Облік лізингових операцій

Бухгалтерський облік в умовах лізингу аналогічний обліку в умовах звичайної оренди, яка широко застосовується у вітчизняній практиці (див.табл.11.1.1).

Таблиця 11.1.1

Облік лізингових операцій

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
Дт	Кт
	Рахунок, транспортний документ Акцептовано рахунок-фактуру іноземної фірми-лізингодавця за імпортне обладнання, що отримується в фінансовий лізинг
	Виписка банку Сплачено лізингоодержувачем витрати по доставці обладнання до митниці
	Платіжне доручення, виписка банку Сплачено мито та митні збори
	ВМД Нараховано ПДВ при ввезені об’єкта лізингу
	Платіжне доручення виписка банку Сплачено ПДВ
	ВМД, довідка бухгалтерії Нараховано мито та митні збори
	ВМД Відображено право на податковий кредит при міжнародному фінансовому лізингу
	Акт введення в експлуатацію Введено в експлуатацію обладнання, одержане у фінансовий лізинг

При операціях з оперативної оренди у лізингоодержувача-резидента його кредиторська заборгованість за орендними платежами — монетарна стаття обліку, яка підлягає перерахунку на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

При операціях фінансового лізингу вартість об'єкта лізингу відображається в лізингоотримувача одночасно як актив і як кредиторська заборгованість перед лізингодавцем. Відповідно до п. 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу НБУ на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Отже, датою визнання активом (оприбуткування) об'єкта фінансового лізингу буде дата його митного оформлення і його вартість відображена в балансі за курсом НБУ на дату розмитнення. Кредиторська заборгованість перед лізингодавцем, яка є монетарною статтею, підлягає перерахуванню на дату балансу здійснення розрахунків (погашення).

При операціях оперативної оренди у резидента-лізингодавця дебіторська заборгованість лізингоотримувача — монетарна стаття, отже, підлягає перерахунку на дату балансу та на дату проведення розрахунків (погашення). Відображається на субрахунках: 945; 714.

При операціях фінансового лізингу у резидента-лізингодавця дебіторська заборгованість лізингоотримувача — монетарна стаття й підлягає перерахунку на дату балансу та на дату проведення розрахунків (погашення). Курсові різниці з заборгованості за договорами фінансового лізингу відображаються на субрахунках: 744; 974.

Податковий облік розрахунків в іноземній валюті. В ідповідно до пп. 7.3.3 Закону про прибуток, балансова вартість заборгованості в іноземній валюті відображається за курсом НБУ, що діяв на дату її виникнення. У разі погашення такої заборгованості або її частини протягом звітного періоду балансова вартість заборгованості підлягає перерахунку у гривні за курсом НБУ, що діяв на дату такого погашення. Якщо заборгованість залишається непогашеною на кінець звітного періоду, вона для цілей податкового обліку вважається умовно погашеною та підлягає перерахунку за курсом НБУ, що діяв на останній день звітного періоду. У наступному звітному періоді балансова вартість заборгованості визначається на підставі здійсненого перерахунку. Отже, в результаті перерахунку кредиторської заборгованості виникають курсові різниці. У разі збільшення курсу НБУ на дату погашення заборгованості (перерахунку непогашеної заборгованості на кінець кварталу), курсова різниця входить до складу валових витрат лізингоотримувача — резидента, у разі зменшення курсу НБУ — до складу валових доходів.

Під терміном «заборгованість» у підпункту 7.3.3. Закону про прибуток вважається:

• вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;

• платежі за об'єкт фінансового лізингу, строк оплати якого минув на дату закінчення звітного періоду.

У податковому обліку лізингоодержувача-резидента курсові різниці з заборгованості за платежами відповідно до договорів оперативного лізингу (оренди) не відображаються.

У податковому обліку лізингодавця-резидента не підлягає перерахунку заборгованість у зв'язку зі зміною курсу НБУ, яка виникла за поставлені (надані) товари, роботи, послуги (див.табл.11.1.2).

Таблиця 11.1.2

Бухгалтерський облік оперативного лізингу

Резидент-лізингоодержувач

Резидент-лізингодавець (орендодавець)

Відображає об'єкт оперативного лізингу (оренди) на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». Орендна плата має відображатися у складі витрат звітного періоду залежно від способу використання об'єкта оренди на рахунках: 23 «Виробництво»; 91 «Загальновиробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 949 «Інші витрати операційної діяльності». Всі витрати, які пов'язані з отриманням об'єкта оренди — мито, митні збори та платежі, що сплачуються лізингоотримувачем (орендарем) при розмитненні орендованого об'єкта, необхідно відносити на субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Об'єкт оперативної оренди залишає у складі своїх основних фондів (необоротних активів) і продовжує амортизувати. Орендні платежі в період нарахування відображаються: - у складі доходів від реалізації робіт, послуг на субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг» (якщо операції оренди відносяться до основного виду діяльності підприємства); - у складі доходів від операційної оренди активів на субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів».

Митні витрати — митні платежі та збори, сплачені під час вивезення об'єкта оренди за межі митного кордону України, відображаються у складі витрат звітного періоду. Для цілей податкового обліку необхідно користуватися визначенням оперативної оренди, наведеним у Законі про прибуток.

Податковий облік. Лізингоотримувач-резидент. Відповідне до пп. 3.2.1 Закону про ПДВ, об'єктом обкладання ПДВ є операції з увезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, у тому числі операції з увезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Таким чином, ПДВ обкладаються як операції з увезення об'єкта на митну територію України, так і операції з отримання послуг оренди, що надаються нерезидентом для їх використання чи споживання на території України.

У п. 4.3 Закону про ПДВ визначена база для обкладення податком:

• для об'єктів оренди (лізингу), що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість об'єкта, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з увезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань;

• для послуги оренди (лізингу) — договірна (контрактна) вартість послуги з урахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну продажу послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні об'єкта оренди є дата оформлення ввізної митної декларації. Сума ПДВ, сплачена при ввезенні об'єкта оренди, не включається до складу податкового кредиту орендаря. Сума зобов'язань з ПДВ, нарахованих при імпорті послуг (сплаті орендних платежів), включається до складу податкового кредиту на загальних підставах.

Відповідно до пп. 7.9.6 Закону про прибуток, передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендаря. При цьому орендар (лізингоодержувач) збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за податковим періодом, в якому здійснюється таке нарахування.

Орендодавець-резидент. При передачі об'єкта оренди податкове зобов'язання в орендодавця-резидента не виникає. Відповідно до пп. 3.1.3 Закону про ПДВ, об'єктом обкладення ПДВ є операції з надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України. Оподатковуються такі операції за нульовою ставкою відповідно до пп. 6.2.2 Закону про ПДВ. Доходи виникають в орендодавця на суму орендних платежів, нарахованих за наслідками звітного податкового періоду (пп. 7.9.6 Закону про прибуток).

Бухгалтерський облік фінансової оренди. Відповідно до П(С)БО 14, об'єкт, отриманий за договором фінансового лізингу, в обліку лізингоодержувача, залежно від різновиду об'єкта фінансової оренди, відображається:

· як актив;

· як зобов'язання перед лізингодавцем.

Згідно з п. 5 П(С)БО 14, отриманий об'єкт відображається:

Ø у складі основних засобів на рахунку 10 «Основні засоби»;

Ø у складі інших необоротних активів на рахунку 11 «Інші необоротні активи».