Способи й послідовність кладки. Види розшивки швів

Способи кладки. Продуктивність праці муляра залежить від способів кладки цегли й уміння застосовувати їх при роботі на різних розчинах. Версти викладають трьома способами: вприжим, вприсык і вприсык з підрізуванням розчину, забутки - вполуприсык. Вибір способу кладки залежить від пластичності розчину, вологості цегли, пори року й вимог до чистоти лицьової сторони кладки.

Способом вприжим, укладають цегла в ложкові (мал. 11) і тичкові (мал. 12) версти на твердому розчині (осаду конуса 7-9см) з повним заповненням і з розшивкою швів на лицьовій поверхні кладки

Рис. 11. Кладка ложкового ряду зовнішньої версти способом вприжим (цифрами показана послідовність операцій)

Рис. 12. Кладка тичкового ряду зовнішньої версти способом вприжим (цифрами показана послідовність операцій)

При цьому розчин розстеляють із відступом від лицьової сторони стіни на 10..12мм. Муляр розрівнює розчин, тильною стороною кельми, переміщаючи її, від покладеного цегли й улаштовуючи розчинну постіль одночасно для трьох ложковых або п'яти тычковых цегл.

Муляр виконує операції в такій послідовності (див. мал. 11 і 12): тримаючи в правій руці кельму, розрівнює нею розчинну постіль, потім ребром кельми підгортає частина розчину й притискає його до вертикальної грані раніше покладеного цегли, а лівою рукою підносить нова цегла до місця укладання (поз. 1); після цього опускає цегла на підготовлену постіль і, рухаючи його лівою рукою до раніше покладеної цегли, притискає до полотна кельми (поз. 2). Рухом правої руки нагору, виймає кельму, а цеглою, що присуваються лівою рукою, затискає розчин між вертикальними гранями, що укладається й раніше покладеного цегли (поз. 3). Натиском руки осаджує покладена цегла на розчинній постелі. Надлишок розчину, вичавлений зі шва на особу кладки, підріже кельмою за одне приймання (поз. 4)після укладання тычковыми цеглами кожних чотирьох-п'яти цегл або після укладання ложками двох цегл; підтятий розчин муляр накидає на розчинну постіль. Кладка виходить міцної, із суцільним заповненням швів розчином, щільної й чистої. Недолік цього способу в тому, що він більш трудомісткий, чому інші, тому що мулярові доводиться робити багато рухів

Способом впритик, цеглу укладають на пластичних розчинах (осаду конуса 12-13см) впустошовку, тобто з неповним заповненням (на 1-1,5см) швів на лицьовій поверхні кладки. Для цього способу потрібен пластичний розчин.

Розчин розстеляють грядкою з відступом від зовнішньої вертикальної поверхні стіни на 20-30мм, щоб при кладці розчин не вижимався на лицьову поверхню кладки.

Мал. 13. Кладка способом впритик (цифрами -послідовність операцій):
а - ложкового ряду, б - тичкового ряду

Ложковый ряд (мал. 13, а)викладають у такій послідовності. Побравши цеглу й тримаючи його похило, муляр загрібає тичковою гранню цегли частина розчину (поз.1) розстеленого на постелі, починаючи приблизно на відстані 6-10см від раніше покладеного цегли. Присуваючи цеглу, до раніше покладеної цегли, муляр поступово виправляє його положення й притискає до постелі (поз. 2). При цьому частина розчину, знята з постелі, заповнює вертикальний поперечний шов. Уклавши цеглу, муляр осаджує його рукою на розчинній постелі (поз. 3). При кладці тичкового ряду (мал. 13, б)процес виконують у тій же послідовності, тільки розчин для утвору вертикального поперечного шва підгортають не тычковой, а ложковой гранню (поз. 1). Цим способом муляр може укладати цегла як лівої, так і правою рукою. При зведенні кладки в сейсмічних районах не допускається укладати цим способом цегли у верстові рядах

Рис. 14. Кладка з підрізуванням розчину тичкового ряду способом впритик (цифрами показана послідовність операцій)

Спосіб впри ти к з підрізуванням розчину (мал. 14) застосовують при зведенні стін з повним заповненням горизонтальних і вертикальних швів і з розшивкою швів. При цьому розчин розстеляють так само, як і при кладці вприжим, тобто з відступом від лицьової сторони стіни на 10-15мм, а цеглу укладають на постіль так само, як при кладці вприсык. Надлишок розчину, вичавлений зі шва на лицьову сторону стіни, підріжуть кельмою, як при кладці вприжим. Розчин для кладки застосовують більш твердий, чому для кладки без підрізування (рухливістю 10-12см): при надмірній пластичності розчину муляр не буде встигати зрізати його при видавлюванні зі швів кладки. На виконання кладки впритик з підрізуванням розчину затрачається більше часу й праці, чому на кладку вприсык, але менше, чим на кладку вприжим.

Мал.15. Кладка забутки способом вполупритик (цифрами показана послідовність операцій):
а - стусанами, б - ложками

Способом вполупритик виконують кладку забутки (мал. 15, а, б). Для цього, спочатку між внутрішньої й зовнішньої верстами розстеляють розчин, потім розрівнюють його, після чого муляр укладає цеглу в забутку. При цьому він працює звичайно двома руками, захоплюючи одночасно по 2 цегли. Цегла при укладанні тримають майже плиском, на відстані 5-8см, від раніше покладеного цегли. Поступово опускаючи цеглу на розчинну постіль, загрібають ребром незначна кількість розчину (поз. 1), присувають цегла впритул, до раніше покладеної цегли, і натиском рук (поз. 2)осаджують його на місце. Вертикальні шви залишаються при цьому частково не заповненими. Їх заповнюють при розстелянні розчину для кладки наступного по висоті ряду, причому муляр стежить за тим, щоб поперечні шви між цеглами заповнювалися повністю. Погане заповнення вертикальних поперечних швів розчином не тільки знижує міцність кладки, але й збільшує продувність стін, що зменшує їхні теплозахисні властивості. Цегла забутки щільно притискають до постелі до рівня покладених верстових рядів. Процес кладки забутки нескладний, його виконують також муляри 2-го розряду.

Послідовність кладки. Ряди цегли починають викладати із зовнішньої версти. Кладку будь-яких конструкцій і їх елементів (стін, стовпів, обрізів, напусків), а також укладання цегли під опорними частинами конструкцій незалежно від системи перев'язки починають і закінчують тычковыми рядами цегл

Застосовують порядний, східчастий і змішаний способи кладки

Порядний спосіб найбільш простий, але трудомісткий. До кладки кожного наступного ряду приступають лише після укладання верст і забутки. Цей спосіб застосовують переважно при однорядній системі перев'язки (мал. 16, а). Однак, щоб про - легчить праця муляра, рекомендується трохи змінити послідовність кладки: після тычковых цегл 1 зовнішньої версти укладають ложковые цегли другого ряду зовнішньої версти 2, потім - внутрішні версти 3, 4 і забутку 5 стіни. У цьому випадку, муляр рідше перемикається, із зовнішніх верст кладки на внутрішні версти

Східчастий спосіб (мал. 16, б) полягає в тому, що спочатку викладають тычковую версту першого ряду й на ній зовнішні ложковые версти від другого до шостого ряду, потім внутрішню тычковую версту 7 і порядно п'ять рядів внутрішньої версти (8; 10, 12, 14, 16) і забутки (9, 11, 13, 15 і 17).

Максимальна висота щабля при цій послідовності становить шість рядів. Цей спосіб рекомендується при багаторядній перев'язці кладки

Змішаним способом (мал. 16, в, г) викладають стіни при багаторядній перев'язці. Перші сім - дев'ять рядів кладки викладають порядно. При висоті кладки 0,6-0,8м, починаючи з восьмого - одинадцятого рядів, застосовують східчастий спосіб, тому що продовжувати кладку порядним способом, особливо при товщині стін дві цегли й більш, стає важко (мал. 16, д). У цьому випадку муляр, викладаючи верхні ряди зовнішніх верст, може опиратися на нижні щаблі кладки (мал. 16, е), що значно полегшує його праця.

Мал. 16. Послідовність кладки цегли (показана цифрами) і положення муляра при кладці:
а - порядним способом і однорідній перев'язці, б - східчастим способом і пятирядной перев'язці, в, г - змішаним способом і пятирядной перев'язці (буквою "П" позначені ряди, що укладаються муляром 2-го розряду), д - порядним способом, е - східчастим способом багаторядної перев'язки.

Види розшивки швів. Шви розшивають, щоб додати зовнішньої поверхні кладки чіткий малюнок. У цьому випадку кладку ведуть із підрізуванням розчину. Швам надають різну форму (мал. 17, а, е)- прямокутну, закруглену, опуклу, увігнуту, трикутну, застосовуючи розшивки з робочою частиною різних обрисів. Розшивки ввігнутої форми застосовують для одержання опуклих швів, круглого перетину - для ввігнутих швів. Шви розшивають до схоплювання розчину. При цьому спочатку протирають поверхня кладки від набрызгов розчину дрантям або щіткою, потім розшивають вертикальні шви (мал. 17, ж) (8 тичкових цегл або 3-4 ложка), після чого горизонтальні (мал. 17, з)

Мал. 17. Форми й розшивка швів:
а - прямокутна заглубленная, б - прямокутна вподрезку, в - опукла, г - увігнута, д - однозрізна, е - двухсрізна, ж - вертикальні шви, з - горизонтальні шви