Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки



дивитись Основні види НС техногенного характеру

дивитись Техногенні НС

Щорічно в Україні аварії і катастрофи забирають життя близько 50 тис. осіб. Найбільше число аварій і катастроф відбувається в Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Одеській областях.

У відповідності з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі і дуже важкі аварії. Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами.

До небезпечних техногенних аварій відносять:

аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин (аміаку, хлору, соляної та азотної кислот, скрапленого газу та інших речовин);

аварії з виходом (загрозою викиду) радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних біологічних речовин в навколишнє середовище;

раптове обвалення будівель, споруд різного призначення, порід;

пожежі, вибухи у спорудах, на комунікаціях, на технологічному обладнанні промислових об'єктів;

транспортні аварії (катастрофи);

аварії на електроенергетичних системах;

аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

аварії на очисних спорудах;

• гідродинамічні аварії.

Аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин:

Хімічна аварія – це аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що супроводжується протокою або викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) і призводить до хімічного зараження навколишнього середовища.

Викид – це вихід з технологічних установок та місткостей при розгерметизації за короткий проміжок часу НХР.

Протока – витікання НХР з технологічних установок при розгерметизації ємкостей.

Крім того, НХР можуть утворювати токсичні речовини при вибухах і пожежах, здатні існувати в навколишньому середовищі до декількох діб. Летальний результат залежить від властивостей НХР, токсичної дози і може наступати миттєво або через деякий час після отруєння.

У 140 містах та 46 населених пунктах України функціонують 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287000 об'єктів використовують у своєму процесі НХР. В зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів мешкає близько 12 млн. осіб, 321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) відноситься до першого ступеня хімічної небезпеки.

Дивитись Аварія на ХНО

Аварії з викидом радіоактивних речовин (РАР) в навколишнє середовище:

Радіаційна аварія – це аварія, що супроводжується прямим або непрямим радіаційним впливом на людину і навколишнє середовище з рівнями, що перевищують допустимі межі РАР на поверхні, всередині матеріалу, в повітрі, в тілі людини.

Потенційними джерелами радіаційних аварій є радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО): АЕС, підприємства ядерного паливного циклу, атомні енергетичні установки виробничого і дослідного призначення. До радіаційних аварій відносять також аварії транспортних засобів і космічних апаратів з ядерними установками або вантажем радіоактивних речовин на борту, аварії при промислових або випробувальних ядерних вибухах.

На території України розміщено:

– близько 8000 різних організацій і підприємств, діяльність яких призводить до появи і накопиченню радіоактивних відходів (РАВ), в яких перебувають близько 100 тис. джерел іонізуючих випромінювань;

– діють 4 АЕС з 16-ядерними реакторами; 2 дослідні реактори (у м. Києві та м. Севастополі).

Запоріжська АЕС Південно-Українська АЕС Рівенська АЕС Хмельницька АЕС Чорнобильська АЕС (недіюча)

Джерелами РВ і місцями їх концентрації в Україні є:

– ЧАЕС (накопичено 70 тис. м3 РАВ);

– зона відчуження ЧАЕС (близько 1,1 млрд. м3 РАВ);

– уранодобувна і переробна промисловість.

За масштабом радіаційні аварії (РА) розподіляються на промислові та комунальні.

До промислових належать аварії, наслідки яких не поширюються за межі приміщень та на територію об'єкта, а аварійне випромінювання може отримати лише персонал.

Комунальними є радіаційні аварії, наслідки яких поширюються на прилеглі території.

Найбільшу небезпеку для людини при радіаційних аваріях на АЕС з продуктів поділу представляють благородні гази (легко переміщуються по реакторній будівлі і можуть вийти в навколишнє середовище); галогени (особливо йод, що володіє високою радіотоксичністю в тілі людини, тому що він концентрується в щитовидній залозі); лужні метали. Лужні метали, як і йод, вступають в реакцію з водою і після аварії переміщуються разом з нею. Найбільш небезпечним є 137Cs, оскільки із-за великого періоду напіврозпаду він довго зберігається в навколишньому середовищі і представляє велику небезпеку.

На Чорнобильській АЕС 26.04.1986 р. стався вибух, який призвів до найбільшої в історії людства радіаційної катастрофи. Виникла зона забруднення в Україні, площею 28 тис. км2 з населенням 1 млн. осіб. Забруднення радіонуклідами згодом виявили в 11 областях України, в яких проживає загалом 17 млн. осіб.

З 26 квітня по 6 травня 1986 р. при аварії на ЧАЕС в атмосферу було викинуто близько 1,9 1018 Бк, або 63 кг радіонуклідів, що становить 3,5% кількості радіонуклідів у реакторі на момент аварії. Для порівняння, при вибуху атомної бомби потужністю 20 кт, скинутої на Хіросіму у 1945 р., утворилося 740 г РР.

В 1957 р. на підприємстві «Маяк» у Челябінській області стався вибух ємності з радіоактивними відходами. В атмосферу було викинуто 20 млн. Ки радіоактивних речовин, зона забруднення перевищила 23 тис. км2, що перевищує площу зони відчуження після аварії на ЧАЕС.

До 2012 р. чорнобильською радіацією опинилися вражені майже 54,6 тис. км2 території 11 областей (9% території України) – площі розміром з Хорватію або половину Болгарії з населенням 2,2 млн. осіб, з них 0,5 млн. осіб – діти. Територія у 155 тис. км2 трьох країн (України, Білорусії і Росії) з населенням 7,1 млн. осіб, в тому числі і 3 млн. дітей, до цих пір вважається забрудненою.

Дивитись Безпека при радіаційних аваріях

До транспортних аварій (катастроф) відносяться аварії, сходи вантажних і пасажирських поїздів, авіаційні події, дорожньо-транспортні пригоди та автомобільні катастрофи. Транспорт в Україні є одним з основних видів небезпек. Людина, що користується послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпечності. Транспортом громадського користування щороку в Україні перевозиться близько 3 млрд. т вантажів, у тому числі велика кількість небезпечних. На вантажні перевезення випадає 60 % залізничного транспорту, 26% – на автомобільний і 14% – на річковий та морський. Величезну небезпеку для життя і здоров'я людей криють у собі перевезення (до 15% від загального обсягу вантажів) вибухонебезпечних, хімічних, радіоактивних, легкозаймистих та інших небезпечних речовин. Найбільше аварій щороку відбувається на автомобільному транспорті. На дорогах України щорічно трапляються десятки тисяч автомобільних аварій і катастроф.

Примітка: Щодня в останні роки на автомобільних дорогах України гине 21 особа, причому частіше – пішоходи. Це один з найгірших показників рівня безпеки дорожнього руху в Європі. У ДТП в Україні гине 76% чоловіків і 24% жінок.

За період з 1984 по 2008 р. в Україні відбулося 51279 ДТП, травмовано 63354 людини, а за останні 25 років внаслідок ДТП в Україні загинуло 177996 людей. Показник смертності в ДТП в Україні на 100000 населення становить 21,5, що набагато менше, ніж у Єгипті (41,6), Казахстані (30,6), Росії (25,2).

У 2011 р. в Україні, за даними Асоціації безпеки дорожнього руху, зареєстровано 180 тис. ДТП, в яких загинуло 4800 осіб і травмовано близько 40 тис. осіб.

У 2012 р. в Україні відбулося близько 196,4 тис. ДТП, що є більше ніж на 10 тис. аварій, або на 5,5% більше, ніж в 2011 р. За минулий рік на українських дорогах загинуло 5094 людини. Найбільше загиблих – у Донецькій області – 440, в Луганській області загинуло 226 осіб, що на 10 осіб перевищує показник 2011 року. За добу по країні гинули в середньому 14 осіб. Травми отримали в 2012 році понад 37,5 тис. осіб Найчастіше люди гинули за наїздів на пішоходів та зіткнення.

Щорічно збитки від ДТП, завдані економіці України, оцінюються в 5 млрд. доларів.

Дивитись ДТП

Особливу небезпеку представляють аварії на залізничному транспорті. Залізницею перевозиться величезний потік пасажирів звичайним і швидкісним залізничним транспортом, а також небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухонебезпечних речовин.

Загроза виникнення аварій на залізничному транспорті зростає у зв'язку з недостатнім оновленням основних фондів усіх видів транспорту, значним зносом (50% і більше) транспортних засобів, використовування транспортних засобів, що підлягають списанню.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах, особливо у літній період, коли в обмеженому просторі вагона перебуває величезна кількість людей. Сумна статистика загиблих на залізничному транспорті: в 1986 р. на Уралі (Росія), загинуло понад 300 пасажирів внаслідок вибуху газу на одному з магістральних трубопроводів і перетині вогнища вибуху двома пасажирськими потягами.

Дивитись Аварії на залізничному транспорті

Збільшуються масштаби перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом. Аварії і катастрофи повітряних суден найбільш характерні для моменту запуску двигунів, розбігу (5%), зльоту (12%), під час польоту (6%) і при посадці (73%).

Статистика смертельних катастроф в цивільній авіації за останні 6 десятиліть:

– 50- ті роки – 535 катастроф, загиблих 8290 осіб;

– 60- ті роки – 571 катастрофа, загиблих 13130 осіб;

– 70- ті роки – 616 катастроф, загиблих 15700 осіб;

– 80- ті роки – 438 катастроф, загиблих 11400 осіб;

– 90-ті роки – 475 катастроф, загиблих 12080 осіб

З початку 2000 р. по 1 жовтня 2011 року – понад 400 катастроф, більше 9000 загиблих.

Авіакатастрофа під Донецьком сталася 13 лютого 2013 р., в результаті якої літак АН - 24, що виконував рейс Одеса – Донецьк при заході на посадку не витримав посадочних режимів, злетів з смуги, перевернувся і розламався. Загинуло 5 пасажирів.

Дивитись Аварії на авіаційному транспорті

За даними Міністерства транспорту США, ризик загинути під час польоту на повітряному судні – 1 особа з 52,6 млн. Для порівняння, ризик смерті в ДТП – 1 особа з 7,6 млн., тобто, користуватися автомобільним транспортом в 7 разів небезпечніше, ніж повітряним.

На морському транспорті, як і на всіх інших видах транспорту, можливі аварії, катастрофи з ризиком для життя людей. У світі щорічно відбуваються аварії на 8000 кораблях, при цьому в морській безодні зникають до 200 морських судів. Безпосередньо небезпеки на морі під час аварії зазнають життя до 6000 людей, з яких близько 2000 гине.

Як і в авіації, більшість аварій відбувається з вини людського фактора. Помилки капітанів команд призвели до загибелі технічно справних кораблів «Михайло Ломоносов» та «Адмірал Нахімов».

Дивитись Аварії на морському транспорті





Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 6062 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.01 с)...