Основні міжнародні і громадські екологічні організації та рухи

Міжнародне екологічне співробітництво в галузі охорони довкілля розпочалося у 50-60-х роках, коли були досягнуті і підписані перші угоди про охорону вод Світового океану від забруднення нафтопродуктами, Про Охорону Природи і Природних ресурсів. Протягом останніх 40 років під егідою ООН було створено десятки органів, центрів і програм з охорони довкілля:

1970 р. - Міжнародна програма МАБ /"Людина і біосфера"/, яка вбирає близько 15 наукових проектів досліджень для 30 країн;

1972 р. - ЮНЕП /Програма міжнародного співробітництва з проблем природного середовища./;

- ВООЗ /Всесвітня організація охорони здоров'я/;

- МКОДР /Міжнародна комісія з охорони довкілля і розвитку/;

- ЕФОС /Глобальний фонд навколишнього середовища/ - з 1990р.;

- ЮНІСЕФ /Дитячий фонд ООН/;

- АМО /Всесвітня метеорологічна організація/ та багато інших.

В останні 20 років проведено декілька важливих міжнародних конференцій, присвячених проблемі охорони довкілля /у Стокгольмі, Тбілісі, Москві/, прийнято ряд конвенцій з охорони вод Світового океану, заборони розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної зброї, заборони наземних ядерних випробувань, забруднень Балтійського і Чукотського морів та ін.

Експерти ООН вважають, що сьогодні основні міжнародні зусилля у вирішенні глобальної екологічної кризи мають бути спрямовані на: дослідження першопричин кризи; боротьбу з її наслідками, оцінку глобального ризику, залучення широкої громадськості, забезпечення засобів правового регулювання, інвестування у майбутнє. Одним із найважливіших з вирішення питань деморегуляції і впровадження ефективних біотехнологій. Дуже важливою міжнародною угодою є конвенція ООН з морського права "хартія морів" /1982р./, у обговоренні якої брало участь 156 країн, 20 міжурядових і понад 60 неурядових міжнародних організацій. За цією конвенцією держави, які підписали угоду, мають зберігати морське середовище та захищати його від забруднення. Це стосується усіх джерел забруднення незалежно від того, де вони розташовані - на суші або на морі. З метою запобігання забруднення морського середовища, з джерел, що розташовані на суші, держави зобов'язувалися розвивати своє національне господарство з урахуванням міжнародних стандартів і правил. Аналогічні вимоги поширюються і на морські судна, які плавають під прапорами цих країн.

Для захисту економічних інтересів прибережних держав конвенцією 1982р., передбачено встановлення в Світовому океані 200 мильних економічних зон. Цим державам надано право на розвідку, розробку та збереження природних ресурсів, які належать до живої та неживої природи. зокрема тих, ще знаходяться на дні, в надрах і водах океану, а також право на управління цими ресурсами. Положення конвенції регулюються експлуатацією окремих видів живих ресурсів у економічній зоні. У "Хартії морів" визначено також вимоги щодо охорони морського середовища під час освоєння ресурсів морського дна поза зонами національної юрисдикції.

Відомою у світі є міжнародна організація "Римський клуб", створеної у 1968р. з ініціативи італійського економіста Ауреліо Печчеї. Сьогодні в цю організацію входить близько 80 всесвітньо відомих вчених і діячів різних професій з 30 країн світу, у тому числі - Д. Медоуз, Б. Коммонер, У. Тоффиер, Б. Гаврилішин, Сабуро та ін. Головною метою клубу є вивчення глобальних проблем цивілізації, і вироблення шляхів подолання найбільших лихоліть людства: бідності, безробіття, глобальної екологічної кризи. Щорічно члени Римського клубу готують доповіді, які, як правило, привертають до себе увагу всього світу.

Велике значення для людства мала діяльність Конференції з роззброєння, організованої в 1961р., і, до якої входить 5 ядерних держав і 35 неядерних. Ця конференція сприяла розробці й укладанню важливих угод в галузі обмеження гонки озброєнь і роззброєння, у підготовці Договорів про заборону ядерних випробувань, про нерозповсюдження ядерної зброї, ліквідацію бактеріологічної зброї. З 1978р. діє Конвенція щодо заборони військового негативного впливу на довкілля, Сьогодні конвенцію підписано 67 країнами.

У 1970 році виникла незалежна міжнародна організація Грінпіс - "зелений світ". Метою цієї організації було створення сумісних дій для запобігання деградації та руйнування екосистем як регіональних, так і глобальних. 3а 29 років існування ця організація зробила багате, корисного: бореться за існування морських тварин /китів, тюленів, черепах/ і вод Світового океану, за припинення ядерних випробувань, збереження довкілля Антарктики, заборону міжнародної торгівлі шкідливими відходами та інше.

На початку 90-х років в Італії була створена громадська екологічна організація Легамбьєнте /"Довкілля"/, яка зокрема, значну увагу приділяє оздоровленню українських і білоруських дітей, що постраждали від ядерної аварії в Чорнобилі, організовує міжнародні форуми та різні природоохоронні акції.

Великого успіху досяг народний рух в Кенії - "Зелений пояс", що був започаткований у 1977 році видатною кенійкою, проф. Вангорі Маатхаї з метою збереження лісів Кенії - цього найціннішого багатства краю. З того часу кенійські учасники руху висадили більше 10 млн. дерев, забезпечивши збереження екосистем, продуктів харчування, робочих місць, піднявши моральний дух нації.

У 1989 році в Лондоні відбулася Міжнародна конференція на захист озонового шару. Ініціаторами цієї конференції стали Прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер і виконавчий директор ЮНЕСКО Мостафа Талба. На цій конференції було прийнято ряд важливих рішень і підписані угоди глобального масштабу.

У 1991 році почала виконуватися грандіозна. програма “зелених” у Австралії - "Мільярд дерев", згідно з якою до кінця тисячоліття має бути відновлено понад 10 млн. га, лісу на цьому континенті.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища цілком відповідає інтересам України, певною мірою сприяє вирішенню соціоекологічних проблем, дає можливість поширювати і використовувати передовий зарубіжний досвід у сфері взаємодії суспільства і природи. Ця робота здійснюється відповідно до Закону України "Пре охорону навколишнього природного середовища", постійно координується з Міністерством закордонних справ України і включає багатостороннє і двостороннє співробітництво, організацією виконання міжнародних зобов'язань України, взаємодією з організаціями, фондами, банками, що надають кредити і безоплатну технічну допомогу.

Міністерство охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України підтримує робочі контакти з Європейською економічною службою 00Н, Всесвітньою метеорологічною організацією, Програмою ООН з охорони довкілля /ЮНЕП/, ЮНЕСКО, ЮНІДО тощо. Воно організовує і контролює виконання 25 міжнародних договорів, конвенцій та протоколів у галузі охорони НС, укладених за участю нашої держави.

За останній час підписані українсько-американська та українсько-угорська міжурядові угоди про співробітництво в галузі охорони НС. Аналогічно міжвідомчі угоди укладені з польським міністерством та латвійським комітетом охорони довкілля, Підписано також українсько-польсько-словацьку угоду про створення міжнародного біосферного заповідника в Сх. Карпатах. Всі ці документи доповнюються конкретними планами реалізації, які, в основному, виконуються.

Україна активно співпрацює з експертами в галузі НС Світового банку, Європейського банку реконструкцій та розвитку, Глобального економічного фонду. Нашу державу включено до міжнародних проектів по Чорному морю, басейну Дунаю і окремо - по дельті Дунаю, Для ефективної участі в зазначених проектах в нашій державі визначені національні координатори та створені відповідні робочі групи. Активізували свою діяльність і природоохоронні організації - Товариство охорони природи "Зелений світ", численні екологічні центри і фонди локального і регіонального масштабів /Національний екологічний центр, Всеукраїнське товариство краєзнавців, спілка "Чорнобиль", "Зелений рух Буковини" та ін./. Сприяють екологічній освіті і поширенню серед населення екологічної інформації нові "зелені" газети та часописи: "Зелений світ", "Екологія здоров'я", "Вісник Чорнобиля", "Набат", "Екологічні дзвони", "Рідна природа" та інші.

Делегація України брала участь у конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася в Ріо-де-Жанейро /Бразилія/ у червні 1992 р. Учасники Бразильського форуму були ознайомлені з соціоекологічними проблемами України. На цій конференції нашою делегацією були поставлені питання глобального масштабу про формування групи країн з перехідною економікою, про екоконверсію, банки даних про – “чисті” технології.