Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Для ефективного подолання конфліктної ситуації вчителеві необхідно обрати поведінку, враховуючи власний стиль, стиль інших, втягнутих до конфлікту людей. Психолого-педагогічна наука виокремлює такі стилі поведінки в конфліктній ситуації.
1. Авторитарний (силовий) стиль втручання в конфлікт.
2. Конкуренція або суперництво.
3. Уникнення.
4. Пристосування.
5. Замовчування конфлікту.
6. Співробітництво.
7. Компроміс.
Педагог повинен уміти успішно використовувати кожен зі стилів вирішення конфліктної ситуації, враховуючи конкретні обставини: вміти поступатися, йти на розумний компроміс, встановлювати партнерські стосунки й водночас обстоювати власну позицію, розширюючи арсенал стилів, а не діяти за єдиним стандартом.
8.4. Система проектування навчально-виховного процесу передбачає сукупність компонентів, що взаємопозв’язані між собою і наперед розкривають послідовність і характер взаємодії вихователів та вихованців.
Ефективність проектування навчально-виховного процесу визначається такими організаційно-педагогічними умовами:
1) забезпечення пріоритетності навчання та виховання серед інших педагогічних пріоритетів; 2) сприйняття, усвідомлення й реалізація педагогічними працівниками нової парадигми навчання та виховання; 3) створення й цілеспрямоване використання навчально-виховного середовища; 4) врахування в процесі складання проекту регіональних особливостей, специфічних умов діяльності навчального закладу.
Структура системи проектування навчально-виховного процесу має такий вигляд:
1) психолого-педагогічна діагностика фізичного, інтелектуального, соціального і духовного розвитку школярів; 2) визначення та обґрунтування педагогічних завдань, попереднє прогнозування; 3) організація (самоорганізація) діяльності та спілкування учнів; 4) моніторинг (відстежування) динаміки рівня їх життєвої активності; 5) регулювання (саморегулювання) і корекція (самокорекція) відхилень у фізичному, психологічному, соціальному, духовному розвитку і поведінці, а також міжсуб’єктної особистіснорозвивальної взаємодії в педагогічних системах; 6) аналіз і прогнозування педагогічних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному та груповому рівнях.
Проектування педагогічного процесу складається з трьох етапів:
1) моделювання; 2) власне проектування; 3) конструювання;
Педагогічне моделювання (створення моделі) – це розробка мети (загальної ідеї) створення педагогічних систем, процесів або ситуацій і основних шляхів її досягнення.
Моделювання є поточне та перспективне.
До етапів педагогічного моделювання навчального процесу належить:
1) педагогічне цілеутворення;
2) конструювання змісту навчального матеріалу;
3) вибір методів і прийомів навчання;
4) вибір форм організації навчального процесу;
5) прогнозування результатів навчання.
Педагогічне проектування (створення проекту) – це майбутня розробка створеної моделі і доведення її до рівня практичного використання.
Педагогічне конструювання – це майбутня деталізація створеного проекту.
Проектування педагогічних ситуацій і задач можна організовувати у двох напрямках:
– через метод конкретних педагогічних ситуацій;
– через ситуативне проектування.
Розв’язання педагогічних ситуацій у процесі підготовки вчителя є не що інше, як відтворення й імітація процесів вироблення та прийняття рішень, що їх реально здійснює вчитель-практик. А саме, відтворення процесів:
1) аналізу педагогічних ситуацій;
2) проектування змісту і форм діяльності учнів;
3) реальної взаємодії вчителя та учнів.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 834 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!