Велика Британія

Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість втратила іноземні ринки для ряду товарів. Водночас німецькі, американські товари, що були якіснішими та дешевшими, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Спостерігався застій у техніці. Фабрична індустрія працювала на застарілому обладнанні. Модернізація техніки відбувалася повільно, оскільки була складною та дорогою справою. Гальмівну роль відігравала монополія на експлуатацію колоній, що забезпечувала високі прибутки при застарілій техніці. Продукція нових галузей становила лише 6,5 % всієї промислової продукції країни. Так,у світовому електротехнічному виробництві частка Великої Британії становила 13, а Німеччини — 32 %.

У 1913 p. англійські заводи виготовляли лише 34 тис. автомобілів. Розвиток нових і технічне переобладнання старих галузей вимагали значних інвестицій. Проте капітали не вкладались у розвиток національної промисловості, а експортувались: досягнувши у 1913 p. 4 млрд. ф. ст., вони давали 5 % річних. Щорічний прибуток англійських рантьє (8 млн. осіб) становив 200 млн. фунтів ст. Загострилася проблема постачання сировини для нових галузей промисловості. Негативну роль відігравала політика протекціонізму з боку США, Німеччини, Франції. На 10–15 років пізніше почалося акціонування промисловості та утворення корпорацій. Проте у структурі англійської промисловості відбувалися якісні зміни так само, як і у США, Німеччині. Але за кількісними показниками індустріалізація у Великій Британії відбувалася повільно й непослідовно.

Знизилися темпи економічного розвитку. Порівняно високі темпи характеризували важку промисловість, особливо нові галузі: сталеливарну, електротехнічну, хімічну. У 7 разів збільшився обсяг залізничних перевезень (1 200 млн т). Зросла роль машинобудування. Із традиційних галузей модернізувалося суднобудування.

За 1870–1913 pp. тоннаж суден подвоївся, чистий дохід судноплавства досяг 94 млн ф. ст., 3/5 нових кораблів світу будувалося у Великій Британії. Протягом 1870–1913 pp. порівняно з американськими та німецькими незначними були темпи видобутку вугілля (в 2,6 раза), виплавка чавуну (в 1,7 раза), споживання бавовни (в 1,8 раза). На початку XX ст. за вартістю продукції легка промисловість переважала важку в 1,7 раза.