Аналіз змісту програм за різними рівнями

У старшій школі вивчення математики диференціюється за чотирма рівнями: рівнем стандарту, академічним, профільним та рівнем поглибленого вивчення математики. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма.

Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

Програма профільного рівня передбачає вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями.

Програма поглибленого вивчення математики розрахована на вивчення математики у 8-11 класах, та передбачає поглиблене вивчення предмету.

В класах суспільно-гуманітарного напряму (крім економічного профілю), філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю вивчається предмет «Математика» за програмою рівня стандарту, він відноситься до обов’язкового, базового курсу (курс А). Мета вивчення курсу — за­безпечити засвоєння учнями системи математичних знань і вмінь, що є складовими загаль­ної культури людини і необхідні для вивчення інших шкільних предметів; сформувати науко­вий світогляд школярів на ос­нові розвитку в них правильних уявлень про природу математи­ки, сутність і походження мате­матичних абстракцій, ідей і ме­тодів математики, їх роль у пізнанні і перетворенні дій­сності. Зміст і результати навчання визначаються державним загальноосвітнім стандар­том.

В класах природничо-математичного напряму (крім фізико-математичного і математичного профілів), універсального, економічного та інформаційно-технологічного профілів вивчається два предмета «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою академічного рівня, які також відносяться до обов’язкового, базового курсу (курс В). Курс призначений для учнів, що обрали для себе в майбут­ньому ті напрями професійної діяльності, в яких математика відіграє роль апарату, специфіч­ного засобу для вивчення і ана­лізу закономірностей у певній сфері наукової та практичної діяльності.

В класах фізико-математичного та математичного профілів вивчається два предмета «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня, це є профільний курс (курс С) призначений для учнів, які планують обрати професійну діяльність, суттєво пов’язану з математикою. Цей курс професійно зорієнтований, що передбачає насамперед оволодіння учнями методами та способами діяльності, які відпо­відають логіці пізнання в мате­матиці. Посилюються між-предметні зв'язки математики з основами природничих наук, насамперед фізикою та інфор­матикою. Прикладна спрямо­ваність навчання забезпечуєть­ся за рахунок застосування знань і математичних методів. По-перше, у різних сферах ді­яльності (науці, техніці,.вироб­ництві," комунікаціях; і т. ін.), зокрема у професійній, яка ви­значається специфікою пред­мета математики. По₇друге, у природничих, гуманітарних і соціальних дисциплінах.

Таким чином, обсяг і рівень математичної підготовки учнів враховує насамперед її роль у розвитку особистості і повноцінній діяльності в основних сферах суспільного життя. (таблиця 2.1., таблиця 2.2.)

До складу профілю навчання входять елективні курси — обо­в'язкові для відвідування на­вчальні курси за вибором, Кількість таких курсів має бути більшою порівняно з кількістю курсів, які зобов'язаний обрати учень. Вони створюються за ра­хунок варіативного компонен­та. Основна мета елективних курсів — найповніше врахуван­ня різнорівневих освітніх сере­довищ і розширення діапазону індивідуальних потреб учнів.

Курси мають різне призна­чення. Насамперед розширен­ня-або поглиблення змісту профільного предмета. Це, як правило, короткотривалі курси. Вони створюються як логічне продовження окремих тем профільного предмета. Реко­мендуються такі види електив­них курсів: курси, що поглиблюють теоретичний матеріал певних тем; курси, що забезпечують прикладну його спрямо­ваність; курси, що за­безпечують зв'язки між профільними предметами в межах одного профілю; курси, що інформаційно підтримують кілька профілів (наприклад, де­які елективні курси з інформа­тики можуть зацікавити учнів гуманітарних профілів) [8].

Таблиця 2.1.