political security] — здатність і можливо­сті нації та її державних інститутів самостійно вирішувати питання державного устрою, незалежно проводити внутрішню і зовнішню по­літику в інтересах особистості та суспільства.

Політична безпека передбачає наявність стійкого політичного су­веренітету в межах міждержавних відносин і політичної стабільності суспільства, що досягається формуванням політичної системи, яка би забезпечувала баланс інтересів різноманітних соціальних груп з опорою на пріоритет особистості. Відсутність як першого, так і дру­гого неминуче руйнує політичну безпеку країни.

Основні напрями забезпечення політичної безпеки:

Частина, І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

• створення дійових механізмів захисту прав громадян у країні та в світі;

• запобігання та усунення спроб утручання у внутрішні справи держави;

• входження в існуючі та створювані системи універсальної та регіональної безпеки;

• уникнення політичного екстремізму, підтримка громадянської злагоди та соціальної стабільності;

• побудова надійної системи захисту конституційних засад, запобігання та боротьба з порушеннями законності й правопорядку, створення необхідних умов для ефективної боротьби з корупцією та злочинністю, особливо її організованими формами;

• забезпечення належного виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.