Історія виникнення та розвитку аквафітнесу

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІТНЕСІ І РЕКРЕАЦІЇ

Лекція №5

ХАРАКТЕРИСТИКА ФІТНЕС-ПРОГРАМ У ВОДІ

ПЛАН

Вступ

1. Історія виникнення та розвитку аквафітнесу

2. Мета і завдання занять

3. Основні напрямки та різновиди аквафітнесу

ЛІТЕРАТУРА

1.Білокопітова Ж.А. Основи Теорії шейпінгу. - К.: Науковийсвіт, 2000. - 32 с.

2.Іващенко Л.Я., Круцевич Т.Ю. Методикафізкультурно-оздоровчих занять. - К.: УГУФВС, 1994. - 126 с.

3.Купер До Аеробіка для гарного самопочуття: Пер. з англ. - 2-ге вид. доп.,перераб. - М.: Фізкультура і спорт, 1989. - 224 с.

4.Теорія і методика фізичного виховання том 2/Под ред.. Т.Ю. Круцевич.- К.: Олімпійська література, 2003. - 392с.

5.Теорія і методика фізичної культури/Под ред. Ю.Ф. Курамшина,В.І. Попова. - СПб.: СПбГАФК ім. П.Ф. Лесгафта, - 1999. - 374 с.

6.Хоулі Е.Т., Френкс Б.Д. Оздоровчий фітнес: Пер. з англ. - К.: Олімпійськалітература, 2000. - 368 с.

ЛЬВІВ -14

ВСТУП

Людина складається на 90% з води. Без їжі ми можемо прожити до чотирьох тижнів, а без води - не більше 3-4 діб. Вода має найважливіше значення для життя на Землі, більше того життя на Землі зародилося саме у воді.

Плавання завжди було популярним видом спорту. Мало знайдеться людей (і жінок в тому числі), які не люблять поніжитися в теплих хвилях ласкавого моря (а також річки, озера, ставка, на худий кінець, в хлорованих водах басейну).

Плавання - один з тих рідкісних видів спорту, який практично не має протипоказань, але зате має величезну користь. Плаванням можуть займатися люди будь-якого віку і статі. При плаванні відбувається поліпшення роботи практично всіх внутрішніх органів, розвивається серцево-судинна система, поліпшується кровообіг. Крім того плавання дозволяє розслабитися, знімає стрес, підвищує еластичність шкіри. При плаванні опір води відіграє роль масажиста, "опрацьовує" всі м'язи вашого тіла.

Історія виникнення та розвитку аквафітнесу

Аквааеробіка чи (аквафітнес) з'явилася приблизно 30 років тому, на хвилі буму розвитку фітнесу в Європі. Потім її дуже швидко перейняла Америка, що обожнює видавати подібні новинки за власні винаходи. Насправді хочу відзначити, що програми фізкультури у воді були відомі в Радянському Союзі, розробляли їх вчителі, але практикувалася така гімнастика в основному в дитячих групах з навчання плаванню. Отже, спочатку аквааеробіка виникла як легке (ощадне) навантаження для реабілітації хворих людей, ослаблених, з проблемами опорно-рухового апарату.

Про цілющу дію водних процедур було написано ще за 1500 років до н. е.. в індійській книзі Ріг веди: Десять переваг символічного очищення за допомогою води (хрещення в християнстві) – ясність розуму, свіжість, бадьорість, здоров'я, силу, красу, молодість, чистоту, приємний колір шкіри....

У стародавніх римлян зустрічаються описи свят на воді з театралізованими виставами, де від учасників вимагалося вміння не тільки добре плавати, а й зображати міфічні персонажі. Так, у Стародавньому Римі на Остійському озері щорічно в травні проводилися масові ігри та розваги, що отримали назву майюми. У програму цих ігор включалися і виступи на воді. Давньоримський поет Марціал зазначав, що юнаки та дівчата плавали у вигляді тритонів і німф, складаючи гарні хороводи на воді.

Ідея аквааеробіки вперше була описана в манускриптах Стародавнього Китаю. У ті часи, при навчанні східних єдиноборств, китайські ченці часто змушували своїх учнів, відпрацьовувати різкість і точність ударів у воді [1]. У 20-30-і роки нашого століття було поширене так зване хороводне плавання, або фігурне марширування у воді, під супроводом духового оркестру. Ці виступи не мали спортивної спрямованості, а служили засобом, що пропагує плавання. Легкоатлет високого класу Глен Макуотерз, отримавши поранення в стегно під час в'єтнамської війни, позбувся можливості займатися бігом. Розроблена ним система вправ зі спеціальним плавучим жилетом дозволила йому бігати у воді і повернути колишню спортивну форму. Так з'явився акваджоггінг - загальновизнаний сьогодні спосіб позбутися зайвої ваги, зміцнити координацію рухів і серцево-судинну систему. Основне правило - ноги не повинні торкатися дна. Аквааеробіка спочатку активно використовувалася тільки як новий вид підготовки спортсменів практично всіх видів спорту. Близько 50% членів збірної команди США з легкої атлетики застосовували біг і різні вправи у воді як один з ефективних засобів підготовки до Олімпійських ігор і інших змагань.