Теорії різного ступеня спільності

Одним з напрямків у методології наукового мислення стало також уявлення про виділення рівнів теорій, або класифікації теорій різного ступеня спільності. Критеріями такого виділення рівнів стали розходження в ступені спільності наукових гіпотез і тим самим у близькості або віддаленості шляху до емпіричної перевірки.

У методології наукового пізнання склалося уявлення про три типи теорій: верхнього, середнього і нижнього рівнів.

У теоріях «нижнього рівня» використовуються пояснювальні схеми, у яких поняття емпірично максимально навантажені. Психологічні складові в таких теоріях прямо співвідносяться з охоплюваними ними психологічними реаліями. І прорив до узагальнень стосовно перевірки психологічних гіпотез мінімальна: емпірично навантажена гіпотеза як частка висловлювань співвідноситься з більш загальним висловленням такої ж спрямованості.

Теорії так називаного «середнього рівня»- не передбачають співвіднесення загальних або універсальних висловлювань про передбачувані психологічні закони з рівнем емпірії (емпіричних даних), а дозволяють висувати гіпотетичні наслідки, доступні емпіричній перевірці і, що з'являються у вгляді експериментальних гіпотез.

Гіпотетичні конструкти — це пояснювальний компонент в експериментальних і інших емпірично навантажених гіпотезах, що надають пояснення встановлюваним залежностям виходячи з положень визначеної теорії.

Теорії так званого верхнього рівня відрізняються з погляду їхнього емпіричного підкріплення. З них, якщо скористатися термінологією К. Хольцкампа [ 1981], не можна безпосередньо вивести «емпірично навантажені» (або емпірично завантажені) гіпотези, що підлягають емпіричній перевірці. Тобто теорії найвищого ступеня спільності не можуть бути основою тверджень про емпіричні залежності. Ці теорії звичайно є методологічним базисом розвитку тих або інших психологічних шкіл, у той час як самі по собі пізнавальні установки і методологічні підстави цих теорій не підлягають експериментальній перевірці.

Використовувані в них поняття мають статус категорій, тобто мають максимальний ступінь спільності. Однак психологічні категорії не варто плутати з філософськими категоріями, оскільки у філософських роботах вони функціонують в іншій системі понять

Отже, теорій верхнього рівня припускають розробку інших теорій, віднесеність яких до свого емпіричного базису задана в психологічних поняттях, що підлягають наступної операционали-зацйй для їхнього емпіричного випробування, або емпіричної перевірки тверджень про ті або інші закономірності.

Психологічні категорії лежать в основі побудови інших теорій, що включають теоретичні принципи розуміння, які припускаються в цих концепціях, психологічної реальності. Варто врахувати при цьому, що використовувана як методологічна основа категорія (наприклад, діяльності) лише вказує напрямок пошуків, але не визначає змістовний характер «емпіричної завантаженості» гіпотез, що перевіряються.