Допуски і посадки шліцьових з'єднань з евольвентним профілем зубців

Розміри, допуски, посадки і вимірювані величини шліцьових евольвентних з'єднань з ухилом профілю 30° встановлено ГОСТ 6033-80 (рис. 1).

Допуски і посадки шліцьових з'єднань встановлено за трьома видами центрування: за бічними поверхнями зубців, за зовнішнім та внутрішнім діаметром.

Для шліцьових евольвентних з'єднань створена принципово нова система у межах міжнародних норм взаємозамінності. Для центрування за бічними поверхнями зубців ця система розроблена на базі різних за точністю градацій і основних відхилень, причому використані степені точності з 7 по 11 для товщини зуба вала, 7, 9, 11 - для ширини западин втулки. Основні відхилення товщини зуба вала забезпечують посадки, які характеризуються широкими межами зміни зазорів і відносно помірними натягами, а деякі основні відхилення (наприклад h, k) призначені для утворення перехідних посадок. Для ширини западини втулки встановлено лише одне основне відхилення Н з одностороннім позитивним розташуванням поля допуску, утвореного на базі цього відхилення.

Рисунок 1 - Поля допусків з'єднання шліцьового евольвентного:

1 - поле допуску власне ширини западини - Те (товщини зуба - Ts);

2 - поле допуску відхилення форми та розташування елементів профілю;

н.р. - номінальний розмір; ЕІ, еs - основні (сумарні) відхилення;

ЕІе, еі - нижні відхилення; ЕS, еs - верхні відхилення

Для нормування точності виготовлення ширини западини втулки і товщини зуба вала встановлено два види допусків: власне ширини западини втулки і товщини зуба вала, що позначаються відповідно Те і 7$, і сумарний допуск Т, який включає відхилення власне ширини западини (товщини зуба) і відхилення форми та розташування елементів профілю западини (зуба). Числові значення допусків наведено у ГОСТ 6033-80.

Допуски на зовнішній і середній діаметри (центруючі і нецентруючі) являють собою обмежену «виборку», утворену на основі ЄСДП і ГОСТ 25346-89, ДСТУ 2500-94, і ГОСТ 25347-82.

Розташування полів допусків власне ширини впадини (товщини зуба) і поле допуску для відхилення форми та розташування еле­ментів профілю і посадки наведено на (рис. 1).

Розрахунки допусків і посадок при центруванні за зовнішнім діаметром слід виконувати в такому порядку: допуски і основні відхилення для діаметрів обводу западин втулки і обводу впадини зубців вала d_a за ГОСТ 25346-89, ДСТУ 2500-94.

Поля допусків і їх сполучення для центруючих діаметрів рекомендується застосовувати з ряду першого для Df- Н7; для dа -n6, js6, hб, g6, f 7.

Поля допусків ширини западини втулки повинні відповідати - 9Н, 11H, а товщина зуба вала S: 9h, 9g, 9q, 9d, 11c, 11а.

Допуски і посадки при центруванні за внутрішнім діаметром розраховуються для діаметрів обводу вершин зубців втулки Dа і обводу западин вала d f, а також нецентруючих діаметрів за ГОСТ 25346-89, ДСТУ 2500-94. Поля допусків і їх сполучення рекомендуються для центруючих діаметрів: Dа – Н7, d f - nб, h6, qб.

Поля допусків нецентруючих діаметрів повинні відповідати вказаним у ГОСТ 6033-80.