Завдання. № 1. В суді першої інстанції розглядається кримінальне провадження щодо Мінкіна, який обвинувачується у вчиненні злочину

№ 1. В суді першої інстанції розглядається кримінальне провадження щодо Мінкіна, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 123 КК (тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання). Як зазначено в обвинувальному акті, Мінкін заподіяв тяжкі тілесні ушкодження своєму двоюрідному брату, Колодяжному, який, знаходячись в нетверезому стані, став образливо розповідати про свої стосунки з дружиною Мінкіна. Це відбувалося в присутності їх знайомих та родичів. Мінкін, який теж вживав спиртні напої, примушував брата визнати, що він бреше, Колодяжний відмовився і почав глузувати з Мінкіна. Той не витримав, вчинив бійку, і завдав Колодяжному тяжкі тілесні ушкодження. Винним себе обвинувачений визнавав, але не каявся. Потерпілий і на досудовому слідстві і в судовому засіданні стверджував, що Мінкін не знаходився в стані сильного душевного хвилювання, вчинив замах на вбивство в зв’язку з бажанням заволодіти його часткою в бізнесі.

В судове засідання за клопотанням сторони захисту було викликано для допиту як свідка матір потерпілого. Вона відмовилась давати показання, посилаючись на родинні стосунки з потерпілим та обвинуваченим. Захисник наполягає на допиті, пояснює, що матір потерпілого фактично не є родичкою обвинуваченого, тому що рідичами є матір обвинуваченого та батько потерпілого (вони рідні брат та сестра).

Чи має право в зазначеному випадку свідок відмовитися давати показання?

№ 2. Троє осіб вчинили розбійний напад, відповідні дані внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий, здійснюючи досудове провадження, встановив та затримав двох нападників - Самсонова та Решетняка. Вони назвали третього співучасника – Драненка, але встановити місце його знаходження не вдалося, і слідчий виділив матеріали досудового розслідування щодо нього в окреме провадження та зупинив його. Відносно Самсонова та Решетняка було складено обвинувальний акт, якого направлено до суду. Суд розглянув справу та визнав обвинувачених винними та засудив їх за ч. 2 ст. 287 КК до позбавлення волі.

Через рік був знайдений Драненко, слідчив відновив провадження щодо нього, провів розслідування та направив з обвинувальним актом до суду. Під час розгляду справи в суді Драненко себе винним не визнавав та наполягав на допиті в судовому засіданні Самсонова та Решетняка.

Чи можливий такий допит, якщо можно провести допит Самсонова та Решетняка, то як їх допитати (в якості кого)?

№ 3. Рибак викликаний слідчим для допиту його як свідка в справі про умисне вбивство. На допит він з’явився з адвокатом, з яким він уклав договір про надання юридичної допомоги.

Чи може брати участь в допиті свідка його адвокат, які його права?

№ 4. Слідчий здійснював провадження щодо Вергулова, якому повідомлено про підозру за ст.191 КК. Одним з доказів з боку сторони обвинувачення були дані, що містились у висновку судово-будівельної експертизи про істотне завищення об’ємів будівельних робіт, які фактично не проводились, але за які будівельна фірма, що належала Вергулову одержала гроші. Реальна шкода, як було зазначено в обвинувальному акті, складала 120000 грн. Захисник підозрюваного звернувся до будівельної компанії «Консоль» і уклав договір з інженером-будівельником компанії, Цігалем, про проведення будівельної експертизи. Із висновку, який зробив інженер Цігаль вбачалося, що майже всі роботи, за які одержала гроші фірма Вергулова, були виконані, вартість тих робіт, виконання яких, на думку Цігаля, не підтверджується, складає 190 грн.

В судовому засіданні прокурор запропонував визнати акт дослідження, проведеного інженером Цігалем, недопустимим як доказ в справі через те, що будівельна компанія «Консоль» не має дозволу (ліцензії) на право проведення будівельних експертиз. Інженер Цігаль не має свідоцтва про присвоєння йому кваліфікації судового експерта.

Яким повинно бути рішення суду щодо допустимості як доказів даних, що містяться у висновку, складеному інженером-будівельником. Хто може бути залученим як експерт в кримінальному провадженні?

№5. Антипова звернулась із заявою про вчинення її чоловіком замаху на її вбивство. Заяву внесено до ЄРДР, під час досудового розслідування потерпіла в своїх показаннях стверджувала, що чоловік її безпідставно ревнував, неодноразово наносив побої, погрожував вбити. 16 липня він почав сваритися з нею, схопив за руки і почав бити головою об шафу, потім з силою кинув її в крісло, від чого вона зламала два ребра. Антипова було повідомлено про підозру у заподіянні дружині тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ст. 122 КК). Антипов винним себе не визнавав ї пояснював, що з вини його дружини між ними склалися неприязні відносини, Антипова наполягала на тому, щоб він залишив їй і синові квартиру (яку він придбав на зароблені ним гроші). 16 липня саме потерпіла вчинила сварку і почала виштовхувати його з квартири, він її відштовхнув від чого вона впала на крісло. Наміру на вбивство чи умисне заподіяння тілесних ушкоджень він не мав, можливо не розрахував свої сили, коли відштовхнув дружину, отже, якщо і заподіяв тілесні ушкодження, то тільки з необережності. Підозрюваний клопотав про допит як свідка 10-річного сина, який був єдиним очевидцем сварки та заподіяння Антиповій тілесних ушкоджень.

Потерпіла категорично заперечує проти допиту сина, оскільки такий допит буде травмувати психіку дитини.

Як доцільно вирішити клопотання?. Чи можливий допит малолітнього свідка?

№6. До слідчого судді звернувся адвокат Машковський, якийздійснює захист Кравця, підозрюваного у вчиненні замаху на вбивство (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК) з клопотанням про призначення експертизи. Як зазначив захисник у клопотанні, на його думку, його підзахисний вчинив суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності. Слідчий, який здійснює досудове провадження, одержав довідку з Одеського психоневрологичного диспансеру, згідно з якою Кравець не знаходиться на обліку в цьому закладі. В клопотанні захисника про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи слідчий відмовив, пославшись на те, що відповідно до ст. 509 КПК не виявлено підстав для призначення експертизи, а саме, на обліку підозрюваний не знаходиться, його поведінка не була неадекватною.

Захисник просив допитати свідків, які могли б підтвердити, що Кравець до вчинення суспільно-небезпечного діяння досить часто знепритомнював, в нього були випадки безпідставного хвилювання, сам Кравець стверджував, що в дитинстві мав черепно-мозкову травму.

Що має зробити слідчий суддя?