Порівняльна характеристика видів бухгалтерського обліку

Ознака порівняння	Управлінський облік	Фінансовий облік	Податковий облік
1. Обов’язковість використання	Залежить від рішення керівництва підприємства	Регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», стандартами	Регламентується податковим законодавством
2. Користувачі інформації	Обмежене коло працівників управлінського персоналу підприємства	Широке коло внутрішніх та зовнішніх користувачів	Податкова адміністрація
3. Об’єкт обліку та звітності	Центри відповідальності, окремі види продукції	Підприємство в цілому	База оподаткування
4. Мета обліку	Надання інформації для планування, управління та контролю	Складання звітності для потреб зовнішніх користувачів	Надання інформації про нарахування та сплату податків державним органам
5. Принципи обліку	Користь інформації для прийняття рішень	Національні положення (стандарти) обліку (П(С)БО)	Сувора регламентація облікових процедур
6. Часовий аспект інформації	Поряд з фактичними даними — прогнозування майбутньої ситуації	Фіксація господарських фактів в обліку після здійснення їх	Формування даних залежить від звітного періоду
7. Вимірники обліку	Грошові, натуральні,трудові, якісні	Грошові	Гроші
8. Частота подання звітності	Залежить від потреб управління (частіше — щоденно, щотижня, щомісяця)	Поквартально, за рік	За рік, поквартально,щомісячно
9. Строки подання звітності	Оперативно	На вимогу користувачів або у встановленні законодавством строки	У встановленні законодавством строки
10. Ступінь відповідальності за помилки в обліку	Дисциплінарна (догана, зауваження тощо)	Адміністративна відповідальність	Адміністративна відповідальність
11.Елементи методу бухгалтерського обліку	Використовувати не обов’язково	Використовувати обов’язково	Часто ­­— суперечить бухгалтерському обліку
12. Групування витрат	За статтями калькуляції, за способами включення до собівартості, за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	За елементами витрат	За можливістю віднесення до складу валових витрат
13. Ступінь відкритості інформації	Інформація має конфіденційний характер	Інформація відкрита, публічна	Надається тільки податковим органам, але не є комерційною таємницею
14. Порядок розрахунку фінансових результатів	Залежно відмети обліку розраховують прибуток або маржинальний дохід як результат діяльності окремого центру відповідальності	Фінансовий результат від усіх видів діяльності підприємства за звітний період відображається на рахунку прибутків та збитків	Прибуток = скоригований валовий дохід звітного періоду — валові витрати — амортизаційні відрахування
15.Звязок з іншими науками	Пов'язаний з економікою, фінансами, економічним аналізом, математичною статистикою	Заснований на власному методі	Зв’язку фактично немає

Тема. Завдання бухгалтерського обліку, його мета, функції у суспільстві

План лекції

1. Поняття бухгалтерського обліку, його суть.

2. Мета бухгалтерського обліку.

3. Завдання бухгалтерського обліку та вимоги до нього.

4. Функції у суспільстві.

5. Принципи бухгалтерського обліку.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (15) с.9 – 20, відповіді на запитання с. 20, розв’язок задач с. 21, опрацювання тесту с. 21.

2. СРС на теми:

- «Облікова політика підприємства»;

- «Принципи організації і порядок ведення бухгалтерського обліку»;

- «Обліково-аналітичний процес

І. Основні категорії і поняття

Бухгалтерський облік є складовою частиною господарського обліку.

Бухгалтерський облік – це спосіб суцільного документального спостереження, відображення і контролю за господарською і фінансовою діяльністю підприємств та організацій.

Отже, бухгалтерський облік передбачає безперервне документальне обґрунтоване відображення використання капіталу підприємства і процесів господарської діяльності на основі натуральних, трудових і грошових вимірників із метою контролю та активного впливу на них через систему управління.

Бухгалтерський облік є надійною і достовірною інформаційною базою для управління господарською діяльністю, оцінки її результатів та їх розподіл між суб’єктами господарювання та державою у формі податків.

На відміну від управлінського обліку, який ведеться за методикою встановленою адміністрацією підприємства, бухгалтерський облік, його організація і методологія регламентується державою.

В залежності від форми власності на підприємстві (приватної, колективної, державної) порядок організаційно-бухгалтерського обліку в Україні регламентує Закон України від 16.07.99 р. №996 – ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суть бухгалтерського обліку полягає:

ü усі господарські організації відображаються систематично і послідовно, в міру їх здійснення;

ü документальні обґрунтування господарських операцій;

ü застосування способів опрацювання облікової інформації – рахунки, подвійний запис, баланс та ін.

Змістом бухгалтерського обліку – як прикладної економічної науки у суспільстві з багатоукладною економікою є виробничі відносини і продуктивні сили підприємства.

Метою бухгалтерського обліку у суспільстві з ринковою економікою є сприяння раціонально використаних засобів і предметів праці та самої праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку, спрямованого на задоволення соціальних потреб працівників підприємства.

Господарська діяльність кожного підприємства базується на раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів та робочого часу. Головне завдання кожного підприємства – випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами.

Тому основними завданнями бухгалтерського обліку є:

1) дотримання положення про бухгалтерського обліку і звітність в Україні, національних стандартів (положень) по веденню бухгалтерського обліку;

2) облік, аналіз і контроль за дотримання інформації про господарську діяльність;

3) облік, аналіз і повсякденний контроль за виконанням завдань виробництва в розрізі кількості, якості, асортименту;

4) облік, аналіз і контроль за зберіганням власності підприємства;

5) облік, аналіз і виявлення невикористаних ресурсів;

6) облік, аналіз і контроль за мірою праці та оплатою;

7) облік, аналіз і контроль за зберіганням і використанням коштів;

8) контроль за станом рентабельності виробництва продукції;

9) виявлення резервів подальшого збільшення виробництва;

10) забезпечення наявності первинної документації;

11) побудова обладнання на кожному підприємстві;

12) своєчасність, повнота і стабільність сплати податків.

Для успішного виконання завдань, які стоять перед бухгалтерським обліком, він повинен відповідати певним вимогам:

1. Порівнянність показників обліку з показниками плану;

2. Своєчасність і об’єктивність показників;

3. Повнота, чіткість і достовірність;

4. Економічність.

Повнота – облік повинен захватувати усі господарські процеси.

Своєчасність – дані про господарську діяльність мають бути представлені в указані строки.

Точність і об’єктивність – не повинно бути помилок.

Економічність – облік повинен проводитися при мінімальних витратах на його ведення.

Мета і завданнябухгалтерського обліку підпорядковані виконанню покладених на нього функцій у суспільстві з соціально орієнтованою економікою (інформація, контроль тощо)

Бухгалтерський облік як економічна наука (виходячи з вимог до конкретної економічної науки, Вища атестаційна комісія України затвердила економічну науку під кодом 08.06.04. «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит «) має певні функції у суспільстві:

ü Пізнавальну (задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства);

ü Культурно-виховну (розвиток культури, гуманізації виховання та формування нової людини);

ü Практично-діючу (удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньо виробничі сили матеріального виробництва).

Головна функція – пізнання об’єкту світу для вивчення і вдосконалення його, розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використання продуктивних сил в інтересах суспільства.

Основні принципи бухгалтерського обліку взаємопов’язані між собою і забезпечують виконання його функції.

Принципи (від лат.principum – начало, основа) бухгалтерського обліку – це основні засади, на яких здійснюється його функції. У різних країнах принципи бухгалтерського обліку мають певні відмінності (в залежності від національних особливостей, економічного розвитку, форм власності, політичного ладу та ін.)

В Україні це:

ü Принцип автономності (підприємство веде облік своєї діяльності автоматично, незалежно від засновників);

ü Принцип безперервності (підприємство веде облік безперервно і постійно);

ü Принцип доказовості (підприємство застосовує суцільне документування всіх господарських операцій за вимогами, що до їх юридичної дієспроможності);

ü Принцип грошової оцінки (полягає у відображенні господарських операцій у єдиному грошовому вимірнику (у грн.));

ü Принцип собівартості (відображення у бухгалтерського обліку сировини, матеріалів, товару, готових виробів за фактом, за собівартістю придбання, тобто за фактичною ціною без ПДВ, акцизного збору і інших зборів);

ü Принцип обачності (обережності) – відображення у бухгалтерського обліку витрат і доходів на підставі достовірно обґрунтованих первинною документацією господарських операцій;

ü Принцип закріплення власності (документальне затвердження капіталу засновниками підприємства у бухгалтерського обліку);

ü Принцип дискретності (передбачає переривання бухгалтерського обліку, коли необхідно визначити фінансовий стан підприємства або скласти фінансовий звіт на певну дату);

ü Принцип нарахування (визначення моменту проведення витрат і отримання доходів: тут є два методи:

Ø Метод по отриманню (у тому періоді коли здійснилася операція або придбання, або реалізації);

Ø Касовий метод (у тому періоді коли здійснюється оплата господарських операцій);

ü Принцип суттєвості (відображення суттєвих витрат упродовж усього виробничого циклу);

ü Принцип правомочності (відображення комплексно усієї господарської діяльності підприємства незалежно від головного виду діяльності і статутних положень);

ü Принцип відповідальності (розмежування витрат і доходів між періодами завершеного виробничого циклу та узгодження доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержані ці доходи);

ü Принцип облікової політики (додержання протягом тривалого часу облікових методів визначення доходів, нарахування амортизації, калькуляція собівартості);

ü Принцип періодизації (передбачає поділ безперервної господарської діяльності на звітні періоди (місяць, квартал, рік) для виявлення результатів діяльності за ці відрізки часу).

ІІ. Структурно-логічні схеми

Тема. Теоретичні поняття про методи, предмет та об'єкт бухгалтерського обліку.

План лекції

1. Предмет і об'єкти бухгалтерського обліку.

2. Групування засобів підприємства (капіталу) та джерел їх утворення.

3. Метод бухгалтерського обліку.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (15) с.29 – 54, відповіді на запитання с. 46, розв’язок задач с. 47, опрацювання тесту с. 48.

2. СРС на теми:

- «Фінансовий облік»;

- «Управлінський облік»

І. Основні категорії і поняття

Предмет бухгалтерського обліку визначається відповідно до функцій покладених на нього в управлінні підприємством. Бухгалтерський облік здійснює інформаційне відображення обігу капіталу на підприємстві, контролює його раціональне використання і виконує розподіл суспільно необхідного продукту через ринкові відносини для задоволення потреб людства.

Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення, тобто виробництво, розподіл, обіг і споживання, вивчає стан і використання коштів підприємства в процесі господарської діяльності. Для проведення господарської діяльності кожне підприємство має певне майно (господарські засоби, які утворюються за рахунок певних джерел).

Отже, предметом бухгалтерського обліку є господарські процеси, що відображаються в процесі виробництва продукції, витрати та результати господарської діяльності підприємства.

Об'єктом бухгалтерського обліку є засоби підприємства (будівлі, устаткування, матеріальні ресурси, грошові кошти та ін.) та джерела їх утворення (прибуток підприємства, позикові кошти та вклади засновників).

Наприклад:

1) Ви вирішили створити власну типографію і випустити газету, та внесли у статутний фонд 1000 грн. (це є джерелом утворення господарських засобів).

1. Статутний фонд ^{створення під-ва} Гроші

1000 грн. 1000 грн.

(ДУЗ) (3)

Таким чином статутний фонд є джерелом утворення капіталу, а гроші засобом.

2) Припустимо, на ці гроші купили матеріали. Наприклад: папір, типографські фарби та ін.

Цей процес представляє собі процес закупівлі (постачання).

2. Гроші ^{закупівля} Матеріали

1000 грн. 1000 грн.

(3) (3)

3) Ви приклали працю і в результаті процесі виробництва випустили газету, яка є готовою продукцією.

3. Матеріали ^{виробництво} Готова продукція
1000 грн. 1000 грн.

(3) (3)

4) Метою кожного підприємства є отримання прибутку, тому треба цю газету реалізувати, в процесі реалізації ви отримаєте виторг.

4.Готова продукція ^{реалізація} Гроші

1000 грн. 1500 грн., де 500 грн. - прибуток.

(3) (3) (ДУЗ)

Таким чином, в результаті всіх господарських операцій ми отримали прибуток, який дорівнює 500 грн., який являє собою джерело капіталу, яке можна використати на придбання господарських засобів.

Отже, усі господарські процеси є предметом бухгалтерського обліку, а засоби підприємства та джерела їх утворення - об'єктом бухгалтерського обліку.

Суб'єкт господарювання розпочинає свою діяльність у сфері виробництва чи бізнесу тільки при первісному нагромадженні фінансових ресурсів, які використовуються у формі капіталу.

Капітал (засоби підприємства) - це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Усі господарські засоби ґрупуються за двома ознаками:

1) за складом і розміщенням господарські засоби поділяються:

І.Основний капітал:

1) Основні засоби;

2) Нематеріальні активи;

3) Довгострокові фінансові інвестиції;

4) Незавершені довгострокові інвестиції (незавершене будівництво);
ІІ. Оборотний капітал:

1) Матеріальні оборотні засоби;

2) Кошти у поточних розрахунках (дебіторська заборгованість);

3) Короткострокові фінансові інвестиції;

4) Грошові кошти.

Основні засоби - це вартість сукупного рухомого і нерухомого майна, яке перебуває у тривалій експлуатації (більше 1 року) і переносить свою вартість у створену продукцію частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

Нематеріальні активи - це довгострокові витрати на придбання прав користування земельними ділянками, природними ресурсами, інтелектуальною власністю, авторськими правами та ін.

Довгострокові фінансові вкладення - це витрати на часткову участь у статутному капіталі інших суб'єктів господарювання, придбання акцій і облігацій, позички іншим суб'єктам.

Оборотний капітал - всі елементи здатні здійснити цикл обігу і перетворитися у грошові кошти, тобто вони є ліквідними.

2) за джерелами формування і цільовим призначенням:

І. Власний капітал:

1) Статутний капітал (вклади засновників);

2) Податковий капітал;

3) Додатково вкладений капітал;

4) Інший додатковий капітал;

5) Нерозподілений прибуток.

ІІ. Позичковий капітал:

1) Довгостроковий:

а) довгострокові кредити;

б) субсидії;

в) довгострокові позички та зобов'язання;

2) Короткостроковий:

а) короткострокові кредити;

б) поточна кредиторська заборгованість;

в) поточні позички та зобов'язання.

Основне балансове рівняння представляє собою:

А=ВК+3

А – активи;

ВК- власний капітал;

З - зобов'язання.

Звідси виходить, що власний капітал в суб'єктах господарювання, як юридичної особи визначається вартістю його майна, тобто чистими активами, що обчислюються, як різниця між засобами підприємства і його зобов'язаннями.

ВК = А-3

Позичковий капітал - це частка вартості майна суб'єкта господарювання придбаного за рахунок зобов'язання повернути постачальнику, банку або іншому позикодавцю (кредитору) гроші або цінності еквівалентні вартості цього майна.

Довгострокові позичкові кошти - це кредити і позички, отримані на строк понад 1 рік і строк погашення їх настане не раніше ніж через 1 рік.

Короткострокові позичкові кошти - це зобов'язання, строк погашення яких менше 1 року (заборгованість з оплати праці, заборгованість перед бюджетом по поточним платежам, заборгованість перед постачальниками, сплата відсотку за довгостроковими зобов'язаннями.

Розвиток науки бухгалтерського обліку безперервно пов'язаний зі створенням методології, що ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку.

Метод бухгалтерського обліку - це сукупність засобів та прийомів за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Виходячи з загальної методології науки, сформувалися загальнонаукові та конкретно-емпіричні прийоми.

До загальнонаукових належать: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання і т. ін.

Конкретно-емпіричні прийоми (ті, що притаманні тільки бухгалтерському обліку):

1) документалістики - це відображення господарських операцій на бланках документів або технічних носіях;

2) органолептичні (інвентаризаційні) - це засіб перевірки в натуральному виразі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, шляхом перерахування, зважування, вимірювання;

3) двоїсті (подвійні):

а) рахунки бухгалтерського обліку;

б) подвійний запис - це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;

4) розрахунково-аналітичні:

а) оцінка - це відображення об'єкту бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вираженні з метою узагальнення їх в цілому на підприємстві;

б) калькулювання (набирати витрати з метою визначення собівартості продукції).

Калькуляція - це визначення собівартості одиниці продукції;

5) балансово-звітний:

а) бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату;

б) бухгалтерська звітність - це система взаємопов'язаних і взаємозумовлених показників, що відображають фінансово-господарську діяльність підприємства за визначений період.

ІІ. Структурно-логічні схеми

АКТИВИ = ПАСИВИ

Стан майна та право власності

Майно господарства	Кому належить майно на правах власності
Що? - об’єкт Розглядають за ознаками продуктивних сил, Мають характеристики: Назву, вид,тип, сорт, розмір, одиницю вимірювання, кількість, якість, ціну	Хто? Чиє? - суб’єкт Розглядають за ознаками права власності Основні характеристики: фізична особа, юридична особа, фонди держави /муніципалітету/

ГРУПУВАННЯ АКТИВІВ ЗА БАЛАНСОМ

АКТИВИ
Необоротні Активи	Оборотні активи
Запаси	Кошти, боргові вимоги та інші активи
· Нематеріальні активи · Незавершене будівництво · Основні засоби · Довгострокові фінансові інвестиції · Довгострокова дебіторська заборгованість · Відстрочені податкові активи · Інші необоротні активи	· Виробничі запаси · Незавершене виробництво · Готова продукція · Товари	· Векселі одержані · Дебіторська заборгованість за товари, роботи · Дебіторська заборгованість за розрахунками · Поточні фінансові інвестиції · Грошові кошти та їх еквіваленти

ГРУПУВАННЯ ПАСИВІВ ЗА БАЛАНСОМ

Власний капітал	Зобов’язання
§ Статутний капітал § Пайовий капітал § Додатковий вкладений капітал § Резервний капітал § Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) § Неоплачений капітал § Вилучений капітал	Довгострокові зобов’язання	Поточні зобов’язання
§ Довгострокові кредити банків § Інші довгострокові фінансові зобов’язання § Відстрочені податкові зобов’язання § Інші довгострокові зобов’язання	§ Короткострокові кредити банків § Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язання § Векселі видані § Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги § Поточні зобов’язання за розрахунками: - з одержаних авансів - з бюджетом - з позабюджетних платежів - зі страхування - з оплати праці - з учасниками - з внутрішніх розрахунків § Інші поточні зобов’язання

Тема. Бухгалтерський баланс і основи його побудови

План лекції

1. Бухгалтерський баланс його зміст і значення.

2. Структура балансу.

3. Зміни в балансі зумовлені господарськими операціями.

Домашнє завдання: вивчити конспект, (15) с.54 – 66, відповіді на запитання с. 66, розв’язок задач с. 68, опрацювання тесту с. 69.

І. Основні категорії та поняття

Економічне визначення балансу:

Бухгалтерський баланс - це спосіб економічного групування і узагальненого відображення у грошових одиницях стану господарських засобів та джерел їх утворення.

Якщо співставити таблиці класифікації засобів підприємства та джерел їх утворення у бухгалтерському балансі, та побачити, що вони тотожні. Тобто, в основі побудови балансу полягає принцип відображення засобів підприємства з однієї сторони, та джерел їх утворення - з іншої. Якщо групувати ресурси підприємства за складом та розміщенням, та за джерелами творення в одну двосторонню таблицю, то підсумки лівої частини таблиці, будуть рівні підсумкам у правій частині таблиці.

Бухгалтерське визначення балансу:

Бухгалтерський баланс - це двостороння таблиця, ліва частина якої призначена для відображення засобів підприємства, а права - для джерел їх утворення.

Фінансове визначення балансу.

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан, що відображає активи підприємства, його власний капітал та обов'язки на певну дату.

Структура бухгалтерського балансу зумовлюється основним балансовим рівнянням та економічною класифікацією господарських засобів та джерел їх утворення.

БАЛАНС
АКТИВ (засоби)	ПАСИВ (джерела)
1. Необоротні активи. 2. Оборотні активи. 3. Витрати майбутніх періодів.	1. Власний капітал. 2. Забезпечення майбутніх витрат та платежів. 3. Довгострокові зобов'язання. 4. Поточні зобов'язання. 5. Доходи майбутніх періодів.

Ліву сторону балансу, яка відображає ресурси підприємства за складом та розміщенням, називають активом.

Праву сторону балансу, яка відображає ресурси підприємства за джерелами їх утворення, називають пасивом.

Основний документ, що регламентує порядок побудови та склад балансу, це: П(С)БО2 «Баланс».

Структура балансу складається з розділів в активі та пасиві балансу. Розділи активу та пасиву балансу об'єднують економічно однорідні за своїм складом групи засобів та джерел утворення засобів. І склад із окремих статей, кожний економічно однорідний показник відображається в окремому рядку, у розділі балансу називається статтею.

У першому розділі активу балансу відображаються засоби підприємства довгострокового характеру використання (основні засоби, нематеріальні активи та інше).

У другому розділі активу балансу відображається вартість (запаси, грошові кошти, розрахунки).

У третьому розділі активу балансу відображаються витрати майбутніх періодів.

У першому розділі пасиву балансу відображаються джерела утворення засобів, які розміщенні в у власних активах підприємства (статутний капітал, резервний капітал, нерозподілених прибуток та інше).

У другому розділі пасиву балансу відображаються інформація про забезпечення майбутніх витрат та платежів.

У третьому розділі пасиву балансу міститься інформація про стан отриманих довгострокових кредитів та інших довгострокових зобов'язань.

У четвертому розділі пасиву балансу відображаються зобов'язання перед кредиторами, які носять короткостроковий характер.

У п'ятому розділі пасиву балансу відображаються доходи майбутніх періодів.

Особливістю бухгалтерського балансу є рівновага активу і пасиву балансу, тобто по активу і пасиву підсумки повинні бути рівними, вони називаються валютою балансу .

Дані статей балансу необхідні для контролю за наявністю і структурою, станом господарських засобів та джерел їх утворення, а також для аналізу фінансових стану підприємства і визначення його платоспроможності.

У перекладі з латинського баланс означає «двочашечні терези», тому у балансі обов'язково має бути присутня рівновага підсумків по активу та пасиву. Вона виходить з того, що як в активі так і в пасиві балансу відображається одна і таж сума, але в активі по засобам підприємства, а в пасиві - по джерелам, за рахунок яких вони утворюються. В ході господарської діяльності підприємства, у результаті господарських процесів, виявляється рух та зміни засобів підприємства, таких операцій безліч за кожний період, і кожна з них впливає на баланс. Але сутність балансу полягає у тому, що на яку б дату ми його не складали, сума статей активу і пасиву будуть рівними. Така рівновага підтримується за допомогою відповідних балансуючих засобів, якщо вважати баланс чашами терезів, то рівновага після кожної операції підтримується наступним чином: є такі операції, що змінюють і актив і пасив, є такі що впливають тільки на актив, або тільки на пасив.

Таким чином, кожну операцію потрібно розглядати з тачки зору зміни:

1. І активу, і пасиву.

2. Тільки активу.

3. Тільки пасиву.

Усі господарські операції поділяються на 2 види:

1. Модифікації - операції, які викликають зміни і активі, і в пасиві балансу, змінюючи
валюту балансу.

2. Пермутації - операції, які викликають зміни тільки в активі, або тільки в пасиві балансу,
при цьому не змінюючи валюту балансу.

Крім того, усі господарські операції можна поділити на 4 типи за Баремом:

Операції першого типу характеризуються змінами лише в складі господарських засобів, тобто відображають переміщення коштів лише на статтях активу балансу.

Актив	Пасив
+500 в касу - 500 р/рах.
Валюта не змінюється

Належить така операція: отримано кошти з розрахункового рахунку в касу підприємства для видачі заробітної плати на суму 500 грн.

Операція другого типу викличе зміни у джерелах утворення господарських засобів, тобто змін лише пасиву балансу, валюта не змінюється.

Актив	Пасив
	- 1000 нерозподілений прибуток + резервний капітал
Валюта не змінюється

Належить така операція: направлена частина перерозподіленого прибутку на поповнення резервного капіталу підприємства у розмірі 1000 грн.

Операція третього типу характеризується додатковим надходженням господарських засобів в оборот підприємства. Вони збільшують показники по статям балансу в активі, і в пасиві.

Актив	Пасив
+1000 виробничі запаси	+1000 заборгованість перед постачальниками
Валюта збільшується на суму господарської операції

Належать така операція: надійшли і оприбутковані виробничі запаси від постачальника на суму 1000 грн.

Операція четвертого типу характеризується вибуттям засобів із господарства, і зменшенням статей і в активі, і в пасиві балансу. У результаті валюта зменшується на суму господарської операції.

Актив	Пасив
-1000 розрахунковий рахунок	-1000 заборгованість перед постачальниками
Валюта зменшиться на суму господарської операції

Належить така операція: перераховані грошові кошти на рахунковий рахунок постачальника за раніше отримані виробничі запаси на суму 1000 грн.

Господарські операції першого і другого типу -є пермутаціями - не змінюють валюту балансу, третього і четвертого типу - модифікаціями - змінюють валюту балансу.

ІІ. Структурно-логічні схеми

Основою побудови бухгалтерського балансу є подвійне групування господарських фактів - за майновою і правовласницькою характеристиками.