Кладка перемичок, колодязів

Кладка перемичок. Частина стін, що перекриває віконний або дверний проріз, називається перемичкою. Якщо сила ваги перекриттів передається на стіну безпосередньо над прорізом, застосовують несучі збірні залізобетонні перемички. Якщо такого навантаження ні, для перекриття прорізів шириною менш 2м застосовують залізобетонні ненесучі або рядові цегельні перемички у вигляді кладки на розчинах підвищеної міцності з арматурними стрижнями, які підтримують цегли нижнього ряду. Замість рядових іноді роблять клинчатые перемички, які служать у той же час архітектурними деталями фасаду. При прольотах до 3,5-4м зводять аркові перемички Кладку такого типу використовують і для обладнання склепінних перекриттів (зводів).

При кладці перемичок усі поздовжні й поперечні шви цілком заповнюють розчином, тому що така кладка працює не тільки на стиск, але й на вигин. При слабкім заповненні розчином вертикальних швів під впливом навантажень спочатку відбувається зрушення окремих цегл, а потім руйнування кладки.

Рядові перемички (мал. 33, а) викладають із добірної цілої цегли з дотриманням горизонтальності рядів і правил перевезення. Висота рядової перемички 4-6 рядів кладки, довжина на 50див більше ширини прорізу. Для кладки застосовують розчин марки не нижче 25.

Перемички викладають із опалубкою (мал. 33, б) з дощок 2 товщиною 40-50мм. По опалубці розстеляють шар розчину товщиною 20-30мм, у який потім втапливают арматурні стрижні під нижній ряд цегли рядової перемички (по одному сталевому стрижню, діаметром не менш 6мм на кожні ¹/₂ цегли товщини стіни, але не менш трьох стрижнів на перемичку, якщо по проекту не потрібно інше армування). Кінці стрижнів 3 пропускають за грані прорізу на 250мм (вони повинні закінчуватися гаком), тобто їх заанкеривают у кладці; стрижні періодичного профілю заанкеривать не вимагається

Мал. 33. Кладка рядової перемички:
а - загальний вид, б - схема опалубки на трубчастих кружалах;
1 - підтримуючі стійки; 2 - дощата опалубка, 3 - арматурні стрижні, 4 - шар розчину, 5 - кладка перемички, 6 - трубчасті кружала

Кінці дощок опалубки обпираються на цегли, випущені із кладки; після зняття опалубки їх зрубують. Іноді кінці опалубки вставляють у борозни на укосах прорізів (після зняття опалубки борозни закладають цеглою). Якщо ширина прорізу більше 1,5м, - під опалубку підставляють стійки 1.

Їх роблять із двох обрізків труб діаметром 48мм, вставлених у третій відрізок труби діаметром 60мм. При кладці труби кружала розсовують так, щоб кінці труби меншого діаметра заходили усередину борозен, залишених у кладці. На кожний проріз ставлять два кружала; їх можна застосовувати й у тому випадку, коли в прорізи вставлені віконні дверні блоки. При інших типах кружал блоки можна поставити тільки після зняття опалубки перемички

Клинчатые й лучкові перемички (мал. 34, а, б) викладають із повнотілого керамічного або силікатної цегли із клинчастими швами, товщина яких унизу перемички не менш 5мм, угорі не більш 25мм.

До початку кладки перемички зводять стіну до рівня перемички, викладаючи одночасно опорну її частину 2 (п'яту) з подтесанного цегли (шаблоном визначають напрямок опорної площини 7, тобто кут її відхилення від вертикалі). Кладку ведуть поперечними рядами 3 по опалубці 4, підтримуваної кружалами. На опалубці розмічають ряди кладки з таким розрахунком, щоб число їх було непарним, враховуючи при цьому товщину шва. Центральна цегла 8 у непарному центральному ряді називають замковим

Мал. 34. Кладка перемичок:
а - клинчатой, б - аркової, в - лучковій;
1 - напрямок опорної площини, 2 - п'ята, 3 - ряди кладки, що утворюють перемичку, 4 - дощата опалубку, 5 - шнур, 6 - шаблонгкосинець, 7 - клини, 8 - центральна цегла

Клинчатые й лучкові перемички викладають паралельно із двох сторін від п'яти до замка таким чином, щоб у замку вони заклинювалися центральною непарною цеглою. Напрямок швів контролюють шнуром, укріпленим у крапці перетинання ліній, що сполучаються, опорних частин (п'ят).

При прольотах більш 2м кладка клинчатых перемичок не допускається.

Аркові перемички (мал. 34, в), арки й зводи викладають у тій же послідовності, як і клинчатые. Шви між рядами повинні бути перпендикулярні кривої лінії, що утворює нижню поверхню арки, і зовнішньої поверхні кладки. При цьому шви виходять розширені нагорі й звужені внизу.

Розташування рядів кладки й поділяючих їхніх постель установлені відповідно до першого правила разрезки кладки, тому що в арках і зводах зусилля від навантаження діє по дотичній до кривої арки й постелі рядів виявляються перпендикулярними напрямку тисків.

Аркові перемички викладають по опалубці від п'ят до замка одночасно з обох сторін

Шви кладки цілком заповнюють розчином. При великій товщині зводу із цегли або каменів шви кладки додатково заливають рідким розчином. Верхню поверхню зводів затирають. Напрямок радіальних швів і правильність укладання кожного ряду перевіряють по шнуру 5, закріпленому в центрі арки. Шнуром і шаблономгкосинцем 6, одна сторона якого має обрис, відповідне до кривизни арки, визначають і перевіряють положення кожного ряду кладки.

Опалубка для кладки зводів і арок повинна рівномірно опускатися при распалубливании. Для цього під кружалами ставлять клини 7, при поступовім ослабленні яких опалубка опускається.

Строки витримування аркових і клинчатых перемичок в опалубці залежно від температури зовнішнього повітря (улітку) і марки кладочного розчину 7-20, а рядових – 5-24сут.

Кладка колодязя.Цегельні колодязі роблять при прокладці підземних комунікацій. Залежно від призначення й розмірів колодязі бувають круглі (мал. 64) або прямокутні зі стінками товщиною не менш 1 цегли. Для кладки колодязів застосовують повнотіла керамічна цегла й цементно-вапняна або цементні розчини

До початку кладки колодязя по вирівняному ґрунту влаштовують бетонна підстава товщиною 100-150мм. Після укладання й затвердіння бетонної суміші на підставі роблять розмітку колодязя. Для круглого колодязя відзначають його центр і внутрішню окружність. Для прямокутного колодязя - проводять поздовжню й поперечну осі, внутрішні й зовнішні грані стінок. Потім заготовляють і розкладають цегла, розстеляють розчин і укладають цегла.

Круглі колодязі викладають тичковыми рядами. Цегли розташовують так, щоб їх тичкові грані утворювали внутрішню поверхню колодязя заданого діаметра. Кладку перев'язують, зміщаючи цегли в суміжних рядах на 1/4 цегли. Вертикальні шви на внутрішній поверхні, і розширені на зовнішній поверхні кладки, цілком заповнюють розчином. Особливо при обладнанні колодязів у вологих ґрунтах. При малому діаметрі колодязя, зовнішні шви зашпаровують розчином, при великому діаметрі, для економії розчину – розщебенюються.

Круглі колодязі мають у нижній частині робочу камеру, діаметр якої значно більше діаметра верхньої частини (горловини). Перехід від робочої камери до горловини роблять із поступовим напуском, величина якого в кожному ряді кладки становить 15-30мм, при цьому одну сторону колодязя залишають стрімкої на всю висоту колодязя. На цій стороні встановлюють ходові скоби 5 - їх зашпаровують по ходу кладки через 4-5 рядів по висоті в шаховому порядку з таким розрахунком, щоб вони утворювали драбинку.

Кладку колодязів виконує ланка із двох людей, при цьому муляр 4-5-го розряду перебуває усередині колодязя, розстеляє розчин і укладає цегли, а муляр 2-го розряду подає йому матеріали. Залежно від розмірів і глибини колодязів склад ланки може бути збільшений до 3-4чоловік.