Мікроклімат робочої зони і нормалізація його показників

Суттєво впливає на стан організму людини, її працездатність мікроклімат в виробничих приміщеннях, що проявляється діючими на організм людини співвідношенням температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

Мікроклімат виробничих приміщень в основному впливає на тепловий стан організму та його теплообмін з навколишнім середовищем.

Нормальне протікання фізіологічних процесів в організмі важливе лише тоді, коли видане організмом тепло безперервно відводиться в навколишнє середовище. Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище відбувається трьома засобами (шляхами): конвекцією, випромінюванням та випаровуванням.

Зниження температури при всіх інших однакових умовах призводить до росту тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання та може призвести до переохолодження організму. При високій температурі практично все тепло, котре виділяється, віддається в навколишнє середовище випаровуванням поту.

Недостатня вологість приводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересиханню та ерозії, забрудненню хвороботворними мікробами.

Знезараження організму на % викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору.

Підвищення швидкості руху повітря сприяє посиленню процесів тепловіддачі конвекцією та випаровуванням поту.

Довготривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення тепла в організмі та до гіпертермії.

При низькій температурі, значній швидкості і вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія).

Параметри мікроклімату також суттєво впливають на продуктивність праці та травматизм.

Основним нормативним документом, котрий визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99. Вказані в ДСН параметри нормуються для робочої зони.

Робочою зоною називається простір, обмежений навколишніми конструкціями висотою 2 м над рівнем підлоги або площадки, на якій знаходиться місце працюючих.

За наявності шкідливих факторів на робочих місцях повинні бути передбачені системи відсмоктувачів, витяжок, вентиляції, що зменшують нагромадження шкідливих факторів у приміщенні. Робочі місця повинні бути освітлені, мати сидіння й ін. зручні пристосування для комфортної роботи.

Тиск повітря в робочій зоні повинен бути в межах 760 мм. рт. ст. падіння на 140 мм. рт. ст. викликає ознаки кисневої недостатності. Нормальний відсоток кисню 19,5 – 20 %.

У випадках, коли вміст кисню у повітрі <16% і фільтри не забезпечують необхідного захисту, застосовують ізолюючі дихальні апарати.

При неможливості з технологічних, технічних і економічних причин забезпечити оптимальні норми необхідно виконати припустимі норми згідно з ДСН і ГДК. Виходячи з цього, роботи поділяються на категорії: 1 – легкі фізичні, 2 – середньої ваги і 3 – важкі. Для кожної категорії ваги установлюються відповідні , вологість, швидкість руху повітря для двох періодів року, – теплий із середньої зовнішнього повітря вище і холодний з і нижче.

Наприклад: в холодний час при категорії важкості праці ІІ а (середньої важкості) допустима температура (t ºC) на постійних робочих місцях повинна бути 17-23 ºC, відносна вологість повітря 75 %, а швидкість руху повітря не більше 0,3 м/с.

В теплий період ці параметри становлять: температура 18-27 ºC, вологість 55 %, швидкість руху повітря 0,2-0,4 м/с.

Температуру повітря виміряють в декількох точках робочої зони, як правило, на рівні 1,3-1,5 м від підлоги у різний час.

До заходів щодо оздоровлення повітряного середовища відносяться:

· механізація й автоматизація виробничих процесів, дистанційне управління ними у випадку виділення на робочому місці великої кількості пилу, газу, інтенсивної конвенції й ін., а також при великій фізичній напрузі;

· виключення або зменшення шкідливих факторів, вводячи нешкідливі технологічні процеси роботи;

· герметизація обладнання і технологічних процесів (атомні станції);

· ізоляція ділянок у цеху, що мають шкідливі виділення (зварювального, травильне відділення і т.д.);

· ретельне і систематичне прибирання приміщень;

· профвідбір працюючих, медогляди;

· встановлення особливого режиму роботи і відпочинку (скорочений робочий день);

· санітарно-технічне пропагування і навчання безпечним методам роботи;

· захист від джерел випромінювання;

· вентиляція, кондиціонування й опалення приміщень.