Поглиблений модуль

30. Граматики як розділ мовознавства. Характеристика її основних розділів.

31. Морфемна будова слова.

32. Типи морфем.

33. Правопис складних іменників.

34. Правопис складних прикметників.

35. Правопис складних прислівників.

36. Правопис складноскорочених слів і абревіатур. Графічні скорочення.

37. Способи афіксального словотвору.

38. Правопис префіксів з- (с-, із-, зі-), без-, роз-, через-, пре-, прі- та ін.

39.Правопис суфіксів (іменникових, прикметникових та дієприкметникових) у практиці професійного спілкування.

40. Загальна характеристика частин мови. Самостійні і службові частини мови. Вигук.

41. Труднощі, пов’язані з уживанням іменників у практиці професійного спілкування.

42. Особливості вживання прикметників у діловому мовленні.

43. Особливості вживання і правопису числівників у професійному мовленні.

44. Займенники, дієслова та дієслівні форми у професійних текстах.

45. Особливості вживання службових частин мови.

46. Довідково-інформаційні документи (доповідні та пояснювальні записки, протокол, витяг із протоколу).

47. Довідково-інформаційні документи (довідка, службові листи).

48. Типи зв’язків між словами.

49. Способи зв’язку між словами в підрядному словосполученні (узгодження, керування, прилягання).

50. Головні члени речення.

51. Другорядні члени речення.

52. Класифікація речень.

53. Кома як знак поєднання. Кома як знак-функція для відокремлення членів речення.

54. Функції крапки з комою.

55. Дужки як парний знак-функція.

56. Уживання тире.

57. Типові помилки у синтаксисі писемного мовлення.

58. Способи викладу матеріалу в документах з високим та низьким рівнем стандартизації.

60. Типи текстів (опис, розповідь, міркування).

61. Правила синтаксичного оформлення документів.

62. Значення усної форми мовлення в діловому спілкуванні.

66. Наради як вид усного ділового спілкування.

63. Прийом відвідувачів. Його мовні особливості.

64. Службова телефонна розмова.

65. Мовні особливості ділових контактів.

66. Доповідь, лекція як форми публічного виступу.

67. Етапи підготовки доповіді, робота над мовними особливостями.

68. Промова: вимоги й мовні особливості.

69. Виступ, бесіда як форми усного ділового спілкування.

70. Дискусія: вимоги, мовні особивості.

71. Особливості проведення прес-конференцій та круглих столів.

72. Значення невербальних засобів спілкування.

73. Лексикологія як наука.

74. Практика вживання багатозначних слів.

75. Синоніми (визначення, типи).

76. Антоніми та їх уживання в діловому стилі.

77. Пароніми й омоніми у професійному мовленні.

78. Практика вживання архаїзмів, історизмів, неологізмів, термінологічної і професійної лексики.

79. Фразеологія як наука. Вільні і стійкі словосполучення.

80. Характеристика стійких словосполучень. Відмінність фразеологізмів від слів і морфем.

81. Типи фразеологізмів.

82. Етимологія й уживання деяких варіантів іншомовних власних назв у діловому стилі.

83. Етимологія професійних термінів.

Система нарахування балів за видами робіт з дисциплін

«Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Українська мова професійного спілкування»

Система нарахування штрафних балів за видами робіт з дисциплін «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Українська мова професійного спілкування»

Порядок проведення іспиту

Іспит є підсумковою формою контролю засвоєння знань і формування вмінь, передбачених робочою програмою та індивідуальним планом вивчення дисципліни. Його результат у переважній більшості має бути інтегрованим і складатися з оцінок, одержаних при проведенні модульних контролів на практичних заняттях. У випадку невідповідності результатів самоконтролю з інтегрованою оцінкою формою контролю стає екзамен.

Критерії оцінювання знань і вмінь студентів з навчальних дисциплін «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Українська мова професійного спілкування»

«Відмінно»

- повне виконання вимог навчальної програми;

- глибоке засвоєння і розуміння програмного матеріалу та здатність до практичного використання цих знань;

- правильне використання обох форм (усної і писемної) фахового спілкування;

- вичерпні та аргументовані відповіді на поставлені запитання;

- уміння залежно від мети, ситуації добирати певні лексичні, синтаксичні та інші засоби;

- послідовність та логічність викладу думок;

- дотримання норм сучасної української мови, відсутність калькування або суржику;

- багатство словника, точність слововживання, граматична правильність (допускається 1 не груба орфографічна помилка, 1 пунктуаційна, 1 мовленнєва);

- творче опрацювання основної та додаткової літератури до всіх тем.

«Добре»

- повне виконання вимог навчальної програми;

- засвоєння і розуміння програмного матеріалу;

- повні відповіді на поставлені запитання, але недостатня аргументація або незначне відхилення від теми;

- уміння залежно від мети та ситуації добирати і вводити в текст відповідні лексичні, синтаксичні, граматичні та інші засоби;

- багатство словника, точність слововживання, але незначне порушення послідовності викладу думки;

- дотримання норм сучасної української мови, граматична правильність (допускається 2 орфографічних, 2 пунктуаційних, 2 мовленнєвих помилки);

- опрацювання основної літератури до всіх тем.

«Задовільно»

- виконання основних вимогнавчальної програми;

- відповідь відзначається неповнотою і поверховістю у розкритті теми, помітний її репродуктивний характер;

- порушення послідовності викладу;

- відповідь в основному правильна, але без прикладів і обґрунтування;

- добір слів не завжди вдалий;

- у мовному оформленні наявна певна кількість помилок (4 орфографічні, 4 пунктуаційні, 4 мовленнєві);

- поверхове ознайомлення з основною літературою.

«Незадовільно»

- невиконання вимог навчальної програми;

- відмова від відповіді на одне чи декілька питань;

- порушення послідовності і логічності викладу;

- лексика і граматична будова збіднена, відсутність прикладів і обґрунтувань;

- відповідь і хід міркувань неправильні;

- відповідь правильна, але обґрунтування неправильне;

- наявність значної кількості орфографічних, граматичних, мовленнєвих, пунктуаційних помилок;

- необізнаність з рекомендованою літературою.

Система нарахування балів: за кожну правильну відповідь на питання екзаменаційного білета нараховується 10 балів.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав на іспиті 20 балів і вище).

У разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів, він отримає незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів) і загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

До залікової екзаменаційної відомості вносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в ПУСКУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS в такому порядку:

Шкала нарахування підсумкових балів

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ ДИСЦИПЛІН

«Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Українська мова професійного спілкування»