Вправи для очей. Мудрість говорить: очі — дзеркало душі

Мудрість говорить: очі — дзеркало душі. Що це означає? Уважній, небайдужій людині досить глянути в очі співрозмовнику, щоб багато чого з’ясувалося.

Очі можуть сказати набагато більше й краще про свого хазяїна, ніж він сам про себе словами — це відомо. Через орган зору — очі — ми одержуємо приблизно 90 % життєво важливої для нас інформації.

Існують певні ознаки, особливості в будові й стані ока, за яких можна дуже точно здійснювати діагностику й говорити про стан здоров'я людини. З іншого боку, використовуючи деякі прийоми, виправляючи й тренуючи рухи очей, можна вилікувати деякі захворювання. За роки роботи за даною системою автори переконалася в дієвості запропонованих вправ при неврозах, гіпертонії, при підвищеному внутрішньочерепному тиску, а також практично при будь-яких захворюваннях очей і, звичайно, при зниженні гостроти зору.

Ось чому важливо поставитися до цих вправ з належною повагою при всій їхній простоті.

Виконуючи ці вправи, пам’ятаємо, що все тіло, насамперед голова й шия нерухливі; рухи робимо тільки очами. Найкраще це робити в положенні сидячи, повністю розслабившись. Голову тримаємо прямо, погляд ні на чому не фіксуємо.

Пам’ятаємо, що всі вправи для очей виконуємо без напруги, вільно, не мружачись, кожний рух повторюємо 8-10 разів так, щоб відчути напругу м'язів, які це виконують, і виникнення почуття «досить, вистачить, я добре це зробив». При цьому не забуваємо моргати так, як хочеться.

Отже, починаємо вправи.

1. Горизонтальні рухи («тік-так»). Рух очима вправо і вліво, ніби бажаючи побачити, що там позаду,— «закидаємо» погляд (як зозуля в годиннику). При цьому аналізуємо, що відчуваємо. Часто при цьому виникає відчуття «мурашок» у волосистій частині голови, особливо в ділянці потилиці.

2. Вертикальні рухи.. Рух очами нагору, «за­кидаючи» погляд, щоб «побачити» свою маківку зсередини, і долілиць, щоб «побачити» свою гортань.

3. Руху очими по колу. Уявімо, що наше обличчя — циферблат, кінчик носа — центр цього цифербла­та; поглядом «переглядаємо» циферблат за часовою стрілкою, а потім проти часової стрілки. Намагаємося робити це плавно, не забуваючи кліпати, як тільки хочеться.

4. Бантик. Уявімо, що наше обличчя — квадратний циферблат, ніс — центр цього циферблата. Поглядом «проглядаємо» кути цього циферблата, «закидаючи» погляд: верхній правий кут, нижній правий, через ніс перехо­димо — верхній лівий, нижній лівий; далі через ніс знову перехід на праву сторону — знову верхній правий і т.д.; у такий спосіб робимо 3 - 4 повтори; потім все це в протилежному напрямку також 3 — 4 рази.

5. «Вісімки». У площині обличчя подумки малюємо очима горизонтальну вісімку, що проходить через ніс 2-3 рази в одному, потім у протилежному напрямку, потім — вертикальну — аналогічно, повторюємо також 2-3 рази в кожному напрямку, зосередившись на внутрішніх відчуттях. Намагаємося робити вправу плавно, не напружуючись, але відчуваючи напругу м'язів, які його виконують. Не забуваємо при цьому моргати, коли виникає бажання.

6. Злегка закидаємо голову назад, ніби дивлячись у кут стелі прямо перед собою й у такому положенні робимо вправу 4 («бантик»), потім вправу 5 («вісімки»). Виконавши ці вправи, даємо очам відпочинок, прикривши їх долонями.

7. Тепер продовжимо. Для закріплення ефекту повторимо рухи очами по колу (вправа 3) і «вісімки» (вправа 5) із закритими очами. Уявляємо, що очі ніби висуваються злегка вперед, і з легкою напругою масажуємо повіки очними яблуками зсередини. При цьому можна голову злегка закинути назад. Намагаємося цими рухами забрати всю напругу від раніше виконаних вправ, щоб з’явилося бажання знову відкрити очі й подивитися. Зверніть увагу, що, як тільки ви відкриєте очі й кілька разів поморгаєте, ви дійсно буде краще бачити. Переконаєтеся в цьому!

І нарешті, вправи на косоокість.

8. Збіжна косоокість: фіксуємо погляд на кінчику вказівного пальця, який розташовуємо прямо перед очима на відстані 20-25 см і починаємо повільно наближати палець до кінчика носа, намагаючись зберегти погляд фіксованим якомога довше. Повторюємо ці вправи 3-5 разів, не забуваючи кліпати.

9. Розбіжна косоокість: фіксуємо погляд на кінчику обох вказівних пальців, щільно притиснутих один до одного, прямо перед очами на відстані 20-25 см і повільно розводитмо їх у різні сторони. При цьому намагаємося встежити правим оком за правим пальцем, а лівим — за лівим пальцем. Повторюємо 3—5 разів. Виконуючи це, також не забуваємо кліпати.

Завершуємо всі вправи для очей пальмінгом. Робим це із задоволенням, до виникнення знайомого вже «досить», до появи бажання відкрити очі й подивитися.

Якщо ви правильно виконали всі рекомендації й зробили запропоновані вправи, цього досить, щоб відзначити деяке поліпшення гостроти зору. За еталон можна взяти що завгодно, на що вам приємно дивитися й порівняти: як ви це бачили до початку виконання і відразу після їхнього закінчення.