Дослідження сприйняття часу

Мета: визначити точність сприймання коротких проміжків ча­су.

Матеріал і обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження.

Хід виконання роботи. Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджуваний та експериментатор) і передбачає 10 дослідів, у кожному з яких до­сліджуваному пропонують визначити заданий проміжок часу без підрахунку та використання годинника. Наприклад, 30 с, 60 с, 120 с. Інструкція. «Вам пропонується, не користуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити заданий відрізок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення – команда «Стоп!».

Правильність оцінки відповідей респондента визначається за допо­могою секундоміра. Результати обстеження фіксуються у протоколі (табл. В.1).

Таблиця В.1 Протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу

Обробка та аналіз результатів: точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:

К_т=(А/С)х100 %, (В.1)

де К_т – коефіцієнт точності оцінки часу; А – фактичний час, вказаний респондентом; С – часовий інтервал, запропонований для оцінки.

Під час аналізу результатів обстеження слід з'ясувати, у якому співвідношенні до 100 % перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо у всіх дослідах респондент має коефіці­єнт більший за 100 %, то часові відрізки він недооцінює. Якщо ж його коефіцієнти менші за 100 %, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100 % (80 % – 110 %), тим вищою є точність оцін­ки проміжків часу.