Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки

дивитись Основні види НС техногенного характеру

дивитись Техногенні НС

Щорічно в Україні аварії і катастрофи забирають життя близько 50 тис. осіб. Найбільше число аварій і катастроф відбувається в Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Одеській областях.

У відповідності з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі і дуже важкі аварії. Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами.

До небезпечних техногенних аварій відносять:

• аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин (аміаку, хлору, соляної та азотної кислот, скрапленого газу та інших речовин);

• аварії з виходом (загрозою викиду) радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

• аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних біологічних речовин в навколишнє середовище;

• раптове обвалення будівель, споруд різного призначення, порід;

• пожежі, вибухи у спорудах, на комунікаціях, на технологічному обладнанні промислових об'єктів;

• транспортні аварії (катастрофи);

• аварії на електроенергетичних системах;

• аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

• аварії на очисних спорудах;

• гідродинамічні аварії.

Аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин:

Хімічна аварія – це аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що супроводжується протокою або викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) і призводить до хімічного зараження навколишнього середовища.

Викид – це вихід з технологічних установок та місткостей при розгерметизації за короткий проміжок часу НХР.

Протока – витікання НХР з технологічних установок при розгерметизації ємкостей.

Крім того, НХР можуть утворювати токсичні речовини при вибухах і пожежах, здатні існувати в навколишньому середовищі до декількох діб. Летальний результат залежить від властивостей НХР, токсичної дози і може наступати миттєво або через деякий час після отруєння.

У 140 містах та 46 населених пунктах України функціонують 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287000 об'єктів використовують у своєму процесі НХР. В зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів мешкає близько 12 млн. осіб, 321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) відноситься до першого ступеня хімічної небезпеки.

Дивитись Аварія на ХНО

Аварії з викидом радіоактивних речовин (РАР) в навколишнє середовище:

Радіаційна аварія – це аварія, що супроводжується прямим або непрямим радіаційним впливом на людину і навколишнє середовище з рівнями, що перевищують допустимі межі РАР на поверхні, всередині матеріалу, в повітрі, в тілі людини.

Потенційними джерелами радіаційних аварій є радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО): АЕС, підприємства ядерного паливного циклу, атомні енергетичні установки виробничого і дослідного призначення. До радіаційних аварій відносять також аварії транспортних засобів і космічних апаратів з ядерними установками або вантажем радіоактивних речовин на борту, аварії при промислових або випробувальних ядерних вибухах.

На території України розміщено:

– близько 8000 різних організацій і підприємств, діяльність яких призводить до появи і накопиченню радіоактивних відходів (РАВ), в яких перебувають близько 100 тис. джерел іонізуючих випромінювань;

– діють 4 АЕС з 16-ядерними реакторами; 2 дослідні реактори (у м. Києві та м. Севастополі).

Запоріжська АЕС	Південно-Українська АЕС	Рівенська АЕС	Хмельницька АЕС	Чорнобильська АЕС (недіюча)

Джерелами РВ і місцями їх концентрації в Україні є:

– ЧАЕС (накопичено 70 тис. м³ РАВ);

– зона відчуження ЧАЕС (близько 1,1 млрд. м³ РАВ);

– уранодобувна і переробна промисловість.

За масштабом радіаційні аварії (РА) розподіляються на промислові та комунальні.

До промислових належать аварії, наслідки яких не поширюються за межі приміщень та на територію об'єкта, а аварійне випромінювання може отримати лише персонал.

Комунальними є радіаційні аварії, наслідки яких поширюються на прилеглі території.

Найбільшу небезпеку для людини при радіаційних аваріях на АЕС з продуктів поділу представляють благородні гази (легко переміщуються по реакторній будівлі і можуть вийти в навколишнє середовище); галогени (особливо йод, що володіє високою радіотоксичністю в тілі людини, тому що він концентрується в щитовидній залозі); лужні метали. Лужні метали, як і йод, вступають в реакцію з водою і після аварії переміщуються разом з нею. Найбільш небезпечним є ¹³⁷C_s, оскільки із-за великого періоду напіврозпаду він довго зберігається в навколишньому середовищі і представляє велику небезпеку.

На Чорнобильській АЕС 26.04.1986 р. стався вибух, який призвів до найбільшої в історії людства радіаційної катастрофи. Виникла зона забруднення в Україні, площею 28 тис. км² з населенням 1 млн. осіб. Забруднення радіонуклідами згодом виявили в 11 областях України, в яких проживає загалом 17 млн. осіб.

З 26 квітня по 6 травня 1986 р. при аварії на ЧАЕС в атмосферу було викинуто близько 1,9 1018 Бк, або 63 кг радіонуклідів, що становить 3,5% кількості радіонуклідів у реакторі на момент аварії. Для порівняння, при вибуху атомної бомби потужністю 20 кт, скинутої на Хіросіму у 1945 р., утворилося 740 г РР.

В 1957 р. на підприємстві «Маяк» у Челябінській області стався вибух ємності з радіоактивними відходами. В атмосферу було викинуто 20 млн. Ки радіоактивних речовин, зона забруднення перевищила 23 тис. км², що перевищує площу зони відчуження після аварії на ЧАЕС.

До 2012 р. чорнобильською радіацією опинилися вражені майже 54,6 тис. км² території 11 областей (9% території України) – площі розміром з Хорватію або половину Болгарії з населенням 2,2 млн. осіб, з них 0,5 млн. осіб – діти. Територія у 155 тис. км² трьох країн (України, Білорусії і Росії) з населенням 7,1 млн. осіб, в тому числі і 3 млн. дітей, до цих пір вважається забрудненою.

Дивитись Безпека при радіаційних аваріях

До транспортних аварій (катастроф) відносяться аварії, сходи вантажних і пасажирських поїздів, авіаційні події, дорожньо-транспортні пригоди та автомобільні катастрофи. Транспорт в Україні є одним з основних видів небезпек. Людина, що користується послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпечності. Транспортом громадського користування щороку в Україні перевозиться близько 3 млрд. т вантажів, у тому числі велика кількість небезпечних. На вантажні перевезення випадає 60 % залізничного транспорту, 26% – на автомобільний і 14% – на річковий та морський. Величезну небезпеку для життя і здоров'я людей криють у собі перевезення (до 15% від загального обсягу вантажів) вибухонебезпечних, хімічних, радіоактивних, легкозаймистих та інших небезпечних речовин. Найбільше аварій щороку відбувається на автомобільному транспорті. На дорогах України щорічно трапляються десятки тисяч автомобільних аварій і катастроф.

Примітка: Щодня в останні роки на автомобільних дорогах України гине 21 особа, причому частіше – пішоходи. Це один з найгірших показників рівня безпеки дорожнього руху в Європі. У ДТП в Україні гине 76% чоловіків і 24% жінок.

За період з 1984 по 2008 р. в Україні відбулося 51279 ДТП, травмовано 63354 людини, а за останні 25 років внаслідок ДТП в Україні загинуло 177996 людей. Показник смертності в ДТП в Україні на 100000 населення становить 21,5, що набагато менше, ніж у Єгипті (41,6), Казахстані (30,6), Росії (25,2).

У 2011 р. в Україні, за даними Асоціації безпеки дорожнього руху, зареєстровано 180 тис. ДТП, в яких загинуло 4800 осіб і травмовано близько 40 тис. осіб.

У 2012 р. в Україні відбулося близько 196,4 тис. ДТП, що є більше ніж на 10 тис. аварій, або на 5,5% більше, ніж в 2011 р. За минулий рік на українських дорогах загинуло 5094 людини. Найбільше загиблих – у Донецькій області – 440, в Луганській області загинуло 226 осіб, що на 10 осіб перевищує показник 2011 року. За добу по країні гинули в середньому 14 осіб. Травми отримали в 2012 році понад 37,5 тис. осіб Найчастіше люди гинули за наїздів на пішоходів та зіткнення.

Щорічно збитки від ДТП, завдані економіці України, оцінюються в 5 млрд. доларів.

Дивитись ДТП

Особливу небезпеку представляють аварії на залізничному транспорті. Залізницею перевозиться величезний потік пасажирів звичайним і швидкісним залізничним транспортом, а також небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухонебезпечних речовин.

Загроза виникнення аварій на залізничному транспорті зростає у зв'язку з недостатнім оновленням основних фондів усіх видів транспорту, значним зносом (50% і більше) транспортних засобів, використовування транспортних засобів, що підлягають списанню.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах, особливо у літній період, коли в обмеженому просторі вагона перебуває величезна кількість людей. Сумна статистика загиблих на залізничному транспорті: в 1986 р. на Уралі (Росія), загинуло понад 300 пасажирів внаслідок вибуху газу на одному з магістральних трубопроводів і перетині вогнища вибуху двома пасажирськими потягами.

Дивитись Аварії на залізничному транспорті

Збільшуються масштаби перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом. Аварії і катастрофи повітряних суден найбільш характерні для моменту запуску двигунів, розбігу (5%), зльоту (12%), під час польоту (6%) і при посадці (73%).

Статистика смертельних катастроф в цивільній авіації за останні 6 десятиліть:

– 50- ті роки – 535 катастроф, загиблих 8290 осіб;

– 60- ті роки – 571 катастрофа, загиблих 13130 осіб;

– 70- ті роки – 616 катастроф, загиблих 15700 осіб;

– 80- ті роки – 438 катастроф, загиблих 11400 осіб;

– 90-ті роки – 475 катастроф, загиблих 12080 осіб

З початку 2000 р. по 1 жовтня 2011 року – понад 400 катастроф, більше 9000 загиблих.

Авіакатастрофа під Донецьком сталася 13 лютого 2013 р., в результаті якої літак АН - 24, що виконував рейс Одеса – Донецьк при заході на посадку не витримав посадочних режимів, злетів з смуги, перевернувся і розламався. Загинуло 5 пасажирів.

Дивитись Аварії на авіаційному транспорті

За даними Міністерства транспорту США, ризик загинути під час польоту на повітряному судні – 1 особа з 52,6 млн. Для порівняння, ризик смерті в ДТП – 1 особа з 7,6 млн., тобто, користуватися автомобільним транспортом в 7 разів небезпечніше, ніж повітряним.

На морському транспорті, як і на всіх інших видах транспорту, можливі аварії, катастрофи з ризиком для життя людей. У світі щорічно відбуваються аварії на 8000 кораблях, при цьому в морській безодні зникають до 200 морських судів. Безпосередньо небезпеки на морі під час аварії зазнають життя до 6000 людей, з яких близько 2000 гине.

Як і в авіації, більшість аварій відбувається з вини людського фактора. Помилки капітанів команд призвели до загибелі технічно справних кораблів «Михайло Ломоносов» та «Адмірал Нахімов».

Дивитись Аварії на морському транспорті