Вихідні положення концепції

КОНЦЕПЦІЯ ПРОФІЛЬНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ

План.

1. Вихідні положення концепції.
2. Рівні вивчення математики у старшій профільній школі. Аналіз змісту програм за різними рівнями.
3. Вивчення інтегрованого курсу «Математика» за програмою рівня стандарту.

Література.

Основна: [12], [16], [22].

Додаткова: журнали Математика в школі. – 2004. - №1. – С.46-47.

Математика в школі. – 2004. - №6. – С.55.

Математика в школі. – 2004. - №6.

Математика в школі. – 2005. - №9. – С.30-31.

Математика в школі. – 2006. - №4. – С.2-7.

Математика в школі. – 2006. - №1. – С.2-6.

Математика в школі. – 2006. - №4. – С.8-12.

Математика в школі. – 2006. - №9. – С.43-47.

Математика в школі. – 2007. - №7. – С.3-6.

Математика в школі. – 2007. - №9-10. – С.3-9.

Математика в школі. – 2008. - №5. – С.7-13.

Математика в школах України. – 2011. - №22-24. –С.15.

Математика в школах України. – 2011. - №22-24. –С.18.

Математика в школах України. – 2010. - №25. –С.9.

Математика в сучасній школі. – 2012. - №4. – С.2-7.

Математика в сучасній школі. – 2012. - №2.

Математика в сучасній школі. – 2012. - №7-8.

Математика в школі. – 2005. - №3. – С.24-26.

Математика в школі. – 2005. - №6. – С.18-22.

Математика в школі. – 2009. - №7-8. – С.40-46.

Математика в школі. – 2009. - №11. – С.11-17.

Математика в школах України. – 2011. - №22-24. –С.26.

Математика в школах України. – 2011. - №31. –С.2.

Математика в школах України. – 2008. - №27. –С.13.

Зміст лекції

Вихідні положення концепції.

Школа ХХІ століття – це школа, в якій повинні реалізовуватись нові ідеї щодо організації освіти. У реформуванні середньої освіти в Україні в даний момент найактуальнішою проблемою є впровадження профільного навчання. Нова школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у створенні власної освітньої програми [5].

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання [4].

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти [4].

Основними завданнями профільного навчання є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

3) формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю [4].

У класах з профільним навчанням учні мають право і можливість обирати різні профілі навчання з урахуванням їх індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей. Це дозволяє їм зосереджувати переважну увагу на поглибленому вивченні теоретичних основ обраного профілю у блоці відповідних дисциплін.

Крім того, профілізація освіти передбачає посилення підготовки старшокласників в області прикладних знань за обраним профілем, формування у них первинних елементів професіонально-важливих якостей.

Така форма освіти старшокласників дозволяє їм отримати за обраним профілем більш глибокі, різносторонні теоретичні і прикладні знання, уміння і міцні практичні навички дослідницького характеру, підготувати себе до успішного продовження освіти у середньому (вищому) професіональному навчальному закладі відповідного напряму чи до праці у сфері матеріального виробництва.

Здійснення профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів, розробки відповідного навчально-методичного забезпечення за кожним напрямом навчання, використання специфічних форм і методів роботи з учнями, що мають підвищену мотивацію до навчання, вимагає відповідної перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителя, модернізації матеріально-технічної бази.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання у 10-11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний (таблиця 1.1).

Профільність визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом.

Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено.

Особливостями вивчення є:

- більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти;

- дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного впорядкування;

- широке використання знань із споріднених предметів;

- застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів.

Таблиця 1.1