Класифікація облікових реєстрів

• За зовнішнім виглядом - зброшуровані листи (книги, журнали) - окремі листи (відомості, картки) - машинні носії (машинограми)	• За побудовою (формою) - однобічні (№, зміст, Д, К) - двобічні (№, зміст, Д, №, зміст, К) - багатографні (деталізація Д і К) - шахові (на перетині відповідних клітинок суми)
•За способом розміщення записів (за характером записів) - хронологічні (журнал реєстрації г.ф.) - системні (ж.о., відомості, головна книга) - комбіновані (журнал-головна)	• За характером змісту (за обсягом змісту) - синтетичні (по синтетичним рахункам) - аналітичні (по аналітичним рахункам) - для синтетичного та аналітичного обліку

Рис. 3. Класифікація бухгалтерських документів

Рис. 4. Стадії бухгалтерської обробки документів

Рис. 5. Порядок та послідовність визначення,
регулювання та відображення результатів інвентаризації

Рис. 6. Стадії проведення інвентаризації активів

Рис. 7. Стадії проведення інвентаризації зобов’язань

Тема. Форми ведення бухгалтерського обліку

План лекції

1. Система форм ведення бухгалтерського обліку.

2. Меморіально-ордерна форма ведення.

3. Форма Журнал-Головна.

4. Журнально-ордерна форма ведення.

5. Спрощена форма ведення.

6. Автоматична форма ведення.

Домашнє завдання: вивчити конспект, (15) с.221 – 260, відповіді на запитання, розв’язок задач, опрацювання тесту (15) с.221 – 260, на повторення виконати задачі стор. 96 - 127.

І. Основні категорії і поняття

Форма бухгалтерського обліку – певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку.

Кожне підприємство самостійно обирає відповідну форму обліку, враховуючи конкретні умови та особливості господарської діяльності й технології обробки облікових даних.

Основними відмінними ознаками, що визначають особливості окремих форм обліку, є:

· зовнішній вигляд,

· будова і кількість облікових регістрів хронологічного і систематичного обліку,

· послідовність і техніка облікової реєстрації.

Форма бухгалтерського обліку має відповідати таким вимогам:

- забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах господарських операцій,

- забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими працівниками для своєчасного їх виконання,

- забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів у цілому на підприємстві й за кожним підрозділом,

- забезпечення необхідними даними процесу складання звітності, здійснення контролю й економічного аналізу,

- забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації та наукової організації праці обліковців.

Меморіально-ордерна форм ведення бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток для аналітичного.

Суть меморіально-ордерної форми полягає в тому, що на підставі оформлених, перевірених документів складають меморіальні ордери, в яких вказують короткий зміст і підставу здійснення господарської операції, кореспондуючі рахунки за даною операцією та суму.

Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на ньому в реквізитах відтворено форму ордера.

Меморіальні ордери реєструються у хронологічному регістрі меморіальних ордерів.

Реєстраційний журнал можна відкривати на рік(з 1 січня по 31 грудня) з суцільною або помісячною нумерацією меморіальних ордерів.

Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку.

Форма обліку Журнал-Головна є найпростішою формою бухгалтерського обліку.

У цьому регістрі поєднано журнал реєстрації операції і Головну книгу. Журнал-Головну як основний регістр відкривають на поточний рік.

Спершу записують сальдо на початок місяця в розрізі синтетичних рахунків. Після відображення всіх господарських операцій за місяць підраховують обороти за рахунками та виводять сальдо на початок наступного місяця.

Аналітичний облік за цією формою ведуть на картках або книгах. За даними Журнал-Головна складають бухгалтерський баланс.

Цю форму обліку досить широко застосовують у сільськогосподарських підприємствах, споживчих коопераціях, бюджетних установах. Її застосовують малі підприємства, тому що кількість синтетичних рахунків незначна.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому застосуванні систем накопичувальних і групувальних облікових регістрів – журналів і допоміжних відомостей до них. Основними обліковими регістрами є журнали.

Записи в журнали здійснюють безпосередньо на підставі перевірених документів у порядку їх надходження й опрацювання. Якщо кількість однорідних документів за операціями значна, то їхні дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких потім переносять у відповідні журнали.

Після закінчення місяця журнали і відкриті до них відомості підписуються працівниками бухгалтерії, котрі складали їх, і головним бухгалтером.

Спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бух. обліку:

- Відомість 1-м.

Розділ І. Облік готівки і грошових документів.

Розділ ІІ. Облік грошових коштів та їх еквівалентів.

- Відомість 2-м. Облік запасів.

- Відомість 3-м.

Розділ І. Облік рахунків з дебіторами і кредиторами, за податками й платежами, довгострокових зобов’язань і доходів майбутніх періодів.

Розділ ІІ. Облік рахунків з оплати праці.

- Відомість 4-м.

Розділ І. Облік необоротних активів та амортизації.

Розділ ІІ. Облік капітальних та фінансових інвестицій та інших необоротних активів.

- Відомість 5-м.

Розділ І. Облік витрат.

Розділ ІІ. Облік витрат на виробництво.

Розділ ІІІ. Облік доходів і фінансових результатів.

Розділ IV. Облік власного капіталу.

- Оборотно-сальдова відомість.

Автоматизована (комп’ютерна) форма бухгалтерського обліку базується на використанні різних видів комп’ютерної техніки.

Автоматизована форма обліку включає такі етапи:

1. Документування господарських операцій.

2. Автоматизована обробка інформації.

3. Автоматизоване узагальнення облікової інформації (баланс та звітність).

ІІ. Структурно-логічні схеми

Рис. 1. Класифікація облікових регістрів

Рис. 2. Схема меморіально-ордерної
форми бухгалтерського обліку

Рис. 3. Схема журнальної форми бухгалтерського обліку

Рис. 4. Схема простої форми бухгалтерського обліку

Рис. 5. Схема спрощеної форми бухгалтерського обліку

Тема. Облік основних господарських процесів

План лекції

1. Облік процесу постачання (придбання).

2. Облік процесу виробництва.

3. Облік процесу реалізації (продажу).

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (15) с.176 – 221, відповіді на запитання, розв’язок задач, опрацювання тесту (15) с.176 – 221, на повторення виконати задачі стор. 153 - 171.

2. СРС на тему: Бухгалтерська звітність, її значення та нормативно-правове забезпечення»

І. Основні категорії і поняття

Процес постачання є невід’ємною складовою діяльності підприємства і полягає в забезпеченні підприємства необхідною для його діяльності засобами – сировиною та матеріалами, іншими матеріальними цінностями відповідно до укладених угод і договорів щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Основними завданнями бух. обліку придбання матеріальних цінностей є:

- правильне і своєчасне встановлення обсягів закупівлі,

- облік надходження матеріальних цінностей на підприємство,

- облік розрахунків з постачальниками за придбані засоби та підрядниками за транспортно-заготівельні витрати,

- визначення фактичної собівартості закуплених матеріальних ресурсів.

Показники, необхідні для управління підприємством:

- кількість придбаних матеріальних ресурсів за номенклатурою,

- обсяг і структура придбаних матеріальних ресурсів,

- сума транспортно-заготівельних та інших витрат,

- оплата вартості придбання і транспортно-заготівельних витрат,

- загальна вартість придбаних ресурсів.

Для обліку процесу постачання використовують систему синтетичних та аналітичних рахунків. Операції з придбання матеріальних цінностей обліковують на рахунках обліку запасів:20,21,22,28,62,63,64,30,31,33,60.

Інформацію про кількість і вартість окремих видів придбаних матеріальних цінностей, а також розрахунки за них отримують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків.

Основні документи:

- договір купівлі-продажу,

- рахунок,

- накладна,

- товарно-транспортна накладна,

- прибутковий ордер,

- довіреність,

- платіжне доручення,

- виписка банку.

Оцінка придбаних виробничих запасів у бухгалтерському обліку здійснюється за первинною собівартістю, яка складається з таких фактичних витрат:

- сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику за вирахуванням непрямих податків,

- сум, ввізного мита,

- сум, непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству,

- транспортно-заготівельних витрат,

- інших витрат, які пов’язані з придбанням запасів і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання.

Облік придбаних виробничих запасів на підприємстві можна вести:

· за фактичною собівартістю,

· за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат,

· за обліковими цінами з виділенням відхилень.

Транспортно-заготівельні витрати(ТЗВ) включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

Сума ТЗВ щомісячно розподіляється між сумою запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули, за звітній місяць.

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця (ТЗВп) і ТЗВ за звітній місяць (ТЗВн) на суму запасів на початок місяця (Зп) і запасів, що надійшли за звітній місяць (ПЗ).

Відсоткове співвідношення транспортно-заготівельних витрат до купівельної вартості придбаних запасів (ПЗ) визначається розрахунком:

% ТЗВ = (ТЗВп+ТЗВн / Зп+ПЗ)*100% (1)

Сума ТЗВ, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці.

ТЗВв = ВЗ*%ТЗВ (2)

Розглянемо порядок обліку процесу постачання та розрахунків, що виникають при цьому, на такому прикладі:

Операція 1. Рахунок постачальника за отримане від нього паливо(грн.):

- бензин А-95 – 10т на суму 15000 грн. без ПДВ

- дизпальне – 5т на суму 5000 грн. без ПДВ

Сума ПДВ 4000.

Д-т К-т Σ

203 63 20000

64 63 4000 (20000*20%)

Операція 2. Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення нафтопродуктів на суму 9600 грн., у том числі ПДВ – 1600 грн.

Д-т К-т Σ

203 63 8000(9600 / 1,2 або 9600 – 1600)

64 63 1600

Операція 3. Оплачено готівкою з каси підприємства за експедиторське обслуговування при поставці нафтопродуктів на суму 150 грн. без ПДВ.

Д-т К-т Σ

63 30 150

Операція 4. Перераховано з поточного рахунка в банк як оплату заборгованості постачальникам за паливо 24000 грн.

Д-т К-т Σ

63 31 24000

Операція 5. Списуються на витрати основного виробництва використаний бензин А-95(5 Т) на суму 7500 грн., дизпаливо (3т) на суму 3000 грн. та відповідно до рахунку частка транспортно-заготівельних витрат на суму 4279 грн. Сума ТЗВ визначена за раніше вказаними формулами 1 і 2.

Д-т К-т Σ

23 203 14779

В аналітичному обліку цю суму буде відображено за кредитом на рахунках 2032 «Бензин А-95» - 7500, рахунку 2032 «Дизпаливо» - 3000 грн., 2033 «Транспортно-заготівельні витрати» - 4279.

Процес виробництва займає центральне місце в схемі кругообігу господарських операцій. Під цим процесом розуміють виготовлення продукції на підприємстві.

Завдання обліку процесу виробництва:

- облік матеріальних, фінансових і трудових витрат, пов’язаних з процесом виробництва,

- розмежування здійснених витрат між кількістю готової продукції та незавершеним виробництвом,

- визначення собівартості одиниці готової продукції.

Облік затрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг здійснюється на рахунку 23 «Виробництво» а також 91 «Загальновиробничі витрати», на яких по дебету відображаються затрати, пов’язані із виробництвом, а по кредиту – оприбуткування готової продукції.

Витрати поділяються за цільовим призначенням:

- прямі (основні) витрати – які пов’язані із виробництво продукції, виконанням робіт.

- накладні витрати – які не можуть бути безпосередньо прямо віднесені на собівартість конкретного виду продукції.

Операція 1. Витрачені виробничі запаси у сумі 1000 грн., зокрема:

на виробництво продукції А-400 грн., на виробництво продукції В-600 грн.

Д-т К-т Σ

23 20 1000

Операція 2. Нарахована заробітна плата працівникам підприємства – 1200 грн., у т.ч. основним робітникам – 1000 грн., працівникам загально-виробничого призначення – 200 грн.

Д-т К-т Σ

23 661 1000

91 661 200

Операція 3. Проведено нарахування на зарплату до фондів соціального спрямування у розмірі 480 грн., у т.ч. віднесено на виробництво – 400 грн., на загальновиробничі витрати – 80грн.

Д-т К-т Σ

23 661 400

91 661 80

Операція 4. Списано МШП на загальновиробничі витрати у сумі 20 грн.

Д-т К-т Σ

91 22 20

Операція 5. Проведено розподіл і включення загальновиробничих витрат до вартості виробництва у сумі 300 грн.

Д-т К-т Σ

23 91 300

Операція 6. Нарахована амортизація по основних засобам у сумі

260 грн. і віднесена: на виробництво продукції.

Д-т К-т Σ

23 13 260

Операція 7. Виконано підрядною організацією роботи, пов’язані з виробництвом у сумі 140 грн. без ПДВ.

Д-т К-т Σ

23 63 140

Операція 8. Оприбутковано із виробництва готову продукцію по собівартості на склад за умови, що незавершене виробництво (НЗВ) на початок місяця складає 500 грн., а на кінець 600 грн.

За таких умов необхідно визначити фактичну собівартість готової продукції. Вона складе 3000 грн. (500 + 3100 – 600).

Д-т К-т Σ

26 23 3000

Завершальним етапом кругообігу капіталу підприємства є процес реалізації, який здійснюється на основі угод про поставку виробленої підприємством продукції.

Процес реалізації – це сукупність операцій з продажу готової продукції споживачам.

Обліковими завданнями реалізації готової продукції, робіт та послуг є:

- забезпечення інформації про обсяг і структуру реалізованої підприємством продукції,

- облік і контроль виконання договірних зобов’язань щодо поставки товарної продукції,

- облік нарахування та сплати належних до обсягу реалізації податків та зборів,

- визначення ціни реалізації та фінансових результатів як у цілому за підприємством, так і за окремими видами робіт та послуг.

Обсяг реалізованої продукції має дві оцінки: фактична собівартість реалізованої продукції і ціна реалізованого товару.

Для обліку процесу реалізації та визначення фінансового результату від цього процесу використовуються наступні рахунки: 26, 36, 64, 90, 92, 93, 70,79, 44.

Операція 1. Відвантажено готову продукцію покупцю на суму 6000 грн., у т.ч. ПДВ 20% за собівартістю 2000 грн.

1. Списана собівартість реалізованої готової продукції (СРП).

Д-т К-т Σ

90 26 2000

2. Списана на фінансовий результат собівартість реалізованої готової продукції.

Д-т К-т Σ

79 90 2000

3. Нарахована покупцю заборгованість за відвантажену продукцію.

Д-т К-т Σ

36 70 6000

4. Відображена сума податкового зобов’язання по ПДВ.

Д-т К-т Σ

70 64 1000 (6000/6)

5. Списано на фінансовий результат чистий дохід (ЧД), тобто виторг без ПДВ.

Д-т К-т Σ

70 79 5000 (6000 – 1000)

Операція 2. Списано на фінансовий результат витрати підприємства, пов’язані зі збутом продукції (ЗВ) у сумі 300 грн..

Д-т К-т Σ

79 93 300

Операція 3. Списані на фінансовий результат адміністративні витрати підприємства (АВ) у сумі 600 грн.

Д-т К-т Σ

79 92 600

Операція 4. Надійшла на розрахунковий рахунок підприємства оплата від покупця за відвантажену продукцію у суму 6000 грн..

Д-т К-т Σ

31 36 6000

Операція 5. Нарахований до бюджету податок на прибуток (ПНП) у розмірі 30% від оподатковуваного прибутку (ОП).

Для розрахунків використовуємо формули:

ОП = ЧД – СРП – ЗВ – АВ, (3)

ПНП = ОП * 30%, (4)

Проводимо розрахунки:

ОП = 5000 – 2000 – 300 – 600 = 2100 грн.,

ПНП = 2100 * 30% = 630 грн.

Д-т К-т Σ

79 64 630

Операція 6. Визначено чистий прибуток (ЧП).

Враховуючи те, що по рахунках 7 класу сальдо завжди дорівнює нулю, урівноважимо дебетовий і кредитовий обороти по рахунку 79. Сума, яка врівноважує обороти, є або прибутком – якщо вона записана по дебету рахунку 79 і кредиту рахунку 44, або збитком – якщо вона записана за кредитом рахунку 79 і дебетом рахунку 44.

ЧП = ОП – ПНП = 2100 – 630 = 1470 грн.

Д-т К-т Σ

79 44 1470

ІІ. Структурно-логічні схеми