Класифікація технологічних процесів. Форми технологічної документації

У залежності від умов виробництва і призначення ТП, можна виділити ТП для виготовлення одного або декількох виробів. У зв'язку з цим, за призначенням можна виділити одиничний та уніфікований (типовий або груповий) технологічні процеси.

ОДИНИЧНИЙ - це ТП виготовлення або ремонту виробу одного найменування, типорозміру і виконання незалежно від типу виробництва.

ТИПОВИЙ - це ТП виготовлення групи виробів для яких зміст і послідовність більшості технологічних операцій і переходів збігаються. Вони застосовуються як інформаційна база для розробки одиничних ТП, а також стандартів на типові ТП. Автором ідеї типізації технології був професор А.П. Соколовський.

Типізація ТП базується на класифікації деталей за ознаками спільності конфігурації і схожості технологічних процесів. Проф. А.П. Соколовський виділяв наступні класи деталей (для приклада): вали, осі, втулки, диски, плити, станини, рами і т. ін.. Типізація ТП дозволяє узагальнити існуючі передові ТП, поширювати досвід упровадження прогресивного оснащення, інструмента і впроваджена на багатьох підприємствах.

ГРУПОВИЙ - це ТП виготовлення групи виробів із різними конструктивними, але загальними технологічними ознаками. Автор групової технології проф. С.П. Митрофанов. Групова технологія є розвитком ідей типізації і ставить своїм завданням таку побудову технології виготовлення або складання виробів при котрій різко знижуються витрати часу на переналагодження устаткування. В основі групової технології також лежить класифікація виробів і комплектування груп. Але конструктивна подоба виробів при цьому є вторинною ознакою. При груповій технології технологічний процес проектується на комплексну деталь, що є або реально існуючою найбільш складною деталлю групи, або штучно створюється як деталь, що містить усі поверхні окремих деталей групи, наприклад (див. рисунок 1.10). Комплексна деталь – А.

Розроблений для комплексної деталі ТП є, як правило, надлишковим для конкретних деталей тому що може містити технологічні операції і переходи для обробки відсутніх у неї поверхонь. На основі групового ТП розробляють одиничні технологічні процеси шляхом виключення з групового зайвих операцій і переходів, уточнюючи технологічне оснащення. На цьому принципі побудовано одне з напрямків САПР ТП - проектування одиничних технологічних процесів на основі уніфікованого.

Рисунок 1.10 – Схема формування комплексної деталі

За рівнем досягнень науки і техніки ТП можна розділити на робочі та перспективні.

РОБОЧІЙ - це ТП виконуваний по робочій документації, що відбиває можливості конкретного виробництва.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ - це ТП, що відповідає технічним рішенням, які цілком або частково ще мають бути впроваджені на підприємстві (нові верстати, способи обробки, оснащення і ін.).

ТИМЧАСОВИЙ - це ТП, застосовуваний на підприємстві протягом обмеженого періоду через ремонт обладнання, оснащення або в зв'язку з аварією.

КОМПЛЕКСНИЙ - це ТП який містить не тільки технологічні операції, але й операції переміщення, контролю, очищення заготовок і т. ін.

Усі перераховані вище технологічні процеси можуть бути розроблені з різним ступенем деталізації технічних рішень. У залежності від цього технологічні процеси записують на різних формах бланків технологічної документації. Найбільш поширеними з них є: маршрутні карти (МК), карти технологічного процесу (КТП), операційні карти (ОК), карти ескізів (КЕ).

Відповідно з ГОСТ 3.1109-82 можуть бути виконані наступні види опису технологічних процесів:

МАРШРУТНИЙ ОПИС технологічного процесу у являє собою скорочений опис на бланках МК усіх технологічних операцій у послідовності їх виконання без указівки переходів і технологічних режимів. При цьому вказуються номера і найменування операцій, застосовуване обладнання, розряд роботи, норма часу на виконання операції. Застосовується як самостійний документ в одиничному, дрібносерійному і дослідному виробництвах.

МАРШРУТНО-ОПЕРАЦІЙНИЙ опис технологічного процесу припускає як і маршрутний - скорочений опис всіх операцій у послідовності їх виконання. Але при цьому найбільш складні операції викладають до рівня переходів із вказівкою одержуваних розмірів і режимів обробки. Такий опис виконується на бланках КТП або МК. Для описаних на рівні переходів операцій оформляють карти ескізів на бланках КЭ. Такий опис застосовується в одиничному, дрібносерійному, середньосерійному і навіть у дослідному виробництві для складних деталей.

КАРТИ ЕСКІЗІВ – технологічний документ на якому зображують заготовку в положенні обробки на даній операції, проставляють умовними позначеннями схему її базування з указівкою форми установчих елементів пристосування і кількістю позбавлених при цьому ступенів вільності, а також одержувані на даній операції розміри з допусками, шорсткість поверхонь і інші технічні вимоги.

ОПЕРАЦІЙНИЙ опис технологічного процесу містить опис усіх технологічних операцій на рівні переходів з указівкою застосовуваного оснащення (пристосування, різальних, допоміжних і вимірювальних інструментів), а також режимів обробки, основний, допоміжний і штучний часи. Виконується на бланках ОК. Операційний опис технологічних процесів завжди доповнюється маршрутним описом і картами ескізів. Застосовується в серійному і масовому виробництвах, а для особо складних деталей і в більш дрібних типах виробництва.