Методика завершення звітного періоду в програмі

Велика частина операцій завершення періоду виконується документом Закриття місяця, (меню Операції - Регламентні операції - Закриття місяця). Форма документа Закриття місяця містить ієрархічний список регламентних операцій, до яких відносяться:

• нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

• переоцінка валютних коштів;

• списання витрат майбутніх періодів;

• коректування фактичної собівартості номенклатури;

• розрахунок і коректування собівартості продукції (послуг);

• операції з нормування витрат у податковому обліку;

• та інші.

За замовчуванням кожна операція позначена прапорцями - це означає, що при проведенні документа програма «1С: Підприємство 8.2» сформує відповідні проводки в бухгалтерському та податковому обліку. Користувач може скасувати частину регламентних операцій, знявши відповідні прапорці, може скасувати операцію тільки для одного виду обліку. Регламентні операції з бухгалтерського обліку слід проводити щомісяця, а операції з податкового обліку - щоквартально.
Для виконання процедури завершення періоду в шапці документа слід вказати період (останню дату місяця) і організацію, відзначити необхідні регламентні
операції і натиснути кнопку ОК, програма виконає всі необхідні розрахунки і сформує проводки. Послідовність виконання деяких регламентних операцій має принциповий характер. Тому якщо закриття місяця буде вироблено за допомогою декількох документів Закриття місяця, то слід дотримуватися той порядок, в якому розташовані регламентні операції в документі рисунку 1.

Основні податки і збори нараховуються в «1С: Підприємство 8.2» автоматично. Проведення з ПДВ, наприклад, вводяться прибутковими та видатковими документами. Цей податок не потрібно спеціально нараховувати в кінці звітного періоду: сальдо по рахунку і буде сумою до сплати в бюджет. Суму податку на прибуток можна розрахувати регламентованим звітом Декларація з податку на прибуток підприємства. Для нарахування амортизації основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку призначена регламентна операція Нарахування амортизації ОЗ документа Закриття місяця. Для нарахування амортизації нематеріальних активів у бухгалтерському та податковому обліку призначена регламентна операція Нарахування амортизації НМА того ж документа.

Нарахування амортизації для основних засобів і НМА виконується щомісячно в бухгалтерському обліку. У податковому обліку основні засоби амортизуються один раз на квартал, а НМА так само, як і в бухгалтерському - кожен місяць.
Амортизація для деяких основних засобів може бути нарахована і раніше, при виконанні операцій списання або передачі, а в податковому обліку і при зміні стану або податкового призначення ОЗ. У цьому випадку такі ОЗ і НМА не будуть амортизуватися документом Закриття місяця, це відстежується автоматично.
Амортизація податкових груп основних засобів, по яких не ведеться облік кожного об'єкта, також може бути виконана до закінчення періоду при передачі ОЗ або передачі НМА, якщо продаються нематеріальні активи, що враховуються як ОЗ в податковому обліку. Регламентна операція Переоцінка валютних коштів виробляє перерахунок вартості за всіма рахунками, у яких встановлено ознаку валютного обліку, крім немонетарних рахунків, які зберігаються в регістрі відомостей Немонетарні рахунку (меню Підприємство - Облікова політика - Немонетарні рахунку). Перед виконанням операції слід переконатися, що на останню дату завершуємо періоду в довіднику Валюти встановлені правильні курси використовуваних валют. Протягом звітного періоду відповідно до нормативних документів повинен проводитися перерахунок вартості тільки по тих рахунках і об'єктах аналітичного обліку, на яких мало місце рух майна і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті. Такий перерахунок здійснюється при проведенні документів. При проведенні документа Переоцінка валютних коштів проводиться перерахунок залишків майна і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті, у гривні за курсом, встановленим НБУ для даної валюти на дату документа Завершення місяця. Перерахунок проводиться по кожному об'єкту аналітичного обліку на рахунку. Виникаюча різниця між перерахованої сумою і врахованої на рахунку по конкретному об'єкту аналітичного обліку (сальдо на момент переоцінки), зараховується на відповідні рахунки доходів або витрат, що задаються в регістрі відомостей Параметри обліку курсових різниць (меню Підприємство - Облікова політика - Параметри обліку курсових різниць).

Операція коригує тільки гривневі залишки. Залишки у валюті в процесі проведення переоцінки не змінюються. У податковому обліку виконується переоцінка балансової вартості готівковій та безготівкової валюти на відповідних рахунках податкового плану рахунків, а також переоцінка валютної заборгованості в податковому обліку за договорами з видом Інше і значенням Підлягають переоцінці. Отримана курсова різниця включається до складу валових доходів (витрат). ПСБО 9 «Запаси» передбачає два різновиди методу оцінки вибуття запасів:

- За середньозваженою ціною на момент проведення операції (ст. 19);

- За середньозваженою ціною за місяць (ст. 18).

Для організацій, що використовують спосіб списання матеріально - виробничих витрат (МПЗ) «за середньою», протягом звітного періоду списання МПЗ здійснюється за середньої на момент проведення операції. Для організацій, що використовують середньозважену ціну за місяць, слід використовувати регламентовану операцію Коригування фактичної вартості номенклатури. Після її виконання створюються коригувальні проводки, які доводять розрахунок вартості списання МПЗ до середньозваженої за місяць. Для організацій, що використовують способи списання відмінні від «по середній», виконання операції Коригування фактичної вартості номенклатури не має сенсу.
Регламентна операція Списання витрат майбутніх періодів призначена для автоматизованого списання витрат майбутніх періодів з рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» у дебет різних рахунків (залежно від характеру відповідних видатків).
Списання витрат майбутніх періодів виконується шляхом рівномірного розподілу загальної суми витрат на період, зазначений у довіднику «Витрати майбутніх періодів» для конкретної статті таких витрат. Розрахунок фактичної собівартості з бухгалтерського обліку проводиться регламентної операцією Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг) у документі Закриття місяця. У податковому обліку собівартість продукції не розраховується, вона приймається рівною бухгалтерської собівартості. Розрахунок здійснюється з урахуванням початкових залишків незавершеного виробництва, фактичних витрат виробництва звітного періоду, залишків незавершеного виробництва на кінець звітного періоду, зазначених у документі Інвентаризація НЗВ. Розрахунок проводиться у кілька етапів:
- Визначення порядку переділів;

- Розрахунок собівартості продукції і напівфабрикатів за прямими витратами основного і допоміжного виробництва по кожному переділу;

- Розподіл загально виробничих витрат;

- Розрахунок собівартості продукції і напівфабрикатів з урахуванням розподілу загально виробничих витрат;

- Коригування планової вартості продукції і напівфабрикатів до фактичної вартості.
Спосіб розрахунку собівартості виробництва по підрозділах передбачає ручне завдання порядку переділів. У цьому випадку в якості моделі послідовного етапу виробництва сприймається кожний підрозділ і всі пов'язані з ним номенклатурні групи.
Встановлюваний порядок починає діяти з дати документа. Для перегляду діючого порядку можна скористатися меню Підприємство - Облікова політика - Порядок підрозділів для закриття рахунків. Спосіб розрахунку собівартості виробництва по переділах передбачає автоматичний розрахунок порядку переділів. У цьому випадку в якості моделі послідовного етапу виробництва (переділу) приймаються всі комбінації підрозділів і номенклатурних груп.

При розрахунку порядку переділів проводиться аналіз витрат і випуску по кожному переділу. Перший номер встановлюється тим переділів, витрати яких не вироблялися, тобто не виступали в якості випуску в інших межах. Другий номер встановлюється тим переділів, витрати яких були випущені на першому переділі, тобто виступали як випуску і т.д. Якщо виникають ситуації «закільцьованості», то порядок переділів визначає користувач. Такий випуск продукції називається випуском зустрічних послуг з виробництва. У списку Зустрічний випуск продукції, послуг (меню Підприємство - Облікова
політика - Зустрічний випуск продукції послуг) вказується, випуск якої продукції в якому підрозділі і за якою номенклатурної групи вимагає перерахунку собівартості іншого переділу, так як в цьому переділі випущена продукція виступала як витрати.

Для організацій використовують спосіб списання матеріально - виробничих витрат (МПЗ) «за середньою», протягом звітного періоду списання МПЗ здійснюється за середньої. Після виконання регламентної операції Коригування фактичної вартості номенклатури створюються коригувальні проводки, які доводять розрахунок вартості списання МПЗ до середньозваженої. Для того щоб автоматичний розрахунок вийшов коректним, виробнича діяльність кожного переділу повинна бути відображена у вигляді виробничих витрат (документ Вимога накладна) з одного боку і випуску готової продукції (документ Звіт виробництва за зміну, меню Виробництво - Звіт виробництва за зміну) і залишків незавершеного виробництва (документ Інвентаризація незавершеного виробництва, меню Виробництво - Інвентаризація незавершеного виробництва), з іншого боку. Якщо цей принцип буде порушено, то документ Закриття місяця видасть повідомлення про відсутність бази розподілу виробничих витрат, і собівартість буде розрахована некоректно. Загально виробничі витрати (рахунок 91) включаються до складу витрат основного і допоміжного виробництв і розподіляються по номенклатурних групах (в розрізі яких ведеться облік на рахунках 231 «Основне виробництво» і 232 «Допоміжні виробництва»). Крім цього, загально виробничі витрати розподіляються по підрозділам. Залежно від специфіки виробничої діяльності підприємства при розподілі загально виробничих витрат можуть застосовуватися різні бази розподілу. База розподілу витрат у вигляді способу розподілу встановлюється в регістрі відомостей Методи розподілу непрямих витрат організацій (меню Підприємство - Облікова політика - Методи розподілу непрямих витрат організацій).

У даному регістрі відомостей в колонці База розподілу можна вибрати один з наступних методів розподілу:

• Обсяг випуску - в якості бази розподілу використовується кількість випущеної в поточному місяці продукції, наданих послуг;

• Планова собівартість - в якості бази розподілу використовується планова вартість випущеної в поточному місяці продукції, наданих послуг;

• Оплата праці - в якості бази розподілу використовується сума витрат, відображених на статтях витрат з видом Оплата праці;

• Матеріальні витрати - в якості бази розподілу використовується сума витрат, відображених на статтях з видом Матеріальні витрати.

Для загально виробничих витрат можна встановлювати спосіб розподілу з точністю до підрозділу та статті витрат, Це може знадобитися в разі, коли для різних видів витрат необхідно застосування різних способів розподілу. Якщо для всіх загально виробничих витрат необхідно встановити один загальний спосіб розподілу, то при установці способу розподілу не треба вказувати рахунок витрат, підрозділ і статтю витрат. Аналогічно - шляхом не зазначення ряду параметрів - можна встановити загальний спосіб розподілу для всіх витрат, що враховуються на одному рахунку або по одному підрозділу. При встановленні способу розподілу в регістрі відомостей Способи розподілу статей витрат організації вказується дата, починаючи з якої спосіб розподілу застосовується. Якщо, починаючи з певного періоду, необхідно змінити спосіб розподілу витрат, то в регістр відомостей вводиться нова запис, в якій зазначаються новий спосіб розподілу та дата, починаючи з якої слід застосовувати новий спосіб. Постійні загально виробничі витрати розподіляються відповідно до нормальної потужністю підрозділів. Ознака того, чи є затрата постійної встановлюється в довіднику Статті витрат (меню Виробництво - Статті витрат). У регістрі відомостей Показники при нормальній потужності для кожного підрозділу організації можна задати базу розподілу, та суму постійних витрат. При розрахунку собівартості випущеної продукції, витрати, понад нормальну потужності, будуть віднесені на собівартість реалізованої продукції (рахунок 901)
Надходження та списання продукції та напівфабрикатів, вироблених в поточному звітному періоді, відображається за плановими цінами. Тому після розрахунку фактичної собівартості виробництва необхідно відобразити надходження і списання продукції та напівфабрикатів за фактичною вартістю. Для цього створюються коригувальні проводки. У податковому обліку собівартість одиниці випущеної продукції переоцінюється виходячи з даних бухгалтерського обліку. При цьому переоцінюється весь залишок продукції на складах на кінець місяця.
Згідно з П (С) БО 9 «Запаси» запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Якщо для організації вказані параметри оцінки запасів на дату балансу, а саме - тип цін чистою вартістю реалізації, рахунок і аналітику витрат від переоцінки, то проводиться аналіз поточних залишків запасів у бухгалтерському обліку і виконується переоцінка. Переоцінка проводиться тільки для тих номенклатурних позицій, для яких задана ціна чистою вартістю реалізації.
У разі, якщо чиста вартість реалізації менше первісної вартості проводиться уцінка. У разі, якщо чиста вартість реалізації більше вартості активів, то може бути вироблено сторнування уцінки запасів, в межах суми проведених раніше уцінок.
Для організацій, для яких облік у роздробі ведеться за продажними цінами, в кінці періоду виконується розрахунок середньої роздрібної націнки та коригування списання по проданих товарах. Протягом періоду при реєстрації продажів по роздрібним торговельним точкам таких організацій відбивалася тільки продажна вартість реалізованих товарів. При виконанні даної операції буде визначена і списана середня націнка по вибулим запасам, що дає можливість оцінити собівартість запасів на роздрібному складі на кінець періоду. Алгоритм визначення середньої націнки реалізований відповідно до положень П (С) БО 9 «Запаси».
Аналогічна операція передбачена і для податкового обліку, але на відміну від бухгалтерського обліку, розрахунок націнки проводиться за даними спеціалізованого регістру податкового обліку. При виконанні операції Формування залишку незавершеного виробництва залишок незавершеного виробництва за даними податкового обліку приводиться у відповідність із залишком незавершеного виробництва в бухгалтерському обліку і відображається проводками в податковому обліку приросту - убутку запасів. Такий підхід спирається на методику, згідно з якою, окремий розрахунок собівартості продукції в податковому обліку не ведеться, а податкова собівартість прирівнюється до бухгалтерської, розрахованої відповідно до ПСБО 16 «Витрати».
Виконання операції Розподіл сум поліпшення основних засобів дозволяє накопичені в податковому обліку суми модернізації та поліпшення основних засобів розподілити між балансовою вартістю основних засобів та валовими витратами.
Для накопичення сум модернізації використовуються рахунки податкового обліку ОМГ «Модернізація та поліпшення груп основних засобів» і ОМО «Модернізація та поліпшення об'єктів основних засобів». Сума валових витрат розраховується виходячи із дозволеного річного відсотка, заданого в параметрах податкового обліку.
Якщо на кінець кварталу з податкових групах, по яких не ведеться облік кожного об'єкта основних засобів, існують вартісні залишки, а кількість дорівнює нулю (всі основні засоби групи списані), то документ Закриття місяця з обраної операцією Списання вартості вибулих груп ОЗ спише залишилися суми на валові витрати, використовуючи статтю податкових декларацій, зазначену в регістрі відомостей Відомості про групи основних засобів (ПО).