Точність та її показники щодо деталей машин

Технологія машинобудування розглядає точність як ступінь відповідності параметрів готового виробу розмірам, формі й іншим характеристикам, заданим у кресленні.

Точність виготовлення і шорсткість поверхонь призначає конструктор виходячи з вимог для забезпечення функціонального призначення виробу. Точність у машинобудуванні має велике значення для підвищення експлуатаційних якостей машин, збільшення їхньої довговічності, надійності, швидкісних і інших характеристик.

Наприклад, дослідженнями проф. А.О. Маталина встановлено, що зменшення зазору в рухомих з'єднаннях з 20 до 10 мкм збільшує термін їхньої служби з 740 до 1200 годин.

Стосовно до деталей машин точність оцінюється наступними показниками:

- точність розмірів;

-точність форми поверхні;

-точність взаємного розташування поверхонь;

-шорсткість поверхні.

При оцінці точності розмірів використовують такі поняття:

- НОМІНАЛЬНИЙ РОЗМІР - розмір визначений конструктором при проектуванні виробу й округлений до значення з нормального ряду;

- ДІЙСНИЙ РОЗМІР - розмір отриманий в результаті обробки і вимірений з необхідною точністю;

- КВАЛИТЕТ - сукупність допусків одного рівня точності для заданого діапазону розмірів. Існує 19 квалитетів (01......17), при цьому точність знижується від квалитета 01 до квалитету 17.

Точність форми поверхонь може бути оцінена згідно з ГОСТ 24642-81 "Допуски формы и расположения поверхностей. Основные термины и определения", а також ГОСТ 26643-81 "Допуски формы и расположения поверхностей. Числовые значения".

Основні відхилення форми поверхонь діляться на (див. рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 - Класифікація деяких відхилень форми поверхонь

Овальність (рисунок 3.2) – відхилення від круглости, при якому реальний профіль являє собою овалоподібну фігуру, найбільші і найменший діаметри якої знаходяться у взаємно перпендикулярних напрямках. Допуск на овальність може в деяких випадках перевищувати допуск на діаметр, наприклад при виготовленні тонкостінних втулок, що деформуються при обробці і приймають правильну форму при складанні.

Огранювання (рисунок 3.3)- відхилення форми від кругу, при якому реальний профіль являє собою багатогранну фігуру. Огранювання означає, що контур поперечного перетину деталі складений із сполучених дуг різного радіуса. Огранювання підрозділяється за числом граней. Зокрема, огранювання з непарним числом граней характеризуються тим, що діаметри профілю поперечного перетину у всіх напрямках однакові (див. рисунок 3.3).

Бочкоподібність, сідлоподібність та конусоподібність розглядають в подовжньому перетині як відхилення твірних від паралельності (рисунки 3.4, 3.5, 3.6).

Похибки площин найбільше часто характеризуються такими показниками:

- відхилення від прямолінійності;

- відхилення від площинності.

Відхилення від площинності може бути у вигляді увігнутості або опуклості (рисунки 3.7, 3.8).

Рисунок 3.2 - Овальність Рисунок 3.3 - Огранювання

Рисунок 3.4 - Бочкоподібність Рисунок 3.5 - Сідлоподібність

Рисунок 3.6 – Конусоподібність

Рисунок 3.7 - Увігнутість Рисунок 3.8 - Опуклість

Відхилення взаємного розташування поверхонь найбільше часто оцінюється такими параметрами як відхилення від паралельності, перпендикулярності, співвісності, торцеве биття, радіальне биття і ін.(рисунок 3.9).

відхилення від відхилення від відхилення від

перпендикулярності паралельності співвісності

Рисунок 3.9 – Деякі види відхилень взаємного розташування поверхонь

Потрібно пам'ятати, що точність геометричної форми і взаємного розташування поверхонь призначається виходячи з умов роботи і вказується на кресленні текстом, або умовними позначками. Якщо ці вимоги окремо не зазначені то вони все-таки є і повинні знаходиться в межах допуску на відповідний розмір.

Однієї з найважливіших задач технолога є проектування технологічних процесів, що забезпечують досягнення заданих кресленням технічних вимог по точності, а також аналіз факторів, що викликають відхилення параметрів від заданих у кресленні і розробці заходів щодо їхнього усунення.

3.2 Економічна і досяжна точність

У технології машинобудування розрізняють поняття економічна і досяжна точність.

Економічна точність - точність, яка може бути отримана в нормальних виробничих умовах при мінімальній собівартості.

Під нормальними виробничими умовами розуміють виконання робіт на справному устаткуванні з застосуванням необхідних інструментів і пристосувань, робочими відповідної кваліфікації. Іноді вживають термін “Середньо економічна точність”. Поняття економічної точності застосовується для призначення технологічних допусків при проектуванні технології в умовах серійного і масового виробництв.

Кожному методу обробки відповідає своя економічна точність. Таблиці економічної точності обробки наводяться практично у всіх довідниках по технології машинобудування, наприклад, чорнова обробка – 14-15 квалітет, способи чистової лозової обробки – 10-11 квалітет.

Досяжна точність - точність яку можна отримати при виконанні обробки в особливо сприятливих умовах, на спеціально налагодженому чи модернізованому верстаті, висококваліфікованими фахівцями без обліку витрат часу і не зважаючи на собівартість.

Досяжна точність найбільше часто використовується в умовах ремонтного чи дослідного виробництва, або при виконанні унікальних робіт, а також при виробництві спеціального інструмента.