Фактори та засоби забезпечення національної безпеки

Фактори забезпечення національної безпеки

У сучасному розумінні національної безпеки особлива роль нале­жить визначенню факторів її забезпечення, під якими розуміють усі можливості суспільства щодо вирішення завдань відвернення війни й забезпечення мирних умов функціонування безпеки.

Система факторів забезпечення національної безпеки є складною і багатогранною. Існують різні способи класифікації цих факторів, так, зокрема, їх поділяють на внутрішні й зовнішні, об'єктивні й суб'єктивні. Особливе місце серед них посідають внутрішні фактори. До їхнього числа можна віднести такі.

В економічній сфері:

• рівень і темпи розвитку виробничих сил;

• можливість використання досягнень науки й техніки у виробництві;

• можливість участі країни в міжнародній інтеграції;

• характер підготовки кваліфікованих кадрів тощо. У соціально-політичній сфері:

• характер політичного керівництва суспільством;

• політичний плюралізм, рівність або нерівність усіх членів суспільства;

• відсутність або наявність національного пригнічення або дискримінації;

• ступінь інтернаціональної єдності суспільства;

• рівень розвитку демократії й участі широких мас в управлінні суспільством;

• ступінь забезпечення реальних прав і свобод громадян, спосіб життя населення;

• ступінь довіри та підтримки громадянами державної влади тощо. У духовній сфері:

• характер пануючих світоглядних та ідейно-політичних установок;

• ступінь ідейної єдності суспільства;

Частина, І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

• рівень ідейно-моральної зрілості громадян;

• можливість доступу до знань та участі усіх членів суспільства у створенні духовних цінностей та засвоєнні досягнень культури тощо.

Існує також; ряд інших факторів, які сприяють утвердженню су­часної концепції національної безпеки. До її числа слід віднести:

• прогресуючий процес інтеграції та інтернаціоналізації світової спільноти, яка все активніше набуває характеру об'єктивної закономірності суспільного розвитку;

• підтримка й симпатії серед широких народних мас до ідеї без'ядерного, ненасильницького миру незалежно від політичної класифікації їх держав і режимів;

• прогресивна діяльність окремих представників воєнно- політичного керівництва різних держав та інших впливів політичних кіл і сил (істеблішменту) тощо.

Утілення в життя зазначених вище факторів повинно супрово­джуватися оптимізмом і надією на здатність і спроможність збере­ження людської цивілізації.

Основні засоби забезпечення національної безпеки

Успіхи в реалізації сучасної концепції національної безпеки, як зазначалося вище, залежить від багатьох обставин, у тому числі від комплексного використання економічних, політичних, науково-технічних, соціальних, духовних і воєнних факторів.

Будь-які зміни основ політичного або воєнно-політичного мислен­ня вимагають переосмислення місця й ролі кожної з них, визначення їхніх взаємозв'язків. В першу чергу це торкається співвідношення політичних та воєнних засобів забезпечення безпеки. Це не випад­ково, тому що протягом усієї історії існування суспільства людей воєнній фактор був основним, а іноді й єдиним засобом розв'язання політичних протиріч та воєнних конфліктів.

Зважаючи на негативні наслідки воєнних конфліктів усе більша перевага надається політичним засобам забезпечення національної безпеки.

Під політичними засобами забезпечення національної безпеки ро­зуміють, насамперед, таку діяльність держави, яка дозволяє забез­печити мир, вирішити завдання відвернення війни та створення умов для розвитку держави без використання воєнно-насильницьких ме­тодів.

Розділ 1 Основи національної безпеки держави

Структура політичних засобів є складною та багатогранною. До числа політичних засобів належать:

• участь у відпрацюванні міжнародних правових норм, концепцій і програм боротьби за мир і роззброєння;

• укладання угод та договорів;

• політичні консультації та особисті контакти лідерів держав;

• конкретні практичні заходи щодо роззброєння, встановлення контактів і взаємний контроль над ходом процесу роззброєння;

• народна дипломатія.

Політичні засоби забезпечення національної безпеки мають певну специфіку, свої характерні риси, а саме:

• можливість ефективного використання політичних засобів для вирішення найскладніших проблем;

• гнучкість застосування;

• широкий діапазон застосування: від установлення політичних контактів і переговорів із конкретних питань до кардинального перегрупування політичних сил, глобальних змін характеру політичної ситуації в усій системі світового співтовариства;

• інтегруючий та структурно-організуючий по відношенню до інших засобів характер;

• підвищення ролі політичних засобів у міжнародних відносинах, яке виражається в тому, що вони знаходять дедалі більше прибічників серед широких суспільних мас, впливових політичних кіл.

Вважається, що значення й роль воєнних аспектів забезпечення національної безпеки буде неухильно зменшуватися по мірі розши­рення й зміцнення політичних, економічних, міжнародно-правових, гуманітарних та інших факторів безпеки. Проте воєнна сила, очеви­дно, ще досить тривалий час буде залишатися одним із матеріальних носіїв і важливих елементів забезпечення національної й усезагаль-ної міжнародної безпеки.

Такий процес може набувати характеру об'єктивної закономірно­сті. Власне на початковому його етапі вирішальна роль належати­ме воєнним засобам при допоміжному значенні політичних, далі — відносно рівнозначне значення цих засобів, на наступних етапах — домінування політичних засобів (створення ефективного механізму блокування війн і конфліктів), і, нарешті, зникнення воєнної небез­пеки й ствердження безпеки. З характеру цього процесу витікають деякі основні особливості, що складають діалектику співвідношення політичних і воєнних засобів, а саме:

Частина І

Сучасні основи інформаційної безпеки держави

• пріоритет ненасильницьких засобів не виключає, а передбачає використання в сучасних умовах воєнних засобів і воєнного механізму блокування війни;

• успіх використання як політичних, так і воєнних засобів залежить від комплексного їх застосування;

• успіх реалізації політичних засобів конкретної держави значною мірою залежить від якості його збройних сил.