Дослідження вольової саморегуляції

Мета дослідження: визначення рівня розвитку вольової са­морегуляції.

Матеріали та обладнання: тест-опитувальник А. В. Звєркова та Е. В. Ейдмана, бланк для відповідей і ручка.

Процедура дослідження. Дослідження вольової саморегуляції за допомогою тесту-опитувальника може проводитися з однією особою або з цілою гру­пою. Щоб забезпечити самостійність відповідей досліджуваних, кож­ному видається тест-опитувальник, бланк для відповідей, на яко­му надруковано номери запитань і біля них графи для відповідей.

Інструкція досліджуваному. Вам пропонується тест, який включає 30 тверджень. Уважно прочитайте кожне з них та вирішіть, наскільки воно характеризує вас. Якщо правильно характеризує, то на аркуші для відповідей проти номера даного твердження по­ставте знак (+), якщо вважаєте, що неправильно, то знак (–). Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинути цю справу.

1. Я не відмовлюся від своїх задумів і справ, навіть якщо дово­диться вибирати між ними та приємною компанією

2. За необхідності мені неважко стримати спалах гніву.

3. Зазвичай я зберігаю спокій, чекаючи товариша, який спіз­нюється на призначений час

4. Мене важко відірвати від розпочатої роботи.

5. Мене дуже вибиває з колії фізичний біль.

6. Я завжди намагаюся вислухати співрозмовника, не переби­ваючи, навіть якщо не терпиться йому заперечити.

7. Я завжди «гну» свою лінію.

8. Якщо треба, я можу не спати кілька ночей (наприклад, робота,
чергування) і весь наступний день бути в гарній формі.

9. Мої плани занадто часто перекреслюються зовнішніми обста­винами.

10. Я не вважаю себе терплячою людиною.

11. Не так просто мені примусити себе байдуже спостерігати хвилююче видовище.

12. Мені рідко вдається примусити себе продовжувати роботу
після серії прикрих невдач.

13. Якщо я ставлюся до когось погано, мені важко приховати зне­вагу до нього.

14. При потребі я можу займатися своєю справою в незручних та в непристосованих до цього умовах.

15. Мені дуже ускладнює роботу усвідомлення того, що її необхідно виконати в точно визначений термін.

16. Я вважаю себе рішучою людиною.

17. З фізичною втомою я справляюся значно краще, ніж інші.

18. Краще зачекати ліфт, ніж підійматися сходами.

19. Зіпсувати мені настрій не так просто.

20. Інколи якась дрібниця заполонює мої думки, не дає спокою, і я
не можу її позбутися.

22. Мені важче зосередитися на завданні чи роботі, ніж іншим.

23. Сперечатися зі мною важко.

24. Я завжди прагну довести розпочату справу до кінця.

25. Мене легко відвернути від справ.

26. Я іноді помічаю, що намагаюся домогтися свого всупереч
об'єктивним обставинам.

27. Люди іноді заздрять моєму терпінню та допитливості.

28. Мені важко зберегти спокій у стресовій ситуації.

29. Я помічаю, що під час одноманітної роботи мимоволі починаю змінювати спосіб дії, навіть якщо це часом призводить до погіршення результатів.

30. Мене, як правило, дратує, коли перед носом зачиняються двері транспорту або ліфта, що від'їжджають.

Опрацювання результатів. Мета опрацювання результатів – визначення величин індексів вольової саморегуляції за пунктами загальної шкали (В) та індексів за субшкалами наполегливість(Н) і самовладання(С).

Кожен індекс – це сума балів, отриманих при підрахунку збігу відповідей з ключем загальної шкали чи субшкали.

В опитувальнику 6 замаскованих тверджень. Тому загальний сумарний бал за шкалою В має бути в межах від 0 до 24, за субшкалою наполегливість – від 0 до 16 та за субшкалою самовла­дання – від 0 до 13.

Таблиця К.4 – Ключ для підрахунку індексів вольової саморегуляції

Наполегливість	1–, 2+, 5+, 8–, 9+, 10–, 11+, 13–, 14–, 16–, 17+, 18+, 20+, 22–24+, 25–, 27+
Самовладання	3+, 4+, 5+, 7+, 13–, 14–, 16–, 21–, 24+, 27+, 28–, 29–, 30–
Загальна шкала	1–, 2+, 3+, 4+, 5+, 6–, 7+, 9+, 10–, 11+, 13–, 14–, 16–,17+, 18+, 20+, 21–, 22–, 24+, 25–, 27+, 28–, 29–, 30–

5 Вправа «Цілі життя»

Мета: спрямувати смислопошукову активність досліджуваних на визначення власних цілей, розвинути цілеспрямованість та уміння ставити конкретні завдання, виконання яких необхідне для досягнен­ня віддаленої особистісно значущої мети.

Хід виконання роботи:

Ведучий вносить пропозицію учасникам занотувати у щоденниках наступне:

1. Визначте свою мету на шість найближчих років.

2. Чітко уявіть собі картину майбутнього:

• Ким ви станете через шість років?

• Яким ви будете вчителем?

• Якими стануть ваші перспективи на майбутнє?

3. Визначте поетапно, що ви повинні зробити впродовж кожного з цих шести років, щоб досягти мети?

4. Сформулюйте свій девіз на найближчі три місяці.

5. Через три місяці складіть новий девіз, а потім повторюйте його. Коригуйте, уточнюйте, конкретизуйте цей девіз кожні три місяці.

6. Наприкінці кожного з шести років зіставляйте отриманий результат із вашою метою на рік і відповідно до існуючих досягнень визначай­те вашу головну мету на наступний рік.

Обговорення: а налізуються змістовність визначених цілей, існування близьких цілей, продуманість етапів їх реалізації.

6 Вправа «Суспільні цілі»

Мета: розвинути вміння ставити реалістичні суспільно значущі цілі, навчитися розробляти конкретні етапи (завдання) їх реалізації.

Хід виконання роботи: ведучий пропонує досліджуваним колективно обміркувати наступне:

1. Визначте суспільно значущу мету, тобто таку мету, досягнення якої принесе користь не лише вам особисто, а й усій групі, ВНЗ.

2. Уявіть собі результат. Його реалізація має залежати тільки від ва­шої групи і відповідати вашим розумовим і фізичним можливос­тям, пов'язаними з часовими обмеженнями.

3. Сформулюйте чіткі часові межі вашого досягнення мети.

4. Виявіть умови та ресурси, необхідні для реалізації запланованого. Який внесок повинні здійснити ви особисто, ваша група загалом, інші люди (викладачі тощо)?

5. Які об'єктивні та суб'єктивні перешкоди існують на шляху досяг­нення вашої мети?

6. Розробіть конкретні етапи (завдання) реалізації вашої мети. Визна­чте період початку та закінчення кожного з етапів.

Обговорення: а налізується релевантність поставлених цілей власним можли­востям, їх суспільна значущість, етапи, шляхи та засоби їх реалізації; з'ясовуються труднощі, які виникли під час виконання вправи; засоби їх подолання.

Додаток Л

Дослідження темпераменту

1 Визначення темпераменту за методикою Айзенка

Опитувальник складається із 60 запитань. Якщо на запитання ви відповідаєте «так, погоджуюсь», то ставите «+», якщо «ні», то «–». Вибирайте ту відповідь, яка першою спала вам на думку, довго розмірковувати не слід.

Таблиця Л.1 – Опитувальник

№	Запитання	Відп.
	Чи любиш ти метушню і шум навколо себе?
	Часто відчуваєш потребу в друзях, які могли б тебе підтримати?
	Ти завжди швидко знаходиш відповідь, коли тебе про щось просять?
	Чи буває так, що ти роздратований чимось?
	Чи часто в тебе змінюється настрій?
	Чи тобі легше й приємніше з книжками, ніж із друзями?
	Чи часто тобі заважають різні думки?
	Ти завжди робиш так, як тобі радять?
	Чи любиш ти висміювати когось?
	Ти колись відчував себе нещасливим, хоча для цього не було справжньої причини?
	Ти можеш сказати, що ти — весела людина?
	Ти хоч раз порушував правила поведінки в школі?
	Ти буваєш чимось роздратований?
	Чи подобається тобі все роботи у швидкому темпі (Якщо, навпаки, ти схильний до неквапливості, скажи «ні»)
	Ти переживаєш через різні страшні події які мало не відбулися, але все скінчилося добре?
	Тобі можна довірити будь-яку таємницю?
	Чи можеш ти без зайвого напруження внести пожвавлення у сумну компанію?
	Чи буває так, що в тебе без причини швидше б'ється серце?
	Чи робиш ти перший крок до того, щоб із кимось подружитися?
	Ти хоч раз казав неправду?
	Ти легко засмучуєшся, коли критикують тебе і твою роботу?
	Ти часто жартуєш і розповідаєш смішні історії своїм друзям?
	Ти часто відчуваєш себе втомленим?
	Ти завжди робиш спочатку уроки, а потім усе інше?
	Ти зазвичай веселий і всім задоволений?
	Чи вразливий ти?
Продовження табл. Л.1
	Ти дуже любиш спілкуватися?
	Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу у господарстві?
	У тебе бувають запаморочення?
	Чи буває так, що твої дії та вчинки ставлять інших людей у незручне становище?
	Ти часто відчуваєш, що тобі все набридло?
	Чи любиш ти хвалитися?
	Ти переважно сидиш і мовчиш, коли потрапляєш у товариство незнайомих людей?
	Чи хвилюєшся ти іноді так, що не можеш усидіти на місці?
	Ти зазвичай швидко приймаєш рішення?
	Ти ніколи не шумиш у класі, навіть коли немає вчителя?
	Тобі часто сняться страшні сни?
	Можеш ти дати волю своїм почуттям і повеселитися з друзями?
	Тебе легко засмутити?
	Чи бувало так, що ти погано говорив про когось?
	Ти говориш і дієш швидко, особливо не замислюючись?
	Якщо потрапляєш у скрутне становище, ти довго потім переживаєш?
	Тобі дуже подобаються веселі витівки?
	Ти завжди їси те, що тобі подають?
	Тобі важко відповісти «ні», коли тебе про щось прохають?
	Ти любиш часто ходити в гості?
	Чи бувають такі моменти, коли тобі не хочеться жити?
	Чи був ти коли-небудь грубий із батьками?
	Чи вважають тебе друзі веселою і жвавою людиною?
	Ти часто відволікаєшся, коли готуєш уроки?
	Ти частіше сидиш і спостерігаєш, ніж береш активну участь?
	Тобі часто буває тяжко від різних думок?
	Чи буваєш ти абсолютно впевнений, що зможеш упоратися з будь-якою справою, яку маєш виконати?
	Чи буває, що ти відчуваєш себе самотнім?
	Ти соромишся заговорити першим із незнайомою людиною?
	Ти часто «берешся за голову», коли пізно будь-що змінити?
	Коли хтось кричить на тебе, ти так само кричиш у відповідь?
	Чи буває так, що ти відчуваєш себе веселим або сумним без будь-якої причини?
	Ти вважаєш, що важко отримати справжнє задоволення від пожвавленої компанії?
	Тобі часто доводиться непокоїтися через те, що ти щось зробив не подумавши?

Обробка результатів

Перший етап. Обробка результатів проводиться у три етапи. На першому етапі потрібно виконати такі дії: при збігу знаків відповідей перед номером запитання поставити значок «v» (який ще називають «галочка»). Можна пояснити ще й так: «Якщо на 8-ме запитання дана відповідь із знаком «+», то перед номером 8 поставте значок «v», а якщо відповідь «–», то ніякий значок не ставиться.

Називаються відповіді 8+, 16+, 24+, 28+, 36+, 44+, 4–, 12–, 20–, 32–, 40–, 49–.

Порахуйте кількість «v» (галочок) і запишіть: v =...

Це показник «шкали неправди». Критична сума збігів (4 – 5) свідчить про демонстративність у поведінці.

Другий етап. Визначення екстрата інтровертів слід виконувати таким чином: при збігу знаків закреслити номер відповіді знаком X. Можна пояснити ще й так: «Якщо на 1 запитання поставлено знак «+», то номер запитання закресліть знаком X, а якщо «–», то залишіть незакресленим».

Називають відповіді: 1+, 3+, 9+, 11+, 14+, 17+, 19+, 22+, 25+, 27+, 30+, 35+, 38+, 41+, 43+, 46+, 53+, 57+; 6–, 33–, 51–, 55–, 59–.

Тепер порахуйте, скільки у вас закреслених відповідей, і запишіть: X =...

Третій етап. Визначення рівня емоційної стабільності слід виконувати таким чином: якщо відповідь позитивна, тобто стоїть «+», треба обвести номер запитання кружечком — О.

2+, 5+-, 7+, 10+, 13+, 18+, 21+, 23+, 26+, 29+, 31+, 34+, 37+, 39+, 42+, 45+, 47+, 50+, 52+, 54+, 56+, 58+, 60+.

Так само порахуйте, скільки обведено номерів запитань, і запишіть: О =...

Оцінка результатів. Вираженість досліджуваних характеристик оцінюється за графіком: по горизонталі проведемо вісь X і поставимо точку, яка відповідає цифрі порахованих X. Якщо X більше 12, то це тип екстраверта. Екстраверт любить спілкуватися, веселитися, має багато друзів, легковажно ставиться до навчання. Він прагне до збудження, ризикує, діє під впливом моменту, є імпульсивним, любить різні жарти, балакучий, безтурботний, доброзичливо веселий, оптимістичний, має тенденцію до агресії, запальний. Його емоції та почуття строго не контрольовані, тому на екстраверта не завжди можна покластися. Якщо показник менше 12, то це — інтроверт, спокійний, сором'язливий. Він надає перевагу книжці перед спілкуванням із людьми. Стриманий, віддалений від інших, окрім близьких людей. Планує свої дії заздалегідь, не має довіри до раптових потягів. Серйозно ставиться до прийняття рішень, любить у всьому порядок, контролює свої почуття, рідко робить агресивні вчинки. На інтроверта можна покластися, він цінує етичні норми, хоча за характером дещо песимістичний.

По вертикалі проведемо вісь, на якій відкладемо О. Фактор нейротизму свідчить про емоційно-психологічну стійкість (нестійкість), стабільність (нестабільність) і розглядається у зв'язку з уродженою лабільністю вегетативної нервової системи. Фактор нейротизму являє собою параметр, відповідно до якого всіх індивідів можна розташувати в ряд, на одному полюсі якого знаходиться тип особистості, що характеризується надзвичайною стійкістю, зрілістю, чудовою адаптованістю, на другому полюсі — надзвичайно знервований, нестійкий, погано адаптований тип.

1 – 11 балів. Ви – інтроверт. Інтроверт (від латинського «intro», що означає «всередину») орієнтований на свій внутрішній світ, живе своїми почуттями, думками, переживаннями, не відчуваючи особливої потреби в спілкуванні з іншими людьми. Тому професії продавця, лікаря, учителя, юриста, журналіста, менеджера, що вимагають інтенсивного спілкування, можуть вас втомлювати. Зверніть увагу на види діяльності, які не пов'язані із широкими людськими контактами: прогамування, конструювання, творчість, робота з текстами, тваринами і рослинами. За наявності здібностей ви доб'єтеся успіху в науці, мистецтві, ремеслах, що вимагають точності, охайності та концентрації уваги.

Рисунок Л.1 Шкала інтроверсії → екстраверсії

14 - 24 балів. Якщо ви набрали більше 12 балів, ви – екстраверт. Екстраверт (від латинського «extra», що означає «понад», «зовні») — це людина, яка орієнтована на зовнішні предмети та обставини. Ймовірно, вам подобається бути в центрі уваги. Заради компанії ви можете нехтувати іншими справами. Заняття, що вимагають посидючості та терпіння, даються вам зусиллям волі. Вам підійшли б професії, що вимагають інтенсивного спілкування з покупцями, клієнтами, пацієнтами, учнями, студентами, пасажирами. Якщо ви не лише любите, але і вмієте спілкуватися, сміливо вибирайте професію, пов'язану із частими зустрічами, переговорами, консультаціями.