З грошовими коштами на поточному рахунку 1 страница

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн..
Дт	Кт
	Здано в банк із каси: - виручка від реалізації продукції; - отриманий аванс за готову продукцію; - сума невикористаного авансу на відрядження
	Зарахована на поточний рахунок короткостроковий кредит банку
	Отримано з банку в касу на виплату з/плати
	Перераховано з поточного рахунку постачальникам за отриману сировину
	Перераховано з поточного рахунку податки
	Сплачено з поточного рахунку аванс постачальникам; Відображено податковий кредит по ПДВ (при наявності податкової накладної)
	Отримано на поточний рахунок аванс від покупців; Відображено податкове зобов’язання по ПДВ (при наявності податкової накладної)

Облік по операціях на поточному рахунку у банку відображається у накопичувальних відомостях. При різних формах ведення обліку сутність їх однакова. В одній частині відображається інформація про надходження на рахунки грошових коштів, у іншій - про вибуття.

Підставою для складання цих регістрів обліку слугують виписки банків і додані до них розрахункові документи, що підтверджують зарахування на рахунки, або списання з рахунків грошових коштів (платіжні доручення, вимоги тощо.)

Дані з кожної виписки банку одним рядком заносяться в першу та другу частину накопичувального документу.

При журнально-ордерній формі обліку облік операцій на поточному рахунку ведеться у Журналі-ордері 1 (за кредитом рах. 31) і відомості 1.1 (за дебетом рах. 31).

Залишок грошових коштів визначається за принципом визначення сальдо на активному бухгалтерському рахунку.

По закінченні місяця в облікових регістрах по рахунку 31 обчислюються підсумки по кореспондуючих рахунках і звіряються з оборотами по цих рахунках відображеними в інших облікових регістрах в кореспонденції з рахунком 31. Відмітки про проведену звірку заносяться в строку “відмітка”, а потім обороти за місяць переносяться у Головну книгу.

Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають рахунки в іноземній валюті. Для кожного найменування іноземної валюти відкривається окремий рахунок у банку.

Синтетичний облік готівки у касі ведеться на рахунку 30 «Каса», який має субрахунки: Рахунок активний, по дебету відображається надходження готівки у касу, по кредиту – її списання з каси. Аналітичний і синтетичний облік готівки ведеться в розрізі окремих валют:

301 «Каса в національній валюті»;

302 «Каса в іноземній валюті».

Грошові документи обліковуються на рахунку 33 «Інші грошові кошти».

Для ведення синтетичного обліку касових операцій вповноважений бухгалтер веде накопичувальні відомості руху готівки, яка має дві частини: в одну заносяться залишок готівки на початок місяця та дані про надходження готівки за кожний робочий день протягом місяця, в другу - дані про вибуття готівки за кожний робочий день протігом місяця. Ці дані переносяться із касових звітів в кінці кожного робочого дня: однією строкою в першу частину відомості на суму, що надійшла протягом дня і однією строкою в другу частину відомості на суму, що вибула протягом дня, в кореспонденції з відповідними бухгалтерськими рахунками.

Таким чином, по закінченні місяця у накопичувальних відомостях інформація про надходження і вибуття готівки повинна бути представлена кількістю строк, що дорвнюють кількості касових звітів прийнятих від касира. Дані у відомості підсумовуються по вертикалі і горизонталі для перевірки правильності записів.

Підсумки і є оборотами сум готівки за місяць: по надходженню - оборот по дебету рах. 30, по вибуттю - оборот по кредиту рах 30. Додаючи до залишку на початок місяця оборот по дебету рах 30 за місяць та вираховуючи оборот по кредиту рах 30 за місяць визначається залишок готівки на кінець поточного місяця. Він повинен дорівнювати залишку у останньому касовому звіті поточного місяця.

3. Касова дисципліна та санкції за її порушення

Касир повинен дотримуватись вимог щодо забезпечення касової дисципліни, порушення яких передбачає штрафні санкції до підприємства і до самого касира.

Основні з них:

1. Сума платежу готівкою одного підприємства (або ПП) іншому протягом одного робочого дня за одним або кількома платіжними документами не повинна перевищувати 10 тис.грн. Ці вимоги застосовуються і до корпоративних карток.

2. Залишок у касі на кінець кожного робочого дня не повинен перевищувати встановлений на поточний рік ліміт по касі.(Штраф у 2-кратному розмірі перевищення ліміту за кожен день перевищення).

3. Готівка отримана у касу повинна бути оприбуткована первинним документом (прибутковим ордером). (За неоприбуткування або часткове неоприбуткування готівки – штраф у 5-ти кратному розмірі неоприбуткованої суми).

4. Передбачені фінансові санкції за порушення порядку використання готівки підзвітними особами:

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки – в размірі 25% виданої під звіт суми;

- у випадку видачі під звіт готівки без повного звіту такої особи за раніше отримані кошти – 25% суми, що видається.

Якщо ці порушення здійснюються одночасно, застосовується і перша, и друга санкції.

При тичмчасовій відсутності касира (хвороба, відрядження тощо) усі цінності у касі перераховуються у присутності головного бухгалтера і керівника (або комісією) та передаються іншій особі, яка за наказом керівника виконуватиме обов’язки касира.

З метою контролю за дотриманням касової дисципліни за розпорядженням керівника у касі один раз на місяць проводиться раптова інвентаризація готівки, яка оформляється актом. Здійснює інвентаризацію постійно діюча комісія з трьох осіб під головуванням головного бухгалтера, яка затверджується наказом керівника в наказі про організацію бухгалтерського обліку.

Дотримання вимог ведення касових операцій перевіряють також вповноважені на це органи (ДПІ, контрольно-ревізійна служба, МВС, комерційні банки і фіноргани).

4. Види і оцінка дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - борги, що не повернули підприємству його контрагенти (дебітори)

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідлк минулих подій заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи.

Дебіторська заборгованість відображає у вартісному виразі тимчасово вивільнені активи (вартість відвантаженої і не оплаченої готової продукції, товарів, наданих послуг і виконаних робіт, або суму виданої в підзвіт готівки, звіт про використання якої ще не складено, а невикористана сума ще не повернута, або суми належні до відшкодування матеріальних збитків завданих підприємству, суми штрафів, пені належні підприємству за порушення угод тощо). Порядок відображення інформації в обліку і фінансовій звітності про дебіторську заборгованість викладено у ПБО 10 “Дебіторська заборгованість”. Така заборгованість відображається в активі Балансу.

Дебіторська заборгованість визнається активом у разі, якщо:

- від повернення боргів підприємство отримає економічну вигоду у майбутньому;

- може бути визначена достовірна її сума.

Для цілей бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість ділиться на:

Ø довгострокову - яка не виникає в ході нормального операційного циклу та строк її погашення після 12 місяців з дати балансу.

Ø поточна - яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виготовленої з них продукції або товарів і послуг.

Аналітичними рахунками у розрахункових операціях є конкретні дебітори за їх назвами, найменуваннями, прізвищами.

Аналітичний облік розрахункових операцій ведеться в розрізі окремих дебіторів та за кожним окремим первинним розрахунковим документом з метою прослідковування дати виникнення заборгованостей та строків їх погашення.

За журнально-ордерною формою обліку розрахунки з дебіторами ведуться у журналі 3 - у відомостях аналітичного обліку. До них заносяться залишки по кожному аналітичному рахунку на початок місяця із відомостей минулого місяця і протягом місяця реєструються операції з кожного первинного документу, що засвідчує виникнення дебіторської заборгованості або її погашення.

Таку інформацію у відомостях доцільно групувати за кожним окремим контрагентом в розрізі окремих первинних документів для контролю за своєчасним погашенням боргів по кожному документу їх виникнення. Протягом місяця суми операцій за дебетом розрахункових рахунків, записуються в ліву частину певної відомості, а за кредитом – у праву частину в кореспонденції з відповідними рахунками. В кінці місяця підсумовуються дебетові і кредитові обороти за кожним аналітичним рахунком та обчислюється залишок по рахунку на кінець місяця. Залишок обчислений за підсумками усіх аналітичних рахунків певної відомості, становить залишок по синтетичному рахунку.

Таблиця 9.4

Призначення відомостей аналітичного обліку розрахунків

з дебіторами до Ж.О. №3 при журнально-ордерній формі затвердженій наказом МФУ № 356

№з/п	Інформація для заповнення регістрів аналітичного і синтетичного обліку	Назва регістрів
	Облік розрахунків з покупцями та замовниками, рах. 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками	Відомість аналітичного обліку 3.1.розрахунків з покупцями і замовниками (ж.о №3)
	Облік розрахунків з різними дебіторами по субрах. 371 “Розрахунки за виданими авансами”, 375 “Розрахунки по відшкодуванню збитків”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”	Відомість 3.2. аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (ж.о №3)
	Облік розрахунків за векселями, рах. 34 «Короткострокові векселі отримані»	Відомість 3.4.аналітичного обліку розрахунків за векс елями (ж.о №3)
	Облік розрахунків з бюджетом, рах 64 “Розрахунки по податках і платежах”	Відомість 3.6.аналітичного обліку розрахунків з бюджетом (ж.о №3)

1. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Аналітичний облік з покупцями та замовниками ведеться у відомосятях аналітичного обліку за кожним конкретним покупцем і замовником та за кожним конкретним документом, по якому виникають та погашаються борги.

Синтетичний облік таких розрахунків ведеться на рахунках.

36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”;

70 “Доходи від реалізації”;

37 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

68 «Розрахунки за іншими операціями».

На момент відвантаження продукції, товарів (робіт, послуг) без попередньої оплати, на підставі первинних документів, що підтверджують передачу права власності або факт виконання робіт, надання послуг, складається бухгалтерська проводка на продажну вартість з ПДВ:

Дт 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”;

Кт 70 “Доходи від реалізації”.

Одночасно при наявності податкової накладної відображаються розрахунки по податковому зобов’язанню з ПДВ на суму податку на додану вартість у продажній вартості продукції:

Дт 70 “Доходи від реалізації”;

Кт 641 «Розрахунки по податках» субрахунок 6411 «Розрахунки за ПДВ».

Приклад: ПП “Онікс” відвантажило продукцію покупцю без попередньої оплати на суму 63990 грн.. (в т. ч. ПДВ 20% - 10665 грн.):

Дт 36 Кт 701 63990 (на всю суму з ПДВ).

При наявності податкової накладної додатковий запис:

Дт 701 Кт 6411 10665 грн. (на суму податкового зобов’язання з ПДВ).

Після оплати покупцем отриманої продукції, товарів (робіт, послуг) складається проводка:

Дт 31, 30 Кт 36 на суму оплати 63990 грн.

У випадку, коли покупець (замовник) перераховує аванс на умовах попередньої оплати (сума авансу перераховується з ПДВ.), отримувач коштів застосовує субрахунок 681 “Розрахунки за авансами отриманими» і складає бухгалтерську проводку:

Дт 311, 301 Кт 681 на всю отриману суму з ПДВ 63990 грн.

При наявності податкової накладної та дотриманих вимог її заповнення складає додаткову проводку на суму податкового зобов’язання:

Дт 643 Кт 6411 на суму ПДВ 10665 грн.

На підставі первинного документу про відвантаження продукції здійснюється запис:

Дт 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”

Кт 701“Доходи від реалізації”.

На продажну вартість відвантаженої готової продукції з ПДВ 63990 грн. Одночасно закривається рахунок 643 на суму ПДВ у складі продажної вартості:

Дт 701 “Доходи від реалізації» Кт 643 «Податкове зобов’язання» на суму 10665 грн.

З метою списання кредиторської заборгованості, що виникла на момент отримання авансу як зобов’язання відвантажити готову продукцію на суму авансу, яка вже по суті погасилась при відвантаженні продукції, необхідно скласти відповідний бухгалтерський запис.

На суму погашення боргу по отриманому авансу здійснюється «рокіровка» рахунків. Тепер по Дт 681 “Розрахунки за авансами отриманими» і Кт 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” показують суму погашення боргу, включая ПДВ - 63990 грн.

2. Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітна особа – це працівник підприємства, що оформлений на роботу за договором трудової угоди та якому за розпорядженням або наказом керівника підприємства із каси видається готівка на відрядження, або господарські потреби, чи на закупівлю вторсировини (у разі, коли підприємство займається її закупівлею та продажем).

В підзвіт готівка видається з каси на підставі наказу чи розпорядження керівника підприємства. Після закінчення операцій, на які видавались кошти, підзвітна особа повинна скласти звіт за типовою формою затвердженою наказом ДПАУ. Для засвоєння порядку обліку розрахунків з підзвітними особами необхідно ознайомитись з основними положеннями нормативних документів, що регулюють порядок видачі готівки під звіт, складання звітів про їх використання та дотримання розрахункової дисципліни, а саме: Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, Інструкцію про службові відрядження у межах України та за кордон, Постанову КМУ “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”, Порядок складання звіту про використання коштів наданих на відрядження або під звіт тощо.

Звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, складається за типовою формою затвердженою наказом ДПА України від 19.09.03р. № 440 фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм на вказані цілі.

Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім:

- “Звіт перевірено”, “Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером”, бухгалтерських проводок, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти;

- доцільності проведених витрат та “Звіт затверджено”, які підписуються керівником (податковим агентом).

На зворотній стороні Звіту перераховуються усі документи, що підтверджують витрати та здаються до бухгалтерії разом із Звітом.

Затверджена керівником сума витрат в залежності від напрямків її використання збільшує розмір витрат підприємства, або включається до вартості придбаних за ці кошти товарно-матеріальних цінностей (за виключенням податку на додану вартість - ПДВ). Сума ПДВ на підставі наданих виправдовуючих документів про витрати, якщо вони безпосередньо були пов’язані з господарською діяльністю, відноситься до податкового кредиту, тобто зменшує суму ПДВ належну в цьому звітному періоді до перерахування у бюджет.

Звіт про використання коштів повинен надаватись (а невикористана готівка повинна бути повернута у касу) у встановлені нормативними документами, терміни:

- використану (невикористану) на господарські потреби – на наступний день після видачі готівки з каси в підзвіт, завершує виконання цивільно-правової дії для підприємства, на виконання якої було видано аванс;

- використану (невикористану) на відрядження – протягом трьох банківських днів наступних за днем, у якому підзвітна особа повернулась з відрядження.

За порушення цих термінів передбачені штрафні і фінансові санкції з підприємства та підзвітної особи

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться окремо по кожній фізичній особі (за прізвищами) у відомостях аналітичного обліку.

На початок місяця у відомості відображаються суми, по яких підзвітна особа ще не відзвітувала, або які не повернула до каси, або заборгованість підприємства підзвітній особі у разі, якщо затверджена у звіті сума не повністю виплачена підзвітній особі на кінець місяця.

Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Рахунок активно-пасивний. По дебету відображаються суми видані з каси в підзвіт, по кредиту - погашення заборгованості на підставі затвердженого звіту або повернення до каси невикористаної суми авансу. Залишок на рахунку може бути дебетовим, кредитовим, або і дебетовим і кредитовим одночасно.

Якщо у сумі затвердженого звіту є податок на додану вартість, відносити його до витрат, або до вартості придбаних цінностей при постановці їх на облік, не можна.

Відшкодування витрат на відрядження:

Витрати на проїзд під час відрядження у межах України відшкодовують в розмірі:

- вартості проїзду до місця відрядження і назад повітряним, залізничим, водним, автомобільним транспортом загального користування (крім таксі);

- вартості постільних речей у поїздах;

- вартості послуг за придбання проїзних документів;

- страхових платежів на транспорт;

- вартості проїзду місцевим транспортом за місцем відрядження (маршрут руху погоджують із керівником).

Приклад 1: Директор підприємства Бойко П.С. знаходився у відрядженні в м. Києві по загальногосподарських питаннях. До Звіту про використання коштів він додав проїзні квитки до м. Києва вартістю 95,60 грн.. (в т.ч. ПДВ 12,15 грн..) і обратно з м. Києва до м. Дніпропетровська вартістю 100,18 грн.. (в т.ч. ПДВ 13,54 грн..).

Згідно Постанови КМУ № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” (із змінами та доповненнями), до затвердження буде прийнята уся сума вартості проїзду залізничим транспортом. Однак до витрат підприємства включають суму без ПДВ. Сума ПДВ повинна відноситись на розрахунки з податкового кредиту.

Витрати на проживання відшкодовують у сумі:

- фактичної вартості проживання;

- оплати за бронювання місць у готелі, але не більше 50% його вартості за один день;

- оплати побутових послуг: прання, чищення, прасування одягу, ремонт і чищення взуття, користування холодильником, телевізором (крім каналів, за користування яких справляють окрему плату).

Приклад 2: Директор підприємства Бойко П.С. проживав під час відрядження у готелі. До Звіту він надав квитанцію про проживання з 09.07.2007р. по 12.07.2007р. (4 доби). Під час проживання він користувався додатковими послугами готелю: одноразовим щоденним харчуванням, телевізором, прасуванням одягу. Вартість проживання за 4 доби склала 660,00 грн.. (в т.ч. ПДВ 110,00 грн..). Згідно норм витрат на відрядженя до затвердженої суми у Звіті має включитись уся сума в розмірі 660,00 грн.. Однак до витрат включають суму без ПДВ. Сума ПДВ повинна відноситись у податковий кредит.

Добові

Окрему категорію витрат на відрядження становлять добові (компенсація). Оплату добових проводять за всі дні відрядження, включаючи вихідні, святкові, неробочі дні, дні вимушеної зупинки.

Таблиця 9.5

Розмір добових витрат у межах України

Норми добових витрат (у гривнях)	Залежно від включення у рахунки готелів витрат на харчування
25,00	витрати на харчування не включено
20,00	включено одноразове харчування
15,00	включено дворазове харчування
10,00	включено триразове харчування

При цьому день виїзду та день приїзду вважають двома днями відрядження. Якщо у посвідченні про відрядження немає відміток про відрядження, добові не виплачують. Якщо працівник відряджений у населений пункт, звідки він має можливість щодня повертатися до місця постійного проживання, або тривалість відрядження становить один день, добові виплачуються за цілий день. Розмір добових залежить від того, чи харчувався відряджений у готелі, де він проживав і чи включена вартість харчування до вартості проживання у готелі.

За одну добу приймається день від’їзду та за одну добу приймається день повернення.

Приклад 3: Директор підприємства Бойко П.С. виїхав у відрядження до м. Києва 08.07.2007р. о 22 год. 55 хв., а повернувся 13.07.2007р. о 19 год. У відрядженні працівник перебував 6 діб. Проживав у готелі чотири доби. До рахунка готелю включено одноразове харчування (щодня за час проживання). Сума добових становить 130, 00 грн..:

4 доби (проживання у готелі) Х 20,00 грн.. = 80,00 грн..

2 доби (у дорозі) Х 25 грн.. 00 коп. = 50 грн..00 коп.

Оскільки добові – це компенсація, яка не має змісту операції продажу, то вона вся відноситься до витрат підприємства і податку на додану вартість в її складі бути не може.

Приклад 4: На підставі усіх трьох вище наведених прикладів, можна визначити загальну суму відшкодування витрат на відрядження директора підприємства Бойко П.С. та скласти кореспонденцію рахунків у Звіті:

- витрати на проїзд - 195,78 грн.. (в т. ч. ПДВ 25,69 грн..);

- проживання у готелі - 660,00 грн.. (в т.ч. ПДВ 110,00 грн..);

- добові - 130,00 грн.. (ПДВ не містить).

Загальна сума витрат на відрядження становить - 985,78 грн.. (в т.ч. ПДВ – 135,69 грн..).

У Звіті мають бути складені бухгалтерські проводки:

Дт 92 Кт 372 850,09 грн..

Дт 641 Кт 372 135,69 грн..

До затвердження вартості придбаних матеріальних цінностей приймаються витрачені кошти пов’язані із їх придбанням. Причому всі витрати повинні бути підтверджені первинними документами, які разом із звітом здаються до бухгалтерії.

3. Розрахунки за відшкодування завданих збитків

Для достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Наслідки інвентаризації можуть бути різними:

1. Відповідність даних інвентаризації даним обліку.

2. Надлишок запасів чи основних засобів.

3. Нестача запасів чи основних засобів.

У разі коли встановлена винна особа при нестачі цінностей, розмір збитків розраховується за формулою визначеною Порядком 116:

Суму збитків, що повинна відшкодувати винна особа обліковується на рах. 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”:

Дт 375 Кт 716 відображена заборгованість винної особи по відшкодуванню збитків;

Дт 301 Кт 375 отримана в касу сума відшкодування збитків;

Дт 661 Кт 375 утримана із з/плати сума відшкодування збитків;

Дт 375 Кт 642 нарахована сума до перерахуванню бюджету.

4. Облік розрахунків з різними дебіторами

Облік розрахунків з різними дебіторами ведеться у відомостях аалітичного обліку аналогічно розрахункам з іншими дебіторами і кредиторами. Для синтетичного обліку у Плані рахунків передбачено рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

Залишки по кожному аналітичному рахунку показують суми дебіторської заборгованості (боргів) конкретного контрагента підприємству на початок місяця. В процесі господарської діяльності борги можуть погашатись шляхом проведення розрахункових операцій і можуть виникати нові, в тому числі з новими котрагентами.

5. Розрахунок і облік резерву сумнівних боргів

Поточну дебіторську заборгованість класифікують за 3-ома ознаками:

1. За якою існує впевненість у погашенні її боржником. 2. За якою існує невпевненість у погашенні її боржником. 3. За якою не існує впевненості у погашенні її боржником.

В активі балансу на дату його складання можна відобразити всю суму лише тієї дебіторської заборгованості, яка відповідає першій умові. Якщо тільки з’являється невпевненість у погашенні боргу конкретним боржником, вона переводиться у другу групу і по такій заборгованості створюється резерв сумнівних боргів, за рахунок якого у майбутньому будуть погашатись не повернуті борги дебіторами.

Резерв сумнівних боргів формується за методиками наведеними у П(с)БО 10 "Дебіторська заборгованість" по кредиту синтетичного рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів"

Резерв сумнівних боргів створюється за рахунок витрат іншої операційної діяльності записом:

Дт 944 “Сумнівні та безнадійні борги”

Кт 38 “Резерв сумнівних боргів” на суму, яка визначається як добуток дебіторської заборгованості та коефіцієнту сумнівності боргів по кожній групі за 3-ма варіантами:

· на підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами її непогашення та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди;

· розрахунку коефіцієнту сумнівних боргів;

· визначення величинисумнівних боргів виходячі із питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт,послуг на умовах наступної оплати.

Найбільш застосовуваною є методика розрахунку резерву на основі класифікації дебіторської заборгованості та визначення коефіцієнта сумнівності. Основними правилами при цьому методі є такі:

Визначення величини резерва сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості

1. Підприємство самостійно визначає групи за строками непогашення поточної дебіторської заборгованості (0 30 дн; 31 – 60 дн.; 61 – 90 дн тощо). 2. Для визначення коефіцієнта сумнівності для спостереження обирає період (наприклад липень – грудень 2005р.). 3. Визначає суму фактично списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідної групи за н –ий місяць обраного для спостереження періоду (Б зн). 4. Визначає суму поточної дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець н – го місяця обраного для спостереження періоду. 5. Розраховує коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості (Кс).

Коли дебіторська заборгованість переходить у 3 тю групу, вона вважається безнадійною.

Податковим законодавством визначено яка саме заборгованість може вважатись безнадійною. Існують 4 причини.

1. Закінчення строку позовної давності.

2. Недостатність майна боржника для погашення боргу.

3. Дія форс-мажор.

4. Смерть або позбавлення волі боржника – фізичної особи-боржника.

Така дебіторська заборгованість списується з балансу після інвентаризації, письмового наказу і обгрунтування керівника та погашається за рахунок резерву сумнівних боргів проводкою:

Дт 38 Кт 361, 37, якщо не вистачає коштів резерву, додатково робиться запис:

Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” Кт 36, 37” на решту суми”.

Якщо сума списана, як безнадійна, а клієнт після цього повернув кошти, робиться зворотня проводка і отримання платежу відбувається звичайним способом.

Якщо повертаються борги, які ще не визнані безнадійними, а вважались сумнівним боргом:

Дт 30, 31, 15, 14 Кт 36, 37, а невикористана сума резерву за сумнівним боргом в кінці року при інвентаризації приєднується до доходів проводкою: