Мал. 23. Кладка стіни з нішею при багаторядній системі перев'язки

Газоходи й вентиляційні канали в стінах із цегли, повнотілих і пустотілих бетонних каменів викладають із керамічної повнотілої цегли з відповідною перев'язкою кладки каналу із кладкою стіни (мал. 24, а, б). Товщина стінок каналів і перегородок між ними повинна бути не менш ¹/₂. цегли

Мал. 24. Вентиляційні канали й газоходи:
а - у стінах в 1 ¹/₂ цегли, б - у стінах в 2 цегли, в - відвід каналу; г - оброблення димоходу в дерев'яного перекриття;
1 - похила ділянка каналу; 2 - місце підключення печі до каналу; 3 - мішок для сажі, 4 - цементний розчин, 5 - поверхня, просочена глиною, 6 - цегла

Канали роблять вертикальними. Допускаються відводи каналів (мал. 24, в) на відстані не більш 1 м під кутом не менш 60° до обрію. Перетин каналу на ділянці відводу, вимірюване перпендикулярно осі каналу, повинне бути таке ж, як перетин вертикального каналу. Кладку похилих ділянок виконують із отесанных цегл, інших ділянок - із цілих.

Димові й вентиляційні канали викладають на тих же розчинах, що й внутрішні стіни будинку. У малоповерхових будинках димарі викладають на глинопіщаному розчині, склад якого визначають залежно від жирності глини.

У всіх місцях, де дерев'яні частини підходять близько до димових каналів (димарям), улаштовують оброблення (мал. 24, г) з неспаленних матеріалів (цегли, азбесту) і збільшують товщину стінок каналу. Також обробляють місця, де конструкції наближені до вентиляційних каналів, що проходить рядом з димовими каналами. Відстань від спаленних конструкцій будинку до "диму", тобто внутрішньої поверхні газоходу, повинне бути не менш 380мм, якщо конструкції не захищені від загоряння, і не менш 250мм, якщо захищені.

Ділянки стін з каналами викладають по попередній розмітці й, користуючись шаблономодошкою з вирізами, відповідними до обрису каналів у поперечному перерізі стіни. При кладці в канали вставляють інвентарні буї у вигляді пустотілих коробів з дощок або іншого матеріалу, які фіксують форму каналів, охороняють їх від засмічення, дозволяють краще заповнити шви кладки. Перетин буя дорівнює перетину каналу, а висота - восьми, десятьом рядам кладки. Буї переставляють через 6...7 рядів кладки

Для того щоб на швах кладки каналу менше осідала сажа, їх у міру зведення кладки при перестановці буїв затирають: змочуючи поверхню каналів водою, розтирають швабровкой напливи розчину й загладжують шви.

Після закінчення кладки канали перевіряють, пропускаючи через них куля діаметром 80... 100мм, до якого прив'язаний шнур. Місце засмічення каналу визначають по довжині опущеного в нього шнура з шаром.

Кладка стін при заповненні каркасів. Стіни викладають за загальними правилами перев'язки. Кладку кріплять до каркаса відповідно до проекту. Звичайно для цього укладають у шви кладки стрижні арматури, які приварюють до закладних деталей каркаса.

Кладка стовпчиків під лаги. При обладнанні дощатих підлог перших поверхів між ґрунтом і підлогою роблять підпілля, що охороняє підлогу від ґрунтової вогкості. Дошки підлоги настилають по лагах, які укладають на цегельні стовпчики перетином 1 цегла. Не дозволяється застосовувати для кладки стовпчиків силікатну цеглу й штучний камень, міцність яких зменшується при зволоженні.

Стовпчики встановлюють на щільний ґрунт або на бетонну підставу. Стовпчики, зведені на ґрунті, повинні бути вище рівня ґрунту в підпілля на два ряди кладки.

До початку кладки розмічають місця установки стовпчиків, причому крайні ряди їх, по яких будуть покладені лаги уздовж стін, установлюють впритул до стін, а крайні стовпчики кожного ряду - з відступом ¹/₂ цегли.

Стовпчики викладають із однорядною перев'язкою два муляри 2 розряду. Один з них підготовляє місце, розкладає цегла й подає розчин, іншої веде кладку. Рівень кладки перевіряють двометровою рейкою й рівнем, які прикладають до стовпчиків у різних напрямках. Верх стовпчиків повинен розташовуватися на одному рівні, заданому проектом.