Індустрія туризму як складова національної економіки

Туристична індустрія – сукупність готелів і інших засобів розміщення, засобів транспорту, об’єктів харчування, об’єктів і засобів розваги, об’єктів пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного й іншого призначення, організацій, що здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.

До туристично-готельної індустрії відносять:

- підприємства, що мають пряме відношення до туризму: турфірми, екскурсійні бюро, засоби розміщення;

- підприємства, що мають непряме відношення до туризму: транспорт, харчування, торгівля, страхування і т.д.

Індустрія туризму – це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.

Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв’язки об’єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму. Таким чином, внутрикомплексні вертикальні зв’язки лежать в основі виділення функціонально-компонентної (галузевої) структури індустрії туризму.

Внутрикомплексні горизонтальні зв’язки, наявні між підприємствами різних галузей, причетних до організації туристичного споживання відповідно стадійності процесу обслуговування, дозволяють виділити в межах індустрії туризму функціонально-стадійні підсистеми, представлені сполученнями різнорідних функціонально-галузевих елементів, що виконують однорідні функції в сфері туризму. Відносно споживчо-ресурсної орієнтації їх можна розташувати наступним чином:

- І – організаційно-інституційна;

- II – функціонально-господарська;

- III – територіально-господарська підсистеми (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Структури індустрії туризму

Підсистеми	Структури	Компоненти
Організаційно-інституційна	І. Правова	1. Законодавча і нормативна база; 2. Митна служба; 3. Консульська служба
ІІ. Фінансово-економічна	1. Система оподаткування; 2. Система страхування; 3. Фінансова система й обмінний курс валют
ІІІ. Кадрова	1. Система підготовки кадрів; 2. Система наукових досліджень і науково-дослідних розробок
Функціонально-господарська	І. Гостинності	1. Готельне господарство; 2. Громадське харчування; 3. Галузі сфери послуг з надання додаткових послуг
ІІ. Транспорту	1. Авіаційний; 2. Автомобільний; 3. Залізничний; 4. Водний
ІІІ. Туристичної та оздоровчої діяльності	1. Туристичні підприємства; 2. Екскурсійні бюро; 3. Санаторно-курортні установи; 4. Оздоровчі заклади
Територіально-господрська	І. Туристичні ресурси	1. Природно-рекреаційні; 2. Культурно-історичні; 3. Інфраструктурні
ІІ. Соціально-демографічні	1. Населення; 2. Розселення і історія формування території; 3. Традиційна етнічна культура населення
ІІІ. Господарські	1. Господарський комплекс території; 2. Інфраструктурні системи; 3. Адміністративно-територіальний устрій і система управління

Загальною закономірністю розвитку індустрії туризму слід вважати залежність від рівня соціально-економічного розвитку країни: високий і стабільний розвиток економіки здатен забезпечити стабільний розвиток індустрії туризму, а розвинена індустрія туризму створює турпродукт, який за своїми змістовними, кількісними та якісними параметрами не тільки відповідає вимогам споживачів, а й певною мірою формує ці вимоги, стандартизуючи складові турпродукту. Саме лідерські позиції, засновані на пріоритетності розвитку туризму в національній економіці і, відповідно, його частці на світовому туристичному ринку, який займає та чи інша країна, тобто позиції, забезпечені відповідним турпродуктом, приваблюють туристів і забезпечують стабільні надходження від цього виду діяльності до національної економіки. Таким чином, простежується така взаємозалежність:

- рівень соціально-економічного розвитку [1]

- рівень життя населення і відповідні запити до турпродукту [2]

- рівень розвитку індустрії туризму [3]

- частка на світовому туристичному ринку [4]

- високий рівень споживання туристичних послуг на національному ринку завдяки туристичній привабливості [5]

- стабільні та зростаючі надходження від туризму до національного бюджету [6], які сприяють підвищенню рівня соціально-економічного розвитку країни (рис. 1.1).

Рисунок 1.1. Взаємозв’язок туризму з національною економікою